- •Міжнародні економічні відносини
- •Тема 1. Предмет, значення і завдання курсу “Міжнародні економічні відносини“ (мев).
- •2. Мев як економічна категорія.
- •Сучасна міжнародна спеціалізація промислово розвинутих країн
- •3. Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти мев.
- •4. Інтенсивний розвиток мев розпочався у другій половині хх ст.
- •Література
- •Глосарій
- •Тема 1. Семінарське заняття 1.
- •Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти мев.
- •Проблемні питання для обговорення
Міжнародні економічні відносини
Тема 1. Предмет, значення і завдання курсу “Міжнародні економічні відносини“ (мев).
Предмет МЕВ і його структура.
МЕВ як економічна категорія.
Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти МЕВ.
Основні тенденції та етапи розвитку світового господарства.
1. Наука про МЕВ існує понад 400 років. Почалася вона із спроб з’ясувати зміст зовнішньої торгівлі, а також шляхи підвищення її ефективності. За 400 років сфера досліджень МЕВ значно розширилася.
Предметом вивчення МЕВ сьогодні є система зв’язків національних економік на основі міжнародного поділу праці.
Метою вивчення МЕВ є формування системи спеціальних знань з проблем сучасного стану та перспектив розвитку МЕВ.
Завдання вивчення МЕВ такі:
завдання сутності МЕВ, значення та еволюція їх;
розуміння чинників і рівнів розвитку МЕВ;
знання особливостей дії законів і принципів у сфері МЕВ;
знання форм МЕВ, особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних економічних організацій;
використання одержаних знань як в Україні, так і за її межами, виходячи з цілей її інтеграції в сучасну систему світо господарських зв’язків.
Основними методами, якими користуються при дослідженні МЕВ, є єдність аналізу і синтезу, взаємозв’язок логічного і історичного, математичне моделювання та ін. Їх комплексне застосування забезпечує достовірність висновків щодо поточного стану та перспектив розвитку МЕВ.
Понятійний апарат МЕВ визначається загальними закономірностями господарського розвитку.
Йому притаманні певні особливості:
МЕВ включають господарські відносини, що виходять за межі національних економік. В їх складі є регіональні і загально планетарні проблеми.
Реалізація МЕВ потребує ресурсів, які відсутні в національній економіці.
МЕВ характерно міжнародне переміщення товарів, послуг і факторів виробництва.
МЕВ використовують специфічні інструменти, наприклад, валюту та мито.
Головним завданням науки МЕВ є визначення існуючих суперечностей МЕВ та пошук шляхів їх вирішення. Останнє може здійснюватися лише на певний проміжок часу, тому що у МЕВ нема довічних ворогів або друзів. Довічними є тільки власні національні зовнішньоекономічні інтереси.
Складовими МЕВ є:
міжнародний поділ праці;
міжнародна інтеграція;
міжнародні науково-технічні відносини;
міжнародна міграція робочої сили;
світова валютна система і міжнародні валютно-фінансові відносини;
міжнародні валютно-кредитні відносини і рух міжнародного капіталу;
МЕВ у сфері послуг;
проблеми інтеграції України у світогосподарські зв’язки;
глобальні проблеми МЕВ.
Наведена структура МЕВ визначає і структуру курсу МЕВ. Головна увага в якому приділяється саме аналізу наведених складових.
2. Мев як економічна категорія.
Міжнародні економічні відносини (МЕВ), з одного боку, являють собою масштабну і найбільш динамічну частину міжнародних відносин (наряду з воєнними, політичними, гуманітарними, дипломатичними), а з іншого боку, – це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання, що вийшли за рамки національних границь (рис. 1).
Рисунок 1.1. Формування системи міжнародних економічних відносин
В основі МЕВ лежить міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації – міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих підприємств.
МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним. Вертикальне - спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничних операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі.
Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн (табл. 1), підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.
Рисунок 1.2. Міжнародний поділ праці
Таблица 1