Magistr_stud

ВСТУПНИЙ І

СПИТ

1. Розподіл зернових сумішей за довжиною здійснюється:

p на ситах із круглими отворами

p на ситах з трикутними отворами

p на скатних дошках

p на трієрах

2. Розподіл зернових сумішей за товщиною здійснюється:

p на трієрах

p у пневматичних колонах

p на ситах із круглими отворами

p на ситах з прямокутними отворами

3. Відбір проб зерна здійснюється:

p у трієрі

p з кузова автомобіля

p з бункера комбайна

p у полі

4. Для відбору проб зерна використовують:

p конусний щуп

p трієр

p літрову пурку

p решето

5. Зерно вважається сухим із вологістю до:

p 14%

p 15%

p 16%

p 17%

6. Натура зерна визначається за допомогою:

p щупа

p вагів

p пурки

p діафаноскопа

7. Які з перелічених функцій виконують боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового поставу?

p Збільшення інтенсивності процесу подрібнення

p Охолодження розмельної зони вентилюванням

p Танспортування борошна

p Уловлювання продуктів зносу каменів

8. Під час визначення диафоноскопом склоподібними зернами вважають:

p зерна, що повністю просвічуються

p зерна, що повністю не просвічуються

p зерна, що переломлюють світло під кутом 45°

p зерна, що частково просвічуються

9. Помельні суміші складають за:

p вологістю зерна

p скловидністю зерна

p натурою зерна

p засміченістю

10. Легкі домішки з зернового вороху відбирають зерноочисними машинами:

p електромагнітними сепараторами

p трієрами

p усіма переліченими машинами

p пневмосепараторами

11. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:

p за еродинамічними та фрикційними властивостями

p за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями

p за довжиною компонентів

p за товщиною і шириною компонентів

12. Для лущення гречки та проса застосовують:

p голендер

p вальцедековий верстат

p оббивну машину з абразивним циліндром

p лущильно-шліфувальну машину

13. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:

p вальцьовий верстат з обгумованими вальцями

p бильну насіннєрушку

p відцентрову лущильну машину

p лущильно-шліфувальну машину

14. Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародишу?

p Лущильні

p Оббивальні

p Протиральні

p Щіточні

15. Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?

p Лущильні

p Оббивальні

p Протиральні

p Щіточні

16. Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?

p Зволожувальні

p Мийні

p Сушильні

p Лущінні

17. Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?

p стискання

p удар та тертя

p тертя

p удар

18. Який матеріал робочих органів використовується у вальце-дековому станку при лущенні гречки?

p Еластичний

p Абразивний

p Абразивний для вальця і гумовий для деки

p Абразивний і еластичний

19. Який вид дії робочих органів використовується при лущенні зерна в станку?

p удар та стирання

p удар

p стискання та зсув

p тривале тертя

20. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в станку з гумовими валками:

p удар та стирання

p тривале тертя

p удар

p нетривале стискання та зсув

21. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в лущильному поставі, це:

p удар та стирання

p тривале тертя

p стискання, зсув та тертя

p удар

22. Способи лущення:

p стискання і зсув, удар, стирання

p удар та стирання

p стискання і зсув, стирання

p стискання і зсув, удар

23. Невелика кількість зерна, відібрана від партії зерна з одного місця та за один раз, це:

p пробний зразок

p середній зразок

p виїмка

p вихідний зразок

24. Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:

p мішечним

p циліндричним

p конічним

p конусним

25. Наважку зерна висушують у сушильній шафі за температури:

p 150⁰С

p 100 ⁰С

p 80 ⁰С

p 130 ⁰С

26. Висушування наважки в сушильній шафі відбувається:

p 50 хв

p 60 хв

p 20 хв

p 10 хв

27. У сухому зерні знаходиться вологи:

p до 4%

p до 10%

p до 14%

p до 16%

28. Психрометр призначений для визначення:

