Magistr_stud

p Підсушування і висушування зернових мас, профілактичне вентилювання з метою поновлення складу повітря міжзернових просторів зернових мас, протруювання насіння.

652. Зерно і насіння яких культур можна піддавати порівняно жорстким режимам сушіння?

p Жито, ячмінь, овес, пшениця з міцною клейковиною, кукурудза, просо, горох.

p Жито, ячмінь, овес, пшениця з слабкою клейковиною, просо, соняшник.

p Кукурудза, просо, соняшник.

p Жито, ячмінь, овес, пшениця з слабкою клейковиною, кукурудза, горох.

653. Що необхідно враховувати при повітряно-сонячному сушінні зерна та насіння?

p Шар зерна для сушіння зернових культур 50 см, зернобобових, соняш­нику - 35 см, проса - 20 см.

p Сушінню сприяє інтенсивна сонячна радіація, наявність вітру; періодичне перелопачування, шар зерна до 100 см.

p Майданчики добре ізолюють від ґрунту, вони мають бути асфальто­ваними з невеликим нахилом на південь; шар зерна для сушіння зернових культур 10-20 см, зернобобових, соняш­нику - 10-15 см, проса - 4-5 см; сушінню сприяє періодичне ретельне перелопачування інтенсивна сонячна радіація, наявність вітру.

p Майданчики мають бути бетонованими або глинобитними з підстиланням брезентів на грунт, висота шару зерна до 20 см, проведення періодично ретельного перелопачування.

654. Яке економічне значення має показник вологості зерна?

p За кожний відсоток вологості вище базисної норми проводиться натураль­на знижка з фізичної маси зерна (відсоток за відсоток); за кожний тонно-відсоток вище базисної норми проводиться плата за досушування зерна.

p За кожний відсоток вище базисної норми проводиться натуральна надбав­ка до фізичної маси зерна (відсоток за відсоток).

p Показник вологості зерна не має економічного значення.

p За кожний тонно-відсоток нижче базисної норми проводиться грошова над­бавка до закупівельної ціни.

655. За якими показниками якості оцінюють борошномельні властивості зерна жита?

p Плівчастість, вміст ядра.

p Вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність, вміст ядра.

p Ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, вирівняність, натура, маса 1000 зерен, скловидність.

p Маса 1000 зерен.

656. Що сприяє самосортуванню зернової маси?

p Перепад температур в зерновій масі.

p Аеродинамічні властивості компонентів зернової маси, сипкість зернової маси, переміщення зернової маси.

p Сипкість зернової маси, переміщення зернової маси, температура зерна.

p Переміщення зернової маси, температура зерна.

657. Яка схема технології виробництва борошна за сортовим помелом?

p Очистка зерна пшениці від домішок - обробка поверхні зерна і круп на 5-6 драних системах вальцьових верстатів - обробка проміжних продуктів на трьох шліфувальних системах - сортування круп за добротністю на ситовійних машинах - розмелювання круп на вальцьових верстатах і формування борошна І і ІІ сортів - контрольне просіювання борошна – затарювання борошна.

p Очистка зерна пшениці від домішок - обробка поверхні зерна – кондицію­вання зерна - подрібнення зерна і круп на 5-7 драних системах валь­цьових верстатів – сортування продуктів помелу за розмірами на розсій­никах і формування борошна І і ІІ сортів - обробка проміжних продуктів на 3-5 шліфувальних системах – сортування круп і дунстів за якістю (добротністю) на ситовійних машинах - розмелювання круп ендосперму на 8-12 розмелювальних системах вальцьових верстатів і формування борошна вищого, І і ІІ сортів - контрольне просіювання борошна - затарювання борошна.

p Очистка зерна пшениці від домішок - обробка поверхні зерна – кондицію­вання зерна подрібнення зерна і круп на 5-7 драних системах валь­цьових верстатів – обробка продуктів на 3-5 шліфувальних системах – сортування круп і дунстів за якістю (добротністю) на розсійниках і формування борошна І і ІІ сортів - контрольне просіювання борошна - затарювання борошна.

p Підготовка зерна пшениці до помелу - подрібнення зерна і круп на драних системах вальцьових верстатів - сортування продуктів помелу за розмі­рами на розсійниках - обробка проміжних продуктів на шліфувальних сис­темах – розмелювання круп на вальцьових верстатах і формування борошна І і ІІ сортів – контрольне просіювання борошна - затарюванння борошна.

658. Що впливає на межу допустимої температури нагріву зерна в зерносушарках?

p Рід зерна, насіння, призначення зерна, засміченість зерна.

p Призначення зерна, засміченість зерна, початкова вологість зерна.

p Рід зерна, насіння, призначення зерна, початкова вологість зерна.

p Рід зерна, насіння, призначення зерна, засміченість зерна, початкова вологість зерна.

