[Ред.]Спільний економічний ризик двох або більше контрагентів / поняття істотної участі

Необхідно зазначити, що в розрахунках нормативів кредитного ризику два або більше контрагентів вважаються такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності однієї з наступних умов:

• Один контрагент є власником істотної участі іншого (інших);

• Два або більше контрагентів мають хоча б одного спільного власника їх істотних часток (незалежно від того, чи є він також клієнтом банку)

• Контрагенти використовують кредитні кошти для проведення спільної діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є для них спільним

• Кредитні кошти, що надані банком одному або групі контрагентів використовуються цим(и) контрагентом(ами) як кредитні ресурси для третьої особи, яка є клієнтом цього банку.

В зв’язку з цим слід з’ясувати поняття істотної участі. Говорячи про істотну участь, означає, що фізична чи юридична особа має прямо чи опосередковано (наприклад, набуття особою права голосу на загальних зборах акціонерів за дорученням акціонера, який є власником істотної участі в банку тощо), самостійно чи спільно з іншими особами частку в статутному капіталі банку або іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі ≥ 10 %. Крім того, дві та більше особи вважаються такими, що разом володіють акціями (паями / частками) банку або іншої юридичної особи, якщо сума їх акцій ≥ 10 % і вони одночасно

• є членами ради чи правління, власниками істотної участі чи законними представниками однієї юридичної особи; або

• одна з цих осіб надала іншій кредит для придбання акцій (паїв / часток) банку чи іншої юридичної особи; або

• вони є близькими родичами (рідні брати та сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти).

Істотна участь може також виникнути незалежно від формального володіння акціями в разі можливості вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Зокрема, інсайдер має можливість впливати на визначення кредитної, інвестиційної та облікової політики, на прийняття рішень з основних напрямів діяльності банку або іншої юридичної особи через укладені угоди чи іншим шляхом, тобто здійснює контроль над банком або іншою юридичною особою.

[Ред.]Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (н7)

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента Н7 визначається як співвідношення суми всіх вимог та позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента до регулятивного капіталу банку, яке не повинно перевищувати 25 %. Перелік операцій, які охоплюються при розрахунку Н7 (а також Н8):

Вимоги щодо банків-контрагентів, зокрема:

• строкові депозити та кредити, що розміщені та надані іншим банкам, а також сумнівна та прострочена заборгованість за такими операціями та до погашення нарахованими доходами з них;

• дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками;

• боргові цінні папери, випущені банками, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

Вимоги щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних осіб, зокрема:

• стандартна, сумнівна та прострочена заборгованість за кредитами та доходами з них;

• дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

• заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами органів державної влади та місцевого самоврядування, небанківських фінансових установ, нефінансових підприємств у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал).

Позабалансові зобов’язання, що видані банком, зокрема,

• гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

• сумнівні гарантії та поручительства;

• зобов’язання з кредитування, що надані банком.

Якщо значення Н7 для окремого контрагента перевищує нормативне, банку все ж дозволяється надавати кредити та здійснювати вкладення в боргові цінні папери в обсягах, що перевищують Н7, компенсуючи це виключенням із загального обсягу забезпечень кредитів або суму безумовного забезпечення та грошового покриття їхніх вкладень в боргові ЦП. Проте якщо навіть після використання таких пільг значення Н7 перевищує нормативне, банк зобов’язаний коригувати регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення. У випадку консорціумного кредитування до розрахунку нормативу провідного банку банківського консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком. Станом на 1.1.2009 р. норматив Н7 у банках України становив 23,04 %.

Сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань щодо одного контрагента

------------------------------------------------------------------------- ≤ 25 % (Н7)

Регулятивний капитал