p відносної вологості повітря

p пружності

p температури

p коефіцієнта тертя

29. Відносну вологість агента сушіння визначають у:

p градусах

p відсотках

p ньютонах

p кілограмах

30. Агентом сушіння називають:

p фреон

p сонячні промені

p нагріте повітря

p пару

31. Сутність процесу теплопередачі полягає у:

p конденсації

p процесі передачі тепла теплоносіями

p охолодженні

p нагріванні

32. Сутність дифузійного процесу полягає у:

p видаленні твердої речовини

p видаленні вологи

p нагріванні

p переході однієї речовини в іншу

33. У результаті дихання та проростання зерна, втрати зерна в масі:

p механічні

p хімічні

p біологічні

p фізіологічні

34. У результаті знищення шкідниками, птахами, втрати зерна в масі відбуваються:

p фізіологічні

p механічні

p хімічні

p біологічні

35. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:

p олійні

p круп’яні

p зернові

p бобові

36. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:

p білкові

p зернові

p бобові

p масличні

37. Борошно отримують з частини зерна:

p оболонок

p серцевини

p зародка

p ендосперма

38. Ендосперм зерна містить:

p крохмальні зерна

p рідину

p жирові частки

p білок

39. Натура зерна визначається в одиницях:

p %

p літрах

p кубічних метрах

p грамах/літр

40. Вологість зерна визначається у:

p відсотках

p літрах

p кПа

p грамах

41. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:

p хімічних

p фізіологічних

p біологічних

p фізичних

42. Скважитість відносять до властивостей зернової маси:

p фізіологічних

p біологічних

p хімічних

p фізичних

43. В яких машинах для лущення присутній принцип стиску та тертя?

p Горизонтальних лущильниках

p Вертикальних лущильниках

p Оббивальних

p Лущильних поставах

44. За яким принципом відбувається лущення насіння в обоїчних машинах?

p Тертям

p Нагрівання

p Удару

p Стиском та тертям

45. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:

p тертя

p зжимання

p удару

p охолодження

46. Після обрушення розподіляється гречка на фракції:

p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів

p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів, мучка

p крупа-ядриця, крупа- проділ, мучка, необрушене зерно

p крупа-ядриця, мучка, необрушене зерно

47. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:

p короткі

p легкі, великі, мілкі

p металомагнітні

p камні та скло

48. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:

p важкі

p довгі, короткі

p камні, скло

p легкі, мілкі

49. Пшоно виробляють із:

p проса

p вівса

p ячменю

p гречка

50. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:

p надання зерну смакових якостей

p ефективного відділення оболонки від ендосперму

p зменшення вмісту вологи

p більш швидкого варіння круп

51. Процес здрібнення, це:

p зменшення розмірів часток матеріалу

p зменшення дрібних часток матеріалу

p зменшення великих часток матеріалу

p зменшення середніх часток матеріалу

52. Ступінь здрібнення, це:

p відношення маси продукту до маси матеріалу

p відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту

p відношення маси матеріалу до маси продукту

p відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу

53. Вихід борошна, це:

p кількість матеріалу отриманого в процесі здрібнення

p кількість матеріалу отриманого в процесі помелу

p кількість переробленого зерна

p кількість матеріалу отриманого в процесі дроблення

54. Дрібне дроблення матеріалу вважають здрібнення до розмірів:

p до 200 мм

p від 3 до 20 мм

p від 20 до 50 мм

p від 0,3 до 1 мм

55. Тонким помелом матеріалу вважають здрібнення до таких розмірів:

p від 3 до 20 мм

p від 0,1 до 0,3 мм

p від 0,3 до 1,0 мм

p менше 0,1 мм

56. Вибрати існуючі види дроблення:

p велике зернисте

p дрібнозернисте

p середнє

p велике

57. Фактори, які впливають на ефективність здрібнення:

p ступінь здрібнення

p питома витрата енергії

p питома продуктивність

p питоме навантаження на робочі органи

58. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:

p середній

p найменший

p найбільший

p фактичний

59. Розсів здрібненого матеріалу у виробничих умовах виконують за:

p 15 хв

p 60 хв

p 20 хв

p 30 хв

60. Розміщення решіт за ситового аналізу:

p убуванням розмірів отворів з низу до верху

p убуванням розмірів отворів зверху до низу

p комбіноване положення решет

p збільшенням розмірів отворів зверху до низу

61. Цифри на решетах означають:

p пропускну здатність решета

p розмір решета

p діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм

p кількість ниток на один квадратний сантиметр

62. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:

p формою частинок

p коефіцієнтом тертя

p розмірами часток

p аеродинамічними властивостями

63. Наявність у борошні крупної крупки на виході розмельного відділення млина обумовлюється такими причинами:

p зношені рифлі вальців

p забилися сита

p не правильно підібрані борошняні сита

p розрив сит

64. Просіювач борошна виконує функції:

p всі названі функції

p видалення сторонніх великих часток

p аерації

p просіювання

65. Клейковина пшениці – це:

p комплекс білкових сполук

p кількість крохмалю в борошні

p один із показників зародка пшениці

p показник стиглості пшениці

66. ГТО пшениці перед розмелом:

p підвищує міцність ендосперма

p підвищує міцність оболонки

p робить ендосперм пластичним, а оболонку крихкою

p робить оболонку пластичною, а ендосперм крихким

67. Борошно вищого ґатунку має зольність:

p ≤0,35%

p 2,5%

p 7,5%

p 5,5%

68. Зольні елементи в зерні знаходяться в:

p оболонці

p ендоспермі

p зародку

p алейроновому шарі

69. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:

p лущення вівса і ячменю

p очищення поверхні зернівок від бруду та часткове відділення оболонок і зародка

p очищення поверхні зернівок від бруду

p часткове відділення оболонок та зародка

70. Вибрати подрібнювач для разового помелу зерна на оббивне борошно:

p вальцедековий станок

p колоїдний млин

p деташер

p жорновий постав

71. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового посаду виконують функції:

p підвищення інтенсивності процесу подрібнення

p усі перелічені функції

p охолодження розмельної зони вентилюванням

p переміщення продуктів подрібнення

72. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:

p дисковий подрібнювач

p вальцьовий станок

p жорновий посад

p молоткова дробарка

73. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна у вальцьовому станку млина, це:

p зміна відстані між вальцями

p зміна швидкості обертання робочих вальців

p зміна положення регулювальної заслінки

p будь - який із перелічених

74. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:

p жаровня, колонка охолодна

p зволожувач, бункер для відволоження

p сушарка, колонка охолодна, зволожувач

p зволожувач, пропарювач, сушарка

75. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за ознаками:

p за аеродинамічними властивостями частинок

p за розмірами частинок

p за коефіцієнтом тертя та формою частинок

p за коефіцієнтом тертя

76. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому посаді:

p будь-який із перелічених

p зміна відстані між робочими поверхнями каменів

p швидкість обертання диска

p зміна профілю боріздок

77. Продуктивність жорнового посаду залежить:

p від усіх перелічених

p від частоти обертання диска

p від діаметра диска

p від питомого навантаження на диск

78. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:

p будь-яка з вказаних причин

p перекоси вальців

p порушення технології гідротермічної обробки зерна

p перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого

79. Ймовірна причина перевищення норми виходу мучки під час лущення проса, це:

p зазор між робочим вальцем і декою малий

p зазор між живильним вальцем і регулювальною заслінкою менший діаметра зернівки

p колова швидкість робочого вальця більша номінальної

p нерівномірно зношені робочий валець і дека

80. Виберіть конструкцію робочих органів вальцедекового станка та форму зазора між ними для лущення гречки:

p валець і дека обгумовані; форма зазора "серпоподібна"

p валець і дека виготовлені із абразивного матеріалу; форма зазора – "серпоподібна"

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "клиноподібна"

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "серпоподібна"

81. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:

p апарати для пропарювання зерна

p бункер відволоження

p зволожувач

p кондиціонер

82. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:

p лущильні

p протиральні

p оббивальні

p подрібнюючи

83. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному жорновому поставі, це

p стискання та зсув

p удар та стирання

p удар

p стирання

84. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельних вальцевих станках:

p удар та стирання

p стирання

p стискання та зсув

p удар

85. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному дисковому подрібнювачі:

p стирання

p стискання та зсув

p удар

p удар та зсув

86. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту в молоткових дробарках:

p удар

p стискання та зсув

p удар та стирання

p удар та зсув

87. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на бильній машині:

p стискання та зсув

p удар та стирання

p удар

p удар та зсув

88. Для сортування (просіювання) продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:

p калібратор

p сито

p постав

p розсіювач

89. Зменшення частинок матеріалів механічним шляхом називають процесом:

p подрібнення

p розпорошенням

p помелом

p дроблення

90. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:

p розсіві

p дробарці

p жорновому поставі

p циклоні

91. Під час формування помельних партій враховують:

p засміченість, склоподібність

p склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність

p масу, форму, натуру та розмір зерна

p вологість

92. Просіювач борошна виконує функції:

p всі названі функції

p аерацію борошна

p видалення сторонніх великих часточок

p видалення з борошна феродомішки

93. Підкатні діжі використовуються в тістомісильних машинах:

p у всіх машинах

p періодичної дії

p циклічної дії

p безперервної дії

94. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної, кондитерської і макаронної промисловості використовують:

p тістомісильні машини

p тістоділильні машини

p тістоформувальні машини

p місильно - формувальні машини

95. Для чого призначені відбивні лопаті тістомісильної машини?

p Для інтенсифікації замісу тіста

p Для пластифікації тіста

p Для інтенсифікації замісу тіста та пластифікації тіста

p Для підвищення продуктивності

96. Призначення діжі:

p для замісу й бродіння тіста

p для замісу тіста

p для зберігання тіста

p для бродіння тіста

97. Тістоприготувальні агрегати призначені:

p для приготування опари

p для приготування опари і тіста

p для приготування та замісу тіста

p приготування тіста

98. Призначення ділильної головки:

p для розділу тіста на куски з гладкою поверхнею

p для розділу тіста на куски рівного об’єму

p для розділу тіста на куски рівної маси

p для розділу тіста на куски рівного об’єму та маси

99. Тістоділильні машини мають точність ділення:

p ± 3,5 – 4,0%

p ± 2,5 – 3,0%

p ± 2,5 – 4,0%

p ± 1,5 – 2,0%

100. Тістові заготовки після тістоділильних машин мають масу:

p 0,4 – 2,5 кг

p 0,4 – 3,5 кг

p 0,4 – 3,0 кг

p 0,4 – 4,0 кг

101. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:

p тістоприготувальні агрегати

p тістомісильні машини

p тістоділильні машини

p ділильно - формувальні машини

102. Способи приготування тіста:

p циклічний, безперервний

p порційний, періодичний

p періодичний, безперервний

p порційний, безперервний

103. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:

p тістоприготувальні машини

p тістоформувальні машини

p тістомісильні машини

p тістоділильні машини

104. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:

p округлювальні машини

p спеціальні машини

p закатні машини

p ділильні машини

105. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:

p закатні машини

p спеціальні формувальні машини

p округлювальні машини

p ділильні машини

106. Надання шматку тіста спеціальної форми виконують:

p округлювальними машинами

p спеціальними формувальними машинами

p закатними машинами

p ділильними машинами

107. Ущільнення крутого тіста для бараночних виробів після замісу виконують у:

p тістоформувальних машинах

p натирочних машинах

p тістомісильних машинах