659. Які характерні особливості частково механізованих зерносховищ?

p Обладнані верхнім стаціонарним конвейєром для завантаження зерна та нижнім стаціонарним конвейєром для вивантаження зерна; повне вивантаження зерна забезпечується обладнанням пересувної механізації.

p Обладнані нижнім стаціонарним конвейєром для вивантаження зерна.

p Повне вивантаження зерна забезпечується аерожолобами.

p Розвантаження зерна відбувається самопливом.

660. Який термін господарської довговічності зерна за сприятливих умов зберігання?

p Більше 10 років.

p 3-5 років.

p До 1 року.

p 5-10 років.

661. Які причини верхового шарового самозігрівання зернових мас у зерносховищах?

p Наслідок сипкості зерна.

p При засипанні на зберігання свіжозібраної недостатньо висушеної зернової маси.

p Наслідок самосортування зерна.

p Пізно восени внаслідок конденсації пари на межі між усією теплою зерновою масою і охолодженим поверхневим шаром; напровесні внаслідок попадання теплого повітря у поверхневі шари усієї холодної зернової маси.

662. Які існують типи зерносховищ?

p Підлогові, засікові, комбіновані, елеватори, силосного типу.

p Силосного типу, наземні, заглиблені, напівзаглиблені.

p Елеватори, наземні, заглиблені, напівзаглиблені.

p Наземні, заглиблені, напівзаглиблені.

663. Чим характеризується термовологопровідність зернової маси?

p Явищем міграції вологи в зерновій масі внаслідок перепаду температур; переміщенням вологи за потоком тепла у більш холодні шари або ділянки зернової маси.

p Швидкістю зміни температури зернової маси.

p Посиленням процесу дихання зерна.

p Поділом зерна на окремі компоненти.

664. З чим пов’язана природа самозігрівання зернової маси?

p Підвищенням вологості і температури зернової маси.

p Фізичними властивостями зернової маси, температурою зерна.

p Фізіологічними і фізичними властивостями зернової маси.

p Підвищенням вологості зернової маси.

665. Що враховують під час організації зерносушіння?

p Межу допустимої температури нагріву зерна, допустимої температури агента сушіння, вологовіддачу зерна, однорідність партій зерна за вологістю та зараженістю шкідниками.

p Межу допустимої температури нагріву зерна та його засміченість.

p Межу допустимої температури нагріву зерна, допустимої температуру агента сушіння, конструктивні особливості зерносушарок, натуру зерна.

p Межу допустимої температури нагріву зерна, допустимої температури агента сушіння, вологовіддачу зерна, перед сушінням зернову масу піддають очищенню, зерно підбирають партіями однорідними щодо вологості, конструктивні особливості зерносушарок, після сушіння зернову масу піддають охолодженню.

666. Яке практичне значення має хімічне консервування зернових мас?

p Захищає зернові маси від втрат; консервує вологе і сире зерно для фуражних потреб.

p Консервує вологе зерно для продовольчих потреб.

p Застосовується для протруювання насіння, фуражного зерна.

p Консервує сухе зерно для продовольчих потреб.

667. Чому самосортування зернової маси має негативне значення?

p Слід суворо дотримуватись правил охолодження зерна.

p Утворюються ділянки зерна неоднорідні за кольором, що є передумовою розвитку шкідників.

p При засипанні зернової маси на зберігання порушується її однорідність, що сприяє розвитку різноманітних фізіологічних процесів; утворюються ділянки зерна неоднорідні за шпаруватістю, фізіологіч­ною активністю, що є передумовою виникнення краплинно-рідкої вологи.

p Скупчення легких домішок і пилу підвищують шпаруватість зернової маси.

668. У чому проявляється шкідливий вплив високих температур упродовж сушін­ня зерна пшениці?

p Клейковина такого зерна розпливається, втрачає пружність, перетворює­ться на сметаноподібну масу; тісто із борошна такого зерна добре підіймається під час бродіння.

p Змінюється колір зерна; призводить до ущільнення клейковиноутворювальних білків, зменшується водоутримувальна здатність; білки можуть лишитися здатності набухати, утворення клейковинної грудочки; тісто із борошна такого зерна майже не підіймається під час бродіння.

p Змінюється колір зерна; клейковина такого зерна розпливається, втрачає пружність, перетворює­ться на сметаноподібну масу.

p Клейковина такого зерна розпливається, втрачає пружність, перетворює­ться на сметаноподібну масу.

