- •Методичні рекомендації щодо проведення лабораторно-практичних занять зі спеціальної мікробіології
- •Тема 1. Лабораторна діагностика стафілококозів
- •Тема 2. Лабораторна діагностика стрептококозів
- •Тема 3. Лабораторна діагностика лістеріозу
- •Лабораторна діагностика бешихи свиней
- •Тема 4. Лабораторна діагностика сибірки
- •Тема 5. Лабораторна діагностика туберкульозу та паратуберкульозу
- •Лабораторна діагностика паратуберкульозу
- •Тема 6. Патогенні анаероби
- •Лабораторна діагностика емфізематозного карбункула (емкару)
- •Лабораторна діагностика збудників злоякісного набряку
- •Тема 7. Лабораторна діагностика правця, ботулізму, некробактеріозу
- •Збудник ботулізму
- •Збудник некробактеріозу
- •Тема 8. Збудник ешеріхіозу
- •Тема 9. Збудники сальмонельозу
- •Тема 10. Збудник пастерельозу
- •Збудник туляремії
- •Тема 11. Збудник бруцельозу
- •Збудник сапу
- •Тема 12. Збудник лептоспірозу
- •Збудник кампілобактеріозу (вібріозу)
- •Збудник дизентерії свиней
- •Тема 13. Патогенні мікоплазми
- •Збудник контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби
- •Збудник інфекційної агалактії овець і кіз
- •Збудник респіраторного мікоплазмозу птиці
- •Збудник хламідіозу
- •Збудники рикетсіозів
- •Збудник аспергільозу
- •Збудник кандидамікозу
- •Тема 15. Збудники мікотоксикозів
- •Збудники аспергілотоксикозів
- •Збудники фузаріотоксикозу
- •Збудник стахіботріотоксикозу
- •Збудник дендродохіотоксикозу
Збудник інфекційної агалактії овець і кіз
Інфекційна агалактія овець і кіз – інфекційне контагіозне за-хворювання, яке характеризується лихоманкою, маститами, артритами, кон’нктивітами, кератитами. Загибель тварин при гострому перебігу наступає через 5–8 днів.
Збудник – Mycoplasma agalactiae.
Патологічний матеріал. Від хворих тварин в лабораторію над-силають молоко, синовіальну рідину ураженого суглоба, виділення з уражених очей; від загиблих – шматочки печінки, селезінки, вим’я, нирку, уражене око.
Мікроскопія. Мазки-відбитки фарбують за Романовським-Гі-мзою, в позитивних випадках виявляють дрібні, поліморфні утворення рожевого кольору коковидної, кільцевидної або нитковидної форми.
Культуральні властивості. Посів здійснюють на мартенівський бульйон та агар з кров’яною сироваткою. Інкубують в аеробних умовах при 370С. Ріст збудника повільний. Лише на 5–6 день після посіву відмічається слабка опалесценція середовища.
На агарі збудник утворює ледь помітні прозорі колонії, під мі-кроскопом – типові для мікоплазм: з тоненькою периферією й потовщеною центральною зоною.
Біопроба. Матеріалом, звільненим від сторонньої мікрофлори, підшкірно заражають овець чи кіз. Клінічні ознаки захворювання розвиваються через 2–14 днів.
Збудник респіраторного мікоплазмозу птиці
Респіраторний мікоплазмоз птиці – інфекційне, контагіозне захворювання курей та індиків. Характеризується ураженням органів дихання. У птахів розвивається риніт, кон’юнктивіт, синусит. У дорослих птахів захворювання може перебігати безсимптомно.
Збудник захворювання – Mycoplasma gallisepticum.
Мікроскопія. Мазки фарбують за Романовським-Гімзою. Мікоплазми виявляють у вигляді дрібних поліморфних кокобактерій фіолетового або блакитного кольору. У процесі вирощування на живильних середовищах з’являються кільце- та паличкоподібні форми.
Патологічний матеріал. У лабораторію надсилають свіжі трупи птиці. Для приготування мазків і виділення культури мікоплазм використовують шматочки носових синусів, трахеї, легень, головний мозок.
Культуральні властивості. З патологічного матеріалу готують суспензію на фізіологічному розчині. До неї додають пеніцилін і ацетат талію для знищення посторонньої мікрофлори. Суспензію залишають на 35–40 хв і висівають на спеціальні живильні середовища (Мартена, Едварда, УНДІЕВ). При первинному виділенні мікроорганізмів з патологічного матеріалу часто виникає потреба здійснити 5–6 “сліпих” пасажів.
На рідких середовищах ріст мікоплазм характеризується ледь помітною опалесценцією або ніжним помутнінням середовища. На твердих середовищах утворює дрібні округлі прозорі колонії.
Біопробу ставлять для визначення патогенності виділених штамів та виділення культури з патологічного матеріалу, попередньо звільнивши його від сторонніх мікроорганізмів. Заражають ембріони 9-добового віку. Інкубують при температурі 380С і щоденно овоскопують. При наявності вірулентного збудника ембріони через 48 год після зараження гинуть. При розтині реєструють відставання у розвитку, крововиливи у підшкірну клітковину голови, на тілі і кінцівках, застійні явища в легенях.
Серологічний метод діагностики. Ставлять РА з кров’ю або си-роваткою крапельним методом та РНГА з метою виявлення специфіч-них антитіл. Використовують антиген біофабричного приготування. Обстежують 3–5% стада птахів.