- •Системний аналіз
- •6.050101 «Комп‘ютерні науки»
- •Системний аналіз
- •6.050101 «Комп‘ютерні науки»
- •Модуль 1. Основні поняття теорії систем
- •Лабораторна робота № 1.1 дослідження законів розподілу випадкових величин. Моделювання випадкових величин за рівномірним та нормальним законами розподілу
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Рівномірний закон розподілу
- •1.2. Нормальний закон розподілу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 1.2 дослідження методів опису великих систем. Моделювання електричного кола першого порядку. Дослідження впливу випадкового шуму на систему
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Класифікація систем
- •1.2. Дискретизація рівняння ланцюга для моделювання на еом
- •1.3. Вплив шуму на систему
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Варіанти
- •Лабораторна робота № 1.3 дослідження помилок квантування в дискрених цифрових системах
- •1. Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Варіанти
- •Лабораторна робота № 1.4 дослідження частотних характеристик системи
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Визначення загальних частотних характеристик системи
- •1.2. Визначення частотних характеристик 1-ої та 2-ої ланки.
- •Порядок виконання роботи
- •Варіанти
- •Модуль 2. Оптимізація великих систем
- •Лабораторна робота № 2.1 дослідження методів безумовної оптимізації одновимірних та багатовимірних функцій
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Безумовна оптимізація
- •1.2. Метод покоординатного спуску
- •Порядок виконання роботи
- •Варіанти
- •Лабораторна робота № 2.2 дослідження чисельних методів оптимізації
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Метод дихотомії (поділу навпіл)
- •1.2. Метод Фібоначчі
- •1.3. Метод золотого перетину
- •Порядок виконання роботи
- •Варіанти
- •Лабораторна робота № 2.3 статистична обробка результатів моделювання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Статистичні характеристики вв
- •1.2. Щільність розподілу вв
- •1.3. Функція розподілу вв
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2.4 дослідження закону розподілу випадкової величини на основі експериментальних даних
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Критерій Колмогорова
- •1.3. Критерій 2 (Пірсона)
- •1.4. Порівняльна характеристика критеріїв згоди Колмогорова та Пірсона
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
- •Теоретичні дані
- •Експериментальні дані
- •6.050101 «Комп‘ютерні науки»
- •03058. Київ-58, проспект Космонавта Комарова, 1.
1.3. Метод золотого перетину
Недоліком найбільш ефективного методу Фібоначчі є то, що необхідно задавати кількість обчислень N. Метод золотого перетину близький за ефективністю, до методу Фібоначчі, але при цьому не залежить від N. Алгоритм пошуку за методом золотого перетину визначається тем же правилом симетрії, що і алгоритм за методом Фібоначчі: на першій ітерації обираються дві точки, розташовані симетрично відносно середини відрізку; на кожній наступній ітерації обирається одна точка, розташована симетрично до точки, що залишилась. Різниця полягає у виборі точок. Метод золотого перетину заснований на поділі відрізку локалізації «золотим перерізом», тобто коли відношення більшої частини відрізку до всього відрізку дорівнює відношенню меншої частини до більшої.
|
. |
При такому поділі використовують два дроби Фібоначчі
, ,
які задовольняють умовам , .
При оптимізації методом золотого перетину використовуються дві умови завершення обчислень:
а) виконання заданої кількості обчислень N,
б) досягнення заданої величини δ зменшення відрізку локалізації.
Алгоритм пошуку мінімуму унімодальної функції методом золотого перетину полягає в наступному.
Задається N (або δ), приймається j=1.
На j-й ітерації обчислюються
, ,
, .
Якщо , то , , .
Якщо , то , , .
Перевіряється умова завершення обчислень:
а) або б) .
Якщо вона виконується, то визначається результуючий відрізок локалізації точки мінімуму x∗ та величини мінімуму f * і обчислення завершуються.
Якщо умова не виконується, то приймається j=j+1 та перехід до п.2.
Порядок виконання роботи
Відповідно до варіанту за П. 1.1–1.3 знайти мінімум функції одним з чисельних методів оптимізації. Дані взяти з табл. 2.4.
Побудувати графік функції з табл. 2.4 поблизу точки екстремуму.
Звіт має містити результати розрахунків по П. 2.1, графіки функції поблизу точки екстремуму, висновки по роботі.
Варіанти
Таблиця 2.4
№ вар. |
Функція f (x) |
Значення x |
N |
|
Метод оптимізації |
|
x2 – 3x + 2 |
[0;4] |
8 |
0,1 |
метод дихотомії |
|
x2 – 3x + 2 |
[0;4] |
4 |
0,1 |
метод золотого перетину |
|
x2 – 3x + 2 |
[0;4] |
4 |
0,2 |
метод Фібоначчі |
|
x2 – 4x + 3 |
[0;3] |
12 |
0,1 |
метод дихотомії |
|
x2 – 4x + 3 |
[1;5] |
4 |
0,1 |
метод золотого перетину |
|
x2 – 4x + 3 |
[0;4] |
4 |
0,2 |
метод Фібоначчі |
|
x4– 6x2+ 10 |
[1;3] |
8 |
0,1 |
метод дихотомії |
|
x4– 6x2+ 10 |
[1;3] |
4 |
0,1 |
метод Фібоначчі |
|
x4– 6x2+ 10 |
[1;3] |
4 |
0,1 |
метод золотого перетину |
|
x2 – 4x + 3 |
[0;4] |
8 |
0,1 |
метод дихотомії |
Контрольні питання
Пояснить суть оптимізації методом дихотомії.
Розкрити суть оптимізації методом Фібоначчі.
Розкрити суть оптимізації методом золотого перетину.
Назвати умови застосування розглянутих методів оптимізації.