669. Які умови сприяють нормальному проходженню післязбирального дозрівання зерна?

p Анаеробні умови.

p Вологість зерна нижче критичної, температура повітря 15-30° С, доступ кисню.

p Зниження температури повітря.

p Температура повітря нижче 15°С, анаеробні умови.

670. Які фактори впливають на тривалість активного вентилювання з метою охо­лодження зернових мас?

p Різниця температур повітря і зерна, висота насипу, зараженість зерна шкідниками.

p Питома подача повітря, різниця температур повітря і зерна, висота насипу.

p Різниця температур повітря і зерна, цільове призначення зерна, висота насипу.

p Питома подача повітря, цільове призначення зерна, висота насипу, засміченість зерна.

671. Які зміни супроводжують проростання зерна впродовж зберігання?

p Інтенсивне дихання зерна, втрати маси сухих речовин, виділення тепла і підвищення температури зерна, морфологічні зміни у структурі зерна втрати насіннєвих властивостей.

p Виділення тепла та підвищення температури зерна, зміна розмірів та форми зерна.

p Виділення тепла і підвищення температури зерна, втрати насіннєвих, продовольчих, фуражних властивостей зерна.

p Інтенсивне дихання зерна, втрати маси сухих речовин, внутрішні частини зерна стають доступними для живлення мікроорганіз­мів, комах, кліщів.

672. Які причини викликають низове шарове самозігрівання зернових мас?

p Наслідок шпаруватості зерна.

p Наслідок самосортування зернової маси, в бунтах – наслідок розміщення зерна на бетонному майданчику.

p Наслідок самосортування зернової маси.

p У сховищах – за зберігання завантаженої свіжозібраної, недостатньо висушеної зернової маси на холодній підлозі; у бунтах – внаслідок розміщення зерна на недостатньо гідроізольованому майданчику; в силосах – внаслідок попадання тепла через нижні люки напровесні.

673. У чому проявляється негативний вплив самозігрівання зерна на якість клейковини?

p Нормальна еластична клейковина стає більш міцною, менш розтяжною.

p Змінюється колір і пружність клейковини у зв’язку з активізацією гідролітичних процесів; нормальна еластична клейковина стає більш міцною, менш розтяжною.

p Змінюється колір і пружність клейковини, нормальна еластична клейковина стає міцною.

p Змінюється колір і пружність клейковини у зв’язку з активізацією гідролітичних процесів; коагулюють клейковиноутворювальні білки; клейковина не відмивається або її одержують 5-10%; клейковина відмивається з великим зусиллям, кришиться, перетворюєть­ся на крупчасту масу.

674. Який вплив має висока температура сушіння зерна на якість клейковини?

p Погіршує якість слабкої клейковини.

p Не має негативного впливу на нормальну клейковину; позитивно впливає на слабку клейковину; може цілком зіпсувати білки міцної клейковини, що кришиться.

p Покращує якість міцної клейковини.

p Негативно впливає на слабку клейковину.

675. Які ознаки зернової маси в 1 фазі самозігрівання?

p Підвищення температури зерна до 24-30^о С; ознаки свіжості зерна, сипкість зерна не змінюються; на поверхневих шарах зернової маси підвищується вологість; помітне потемніння плівок недозрілого вівса, кукурудзи; посилюється розвиток мезофільної мікрофлори, особливо плісені; внаслідок гідролізу крохмалю накопичуються водорозчинні речовини, можливе проростання зерна.

p Помітні зміни у кольорі, блиску, відчутний запах спирту.

p Ознаки свіжості зерна, сипкість зерна не змінюються; помітні зміни у кольорі, блиску, зерно проростає.

p Підвищується температура зерна до 30°С, на поверхневих шарах зернової маси підвищується вологість, помітне потемніння плівок недозрілого зерна вівса, кукурудзи; відчутні зміни запаху; посилюється розвиток мезофільної мікрофлори, особливо плісені.

676. Чим зумовлюються сорбційні властивості зернових мас?

p Капілярно-пористою структурою зерна; шпаруватістю зернової маси; переміщенням зрідженої пари по системі капілярів.

p Переміщенням зрідженої пари по системі капілярів; температурою зерна.

p Хімічним складом зерна; капілярно-пористою структурою зерна.

p Вологістю зернової маси.

677. Як впливають низькі температури на якість клейковини в зерні?

p Не мають негативного впливу на клейковину у вологому зерні.

p Мають негативний вплив на клейковину у вологому, недозрілому зерні – відмита клейковина незадовільно міцна, та що кришиться; не мають негативного впливу на клейковину в сухому зерні

p Мають негативний вплив на клейковину в сухому зерні.

p Відмита з такого зерна клейковина відразу або впродовж короткого часу розпливається, втрачає пружність.

