4. Прямі податки
Фінансовий стан підприємства знаходиться у прямій, безпосередній залежності від величини прямих податків (їх кількості та величини ставки), які воно сплачує. Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку.
Податок на прибуток
З 1 січня 1995р. основним видом прямого податку, який стягується з юридичних осіб в Україні, став податок на прибуток, введений Законом України від 28.12.1994р. „Про оподаткування прибутку підприємств”.
З прийняттям Закону „Про внесення змін в Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” з другого півріччя 1997р. відбулися істотні зміни в оподаткуванні підприємницької діяльності, спрямовані на підтримку виробника, активізацію інвестиційної діяльності підприємства.
З прийняттям Податкового кодексу України обчислення оподаткованого прибутку також здійснюється виключенням із суми доходів звітного періоду витрат (собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг та інших витрат) звітного періоду.
Доходи звітного періоду
виключаються:
Собівартість
реалізв. товарів , робіт , послуг
Інші витрати
звітного періоду
Оподатковуваний прибуток
Як бачимо, при визначені об’єкта оподаткування основною категорією виступають доходи.
Д о х о д и, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються з :
1 ) доходу від операційної діяльності, який визнається в розмірі договорної (контрактної) вартості, але не менш ніж сума компенсації, отриманої у будь якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань та включає:
а) дохід від реалізації товарів, робіт, послуг;
б) дохід банківських установ.
2 ) інших доходів, які включають:
а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;
б) доходи від операцій оренди / лізингу;
в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;
г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді;
д) суми поворотної фінансової допомоги, дотацій, субсидій та інше.
Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:
суми попередньої оплати та авансів, отримані в рахунок оплати товарів, робіт, послуг;
суми податку на додану вартість;
суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій та інше.
Для визначення сум оподатковуваного прибутку важливе значення має розрахунок витрат звітного періоду.
Д о с к л а д у в и т р а т в к л ю ч а ю т ь с я :
1. витрати операційної діяльності до складу яких відносяться:
- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
2) інші витрати, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Вивчення витрат, особливостей їх формування дає змогу зробити висновок, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає у собівартість, що зменшує суму оподаткованого прибутку.
Це досягається у зв’язку з віднесенням до складу витрат:
використання прибутку на благодійну діяльність;
використання прибутку на фінансування соціальної інфраструктури підприємств та інших витрат.
До складу витрат не включаються:
витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності ( організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку та інше;
суми попередньої оплати товарів, робіт, послуг;
витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів;
витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Ставки оподаткування прибутку.
В сучасних умовах (з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.) оподаткування прибутку здійснюється у розмірі 23% до об’єкту оподаткування, а потім поступово величина ставки поступово кожнорічно зменшуватимуться: у 2012р. -21%, 2013р. – 19% та у 2014р.-16%.
Крім того, передбачено й інші ставки оподаткування: 0,4,6,12,15 і 20%.
Господарська діяльність підприємства пов’язується із використанням матеріальних (природних) ресурсів. В ефективному їх використанні зацікавлені:
підприємство, тому що це впливає на його результати фінансово-господарської діяльності;
суспільство в цілому, тому що матеріальні (природні) ресурси не відновлюються, а ми повинні дбати про майбутнє наших дітей.
Тому, з метою раціонального використання ресурсів суб’єктами господарювання та формування централізованих фінансових ресурсів Україна у Податковому кодексі для суб’єктів господарювання встановила такі платежі за ресурси:
- екологічний податок;
- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопрововодами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
- плата за користування надрами;
- плата за землю;
- збір за користування радіочастотним ресурсом України;
- збір за спеціальне використання води;
- збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
Вище означені платежі впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства через формування собівартості продукції і розподіл прибутку. Так, якщо вказаний платіж відносять за рахунок собівартості, то скорочення його величини зменшує поточні витрати господарської діяльності і в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.