678. Що відносять до складу смітної домішки?

p Мінеральні, шкідливі та органічні домішки, насіння дикорослих рослин, насіння культурних рослин, якщо воно згідно відповідних стандартів не відноситься до зернової домішки.

p Мінеральні, шкідливі та органічні домішки, бите зерно.

p Насіння дикорослих рослин, з’їдене зерно.

p Насіння культурних рослин, якщо воно згідно відповідних стандартів не відноситься до смітної домішки.

679. Що відносять до зернової домішки?

p Бите і частково з’їдене зерно, давлене, недостигле, проросле, пошкоджене під час сушіння, обрушене зерно.

p Пісок і пил.

p Непошкоджене зерно.

p Насіння бур’янів.

680. Що відносять до крупної смітної домішки?

p Пошкоджене під час сушіння зерно, насіння бур’янів.

p Солома, колоски, грудочки ґрунту, галька, крупне насіння диких рослин.

p Бите і частково з’їдене зерно.

p Насіння дикорослих рослин.

681. Що відносять до шкідливої домішки?

p Проросле зерно, пісок і пил.

p Бите і частково з’їдене зерно, давлене, недостигле, проросле, пошкоджене під час сушіння, обрушене зерно.

p Ріжки, тверда сажка, кам’яна сажка, дурійка п’янка, гірчак повзучий, софора лисохвоста, термопсис ланцетний, в’язіль різноколірний, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива.

p Солома, колоски, грудочки ґрунту, галька, крупне насіння диких рослин.

682. Яке зерно відносять до пошкодженого клопом шкідливою черепашкою?

p Зерно, яке не має змін на поверхні.

p Зерно, яке має слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається вдавленість або зморшки; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

p Чорне зерно.

p Зерно, яке має запах нафтопродуктів.

683. У якому разі проводять попереднє підсушування зерна під час визначення його вологості?

p Для зерна вівса та кукурудзи більше 19%, а інших зернових і зернобобових культур менше 14%.

p Для зерна, яке має вологість менше 12%.

p Для зерна вівса та кукурудзи більше 15%, а інших зернових і зернобобових культур більше 17%.

p Для зерна, яке має вологість більше 25%.

684. Які показники якості зерна відносять до ознак свіжості?

p Геометричні розміри зернівок.

p Натура зерна.

p Колір, запах, смак.

p Пошкодження зерна клопом шкідливою черепашкою.

685. Які форми зараженості зерна шкідниками можуть бути?

p Закрита форма.

p Прихована та явна форма.

p Відкрита форма.

p Не виділяють жодних форм зараженості.

686. Для зерна яких культур визначають натуру зерна?

p Пшениці, сої, кукурудзи.

p Пшениці, жита, ячменю і вівса.

p Ріпаку.

p Соняшника.

687. Що таке “сира” клейковина?

p Білкова маса, яка не здатна поглинати воду.

p Сполука небілкового походження.

p Білкова маса, яка не поглинає воду, але здатна розтягуватись і пружинити.

p Білкова маса, яка поглинає воду – бубнявіє і збільшується в об’ємі, здатна розтягуватись і пружинити.

688. Який показник ІДК характерний для клейковини за якістю “добра”?

p Не нормується.

p 20–40 і 80–100 од.

p 105–120 од.

p 45–75 од.

689. Який показник ІДК характерний для клейковини за якістю “задовільно міцна”?

p 80–100 од.

p 45–75 од.

p Не нормується.

p 105–120 од.

690. Який показник ІДК характерний для клейковини за якістю “незадовільно міцна”?

p 80–100 од.

p 45–75 од.

p 105–120 од.

p Не нормується.

691. Яку консистенцію ендосперму може мати зерно?

p Лише борошнисту.

p Скловидну, напівскловидну і борошнисту.

p Звітрену.

p Пористу.

692. Яке зерно відносять до скловидного?

p Зерно пухкої структури і повністю борошнистим ендоспермом під час його розрізання, що не просвічується на діафаноскопі.

p Зерно з явно вираженими борошнистими плямами.

p Зерно з повністю скловидним ендоспермом під час його розрізання, а також з ендоспермом, що повністю просвічується на діафаноскопі.

p Зерно, що має частково скловидну і частково борошнисту структуру ендосперму.

693. Яке зерно відносять до борошнистого зерна?

p Зерно пухкої структури і повністю борошнистим ендоспермом під час його розрізання, що не просвічується на діафаноскопі.

p Зерно з явно вираженими борошнистими плямами.

p Зерно, що має частково скловидну і частково борошнисту структуру ендосперму.

p Зерно з повністю скловидним ендоспермом під час його розрізання, а також з ендоспермом, що повністю просвічується на діафаноскопі.

694. Яке зерно відносять до напівскловидного зерна?

p Зерно з явно вираженими борошнистими плямами.

p Зерно, що має частково скловидну і частково борошнисту структуру ендосперму.

p Зерно з повністю скловидним ендоспермом під час його розрізання, а також з ендоспермом, що повністю просвічується на діафаноскопі.

p Зерно пухкої структури і повністю борошнистим ендоспермом під час його розрізання, що не просвічується на діафаноскопі.

695. Яке борошно придатне для виробництва макаронів?

p Твердих пшениць та високоскловидних м’яких.

p Високоскловидних і низькоскловидних м’яких пшениць.

p Тільки з твердих пшениць.

p Низькоскловидних м’яких пшениць.

696. Які показники якості борошна відносять до обов’язкових?

p Не нормуються.

p Зовнішній вигляд, запах, смак, титрована кислотність.

p Кулінарна якість крупи.

p Запах, смак, хруст, колір, вологість, зараженість шкідниками, наявність шкідливих і металомагнітних домішок, зольність, крупність помелу, кількість і якість клейковини.

697. Які показники оцінки крупи відносять до обов’язкових?

p Не нормуються.

p Колір, хруст.

p Запах, смак, колір, зараженість, вологість, наявність домішок, зіпсоване та бите ядро, не лущене зерно, борошенце, металеві домішки та кулінарна якість каші.

p Зовнішній вигляд, запах, смак, титрована кислотність, кількість клейковини.

698. За якими основними показниками оцінюють комбікорми та кормові продукти?

p Крупність і вирівняність зерна.

p Натура зерна.

p Кормова одиниця.

p Ознаки свіжості зерна.

699. Чому еквівалентна кормова одиниця комбікормів і кормових продуктів?

p Поживній цінності 1 кг жита з натурою 710 г/л і вологістю 14,5%.

p Поживній цінності 1 кг пшениці з натурою 755 г/л і вологістю 14,5%.

p Поживній цінності 1 кг ячменю з натурою 640 г/л і вологістю 14%.

p Поживній цінності 1 кг вівса з натурою 450–480 г/л і вологістю 13%.

700. Що відносять до основної сировини для виробництва комбікормів?

p Зерно кукурудзи, ячменю, вівса, пшениці, проса, сорго, жита, гороху.

p Зерно жита, пшениці, кормові боби, люпину, гречки.

p Зерно гречки, чумизи, ячменю, рису.

p Зерно проса, сорго, тритикале, твердої пшениці.

701. Які побічні продукти та відходи харчових виробництв входять до складу комбікормів?

p Побічні продукти борошномельного, відходи круп’яного, бурякоцукрового, крохмалопатокового, спиртового, пивоварного виробництв та жироекстакційних заводів.

p Відходи борошномельного виробництва.

p Відходи виноробного виробництва.

p Відходи консервного виробництва.

702. Що відносять до кормів тваринного походження?

p Борошно із відходів цукрового виробництва.

p Борошно із відходів консервного виробництва.

p Борошно із відходів при переробці м’яса, риби, морських тварин.

p Борошно із відходів макаронного виробництва.

703. Що відносять до грубих кормів?

p Трав’яне борошно.

p Листкове борошно.

p Сіно, солома, стрижні качанів кукурудзи, лузга круп’яних культур.

p Овочі та фрукти.

704. Що таке кормові суміші?

p Корми з підвищеним вмістом мікроелементів.

p Корми з підвищеним вмістом протеїну.

p Корми з підвищеним вмістом біологічно активних речовин.

p Однорідний продукт, який складається із кормових засобів, що використовують для відгодівлі тварин.

705. Що таке білково-вітамінні добавки?

p Корми з вмістом антибіотиків.

p Корми з підвищеним вмістом протеїну, жиру.

p Корми з підвищеним вмістом вуглеводів.

p Високобілкові та мінеральні кормові засоби і мікродобавки.

706. Що таке премікси?

p Це однорідна суміш ферментів.

p Це однорідна суміш подрібненого зерна.

p Це однорідна суміш мікроелементів.

p Це однорідна суміш біологічно активних речовин (вітамінів, мікроелементів тощо) і наповнювача (висівки).

707. Які культури відносять до багатих на крохмаль?

p Буряк цукровий, кенаф, льон прядивний, бавовник.

p Злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо) і гречки.

p Бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо).

p Соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо.