1.​ Визначте етапи засвоєння дітьми дошкільного віку логічних операцій.(зошит ксерокс)

2. Дайте характеристику систематизації як способу мислення. Наведіть приклади форм роботи з дітьми.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ - це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів.

Систематизація забезпечує розмежування та подальше об´єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.

Систематизація - угруповання предметів з виділенням більш дрібних груп, видів і розрядів, виділення частин в цілому, встановлення взаємовідносин між окремими частинами.

Систематиза́ція — процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища). Вона спирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної об'єктивної системи. Здійснюється у формі відповідних логічних систем — теорії, гіпотези тощо. Необхідною умовою С. є висунення фундаментальної ідеї, здатної привести знання до логічної єдності. Вихідним пунктом процесу С. є прийняття певних принципів, що формулюють фундаментальну ідею. С. завжди однобічна, бо логічні системи неспроможні вичерпно відобразити закономірності об'єктивних систем. Діалектична суперечність між прагненням науки до всеохоплюючої С. знань і неможливістю її здійснення розв'язується вдосконаленням пізнання людиною дійсності.

Функції систематизації

• дозволяє оглянути весь массив інформації;

• виявляє й усуває непогодженості, протиріччя, пробіли

• підвищує ефективність роботи;

• робить інформацію зручнішою для користування, полегшує пошук необхідного;

• сприяє ретельнішому вивченню та дослідженню предметів(явищ);

• поліпшує пізнавальний процес формування свідомості людини;

Загальні уявлення про систематизацію

Систематизація - це дія (послідовність дій), унаслідок виконання яких певна множина незв'язаних елементів перетворюється у множину елементів, між якими є зв'язки. Елемент - це не будь-які частини предмета, а тільки такі, поєднанням множини яких можна отримати цей предмет. Наприклад, якщо в стільчику, що має плоскі поверхні, виділити сферичний фрагмент матеріалу (у будь-якому місці стільчика), то ця частина не буде елементом, оскільки зі сферичних частин нема змоги отримати стільчик з плоскими поверхнями. Водночас, якщо в стільчику виділити такі частини, як атоми, то з них можна зібрати стільчик, тому до атомів можна застосувати назву "елемент стільчика". Подібно до цього, у стільчику можна виділити інші частини (ніжки, сидіння і спинку), з яких складається цей предмет - ці частини, отже, також можна назвати елементами. Крім того, якщо стільчик можна зібрати з інших компонентів, як це є в дитячих наборах для конструювання, то, відповідно, ці компоненти також будуть елементами, оскільки внаслідок встановлення між ними певних зв'язків отримують систему (множину елементів, з'єднаних зв'язками) - стільчик.

Систематизацію можна виконувати різними способами. Наприклад, одним зі способів систематизації є класифікація. Класифікація - це система, елементи якої пов'язані між собою зв'язками субординації (підпорядкування одного елемента іншому) та координації (відношення між низкою елементів, що підпорядковані якомусь одному елементу). Прикладом відношення субординації є логічне відношення підпорядкованості; прикладом відношення координації є відношення несумісності між співпідпорядкованими іменами.

Класифікацію можна навести у вигляді таблиці, в якій числами чи графічними засобами (наприклад, різною кількістю рисок, як у товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності) зафіксовано відношення субординації та координації. Водночас класифікацію можна подати у вигляді графічної схеми, на якій зображено зв'язки координації й субординації. Можна використати різні способи графічного зображення класифікаційних зв'язків. Один із поширених способів - зображення у вигляді графа (рис. 7.1):

Рис. 7.1. Різні способи зображення класифікації у вигляді графа

Поширеними є класифікації, в яких зафіксовано відношення обсягів імен. Водночас систематизація, тобто виявлення елементів об'єкта та зв'язків між ними, - це не обов'язково фіксування відношень обсягів. Наприклад, множина відношень між цілим та його частинами, яку можна подати у вигляді класифікаційної схеми, тобто у вигляді сукупності зв'язків субординації та координації, є способом систематизації, дає змогу отримати класифікаційну схему, однак не фіксує відношень між обсягами імен.

У вигляді класифікації, окрім відношень обсягів та відношень "частина - ціле", можна відтворити також низку інших відношень. Наприклад, відношення між типами ознак та їхніми проявами. Скажімо, між іменами вечір і час є відношення не підпорядкованості обсягів (ми не можемо сказати, що вечір є видом часу, а лише те, що між ними є відношення "тип ознаки - прояв ознаки"). Крім того, у вигляді класифікаційної схеми можна відобразити причин-но-наслідкові, генетичні та інші зв'язки.

Наприкінці дошкільного віку дитина вже може оволодіти такими вміннями, необхідними для здійснення систематизації:

• знаходити закономірності розміщення об’єктів за однією ознакою і розташовувати в одному ряді;

• упорядковувати об’єкти, розміщені в ряді за принципами випадковості;

• знаходити закономірність у розташуванні об’єктів, впорядкованих за двома чи більше ознаками та розміщені у матриці.

3.​ Дайте визначення логічним операціям та визначте етапи їх засвоєння дітьми дошкільного віку.

Аналіз і синтез - найважливіші розумові операції , нерозривно пов'язані між собою. В єдності вони дають повне і всебічне знання дійсності. Аналіз - це уявне розчленування предмета або явища на що утворюють його частини або уявне виділення в ньому окремих властивостей, рис , якостей. Аналіз можливий не тільки тоді , коли ми сприймаємо предмет або явище , але й тоді , коли ми згадуємо про нього , представляючи його собі. Можливий також і аналіз понять , коли ми подумки виділяємо різні їх ознаки , аналіз ходу думки - доказ , пояснення та ін Синтез - це уявне з'єднання окремих частин предметів або уявне поєднання окремих їх властивостей.

Абстракція – виділення однієї якої-небудь сторони, властивості і відвернення від інших. Так, розглядаючи предмет можна виділити його колір, не помічаючи форми, або навпаки, виділити тільки форму. Починаючи з виділення окремих чуттєвих властивостей, абстракція потім переходить до виділення нечуттєвих властивостей, виражених в абстрактних поняттях.

Узагальнення (або генералізація) – відкидання одиничних ознак при збереженні загальних, з розкриттям істотних зв'язків. Узагальнення може здійснитися шляхом порівняння, при якому виділяються загальні якості. Так, здійснюється узагальнення в елементарних формах мислення. У більш вищих формах узагальнення здійснюється через розкриття відносин, зв'язків і закономірностей.

Абстракція і узагальнення є двома взаємозв'язаними сторонами єдиного розумового процесу, за допомогою якого думка йде до пізнання. Пізнання здійснюється в поняттях, думках і висновках.

Узагальнення - виступає як з'єднання істотного ( абстрагування) і зв'язування його з класом предметів і явищ. Поняття стає однією з форм уявного узагальнення. Конкретизація виступає як операція , зворотна узагальнення . Вона проявляється , наприклад , в тому , що із загального визначення - поняття - виводиться судження про приналежність одиничних речей і явищ певного класу. Порівняння - це зіставлення предметів і явищ з метою знаходження подібності та відмінності між ними. Порівнюючи предмети чи явища , ми завжди можемо помітити , що в одних відносинах вони подібні між собою , в інших різні. Визнання предметів подібними чи різними залежить від того , які частини або властивості предметів є для нас в даний момент суттєвими. Порівнюючи , людина виділяє насамперед ті риси , які мають важливе значення для вирішення теоретичної чи практичної життєвої задачі . Виявляючи тотожність одних і відмінності інших речей , порівняння призводить до їх класифікації та сериации , які є найважливішими прийомами логічного мислення , що дозволяють систематизувати знання. Систематизувати - значить приводити в систему , розташовувати об'єкти в певному порядку , встановлювати між ними певну послідовність [42]. Для оволодіння прийомом систематизації дитина повинна передусім вміти виділяти різні ознаки об'єктів , а також зіставляти за цими ознаками різні об'єкти. Інакше кажучи , він повинен уміти виконувати елементарні дії порівняння. Основні логічні дії , які потрібні при виконанні систематизації , полягають у класифікації та сериации об'єктів [43]. Класифікація - це уявне розподіл предметів на класи відповідно до найбільш суттєвими ознаками [ там же , с. 34 ] . Ознака , за яким здійснюється класифікація , називається підставою класифікації . Для проведення класифікації необхідно вміти аналізувати матеріал , зіставляти ( співвідносити ) один з одним окремі його елементи , знаходити в них спільні ознаки , здійснювати на цій основі узагальнення , розподіляти предмети по групах на підставі виділених в них і відображених у слові - назві групи - спільних ознак . Таким чином, здійснення класифікації припускає використання прийомів порівняння і узагальнення. Сериация - це упорядкування об'єктів за ступенем інтенсивності одного або кількох ознак [ там же , с. 36 ] . Кожен елемент , включений у серіаціонних ряд , знаходиться у визначених відносинах з сусідніми елементами : вираженість у ньому варьируемого ознаки одночасно більше, ніж в одному з них , і менше, ніж в іншому. Таким чином , розкриваючи основні поняття в контексті досліджуваної проблеми , ми бачимо , що мислення представляє собою складний психічний процес, що має багатопланову структуру. Розумові операції , якими є аналіз , синтез , порівняння, узагальнення , сериация і класифікація , забезпечуючи логіку будь-якої діяльності людини, визначають її ефективність . ………………ще зошит

4.​ Дайте характеристику діям теоретичного мислення. Теоретичне мислення - це вид мислення, який полягає у пізнанні законів, правил. Воно відображає істотне у явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій. Продуктами теоретичного мислення є, наприклад, відкриття періодичної системи Менделєєва, математичних (філософських) законів. Б.М. Теплов писав про людей теоретичного мислення, що вони є абстрактні уми, які здійснюють прекрасну "інтелектуальну економію" шляхом "зведення фактів до законів, а законів до теорій". Теоретичне мислення інколи порівнюють з емпіричним. Відрізняються вони характером узагальнень. Так, у теоретичному мисленні наявне теоретичне узагальнення - узагальнення абстрактних понять, а в емпіричному - узагальнення емпіричних, чуттєво даних ознак, виділених шляхом порівняння. Основним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дійсності. Воно інколи може бути складнішим, ніж теоретичне, адже часто розгортається за екстремальних обставин та за відсутності умов для перевірки гіпотези.

Теоретичне понятійне мислення - це таке мислення, здійснюючи яке людина в процесі розв'язування завдання звертається до понять, виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, одержуваним за допомогою органів відчуттів. Людина обговорює та шукає розв'язок задачі з початку і до кінця у розумі, користуючись одержаними іншими людьми готовими знаннями, які виражені в понятійній формі, у судженнях, умовиводах. Теоретичне понятійне мислення характерне для наукових теоретичних досліджень.

Теоретичне образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який тут використовує людина для розв'язування задачі, постають не поняття, судження чи умовивід, а образи. Вони або безпосередньо дістаються з пам'яті або творчо відтворюються уявленням, чи навіть уявою. Такий вид мислення застосовують працівники літератури, мистецтва, взагалі люди творчої праці, які мають справу з образами. В ході розв'язування розумових задач відповідні образи уявно перетворюються так, щоб людина в результаті маніпулювання ними змогла безпосередньо побачити розв'язок задачі, яка її цікавить.

Обидва розглянутих види мислення - теоретичне понятійне та теоретичне образне - в дійсності, як правило, співіснують. Вони непогано доповнюють один одного, розкривають людині різні, але взаємопов'язані сторони буття. Теоретичне понятійне мислення дає хоч і абстрактне, але разом з тим найбільш точне, узагальнене відображення дійсності. Теоретичне образне мислення дозволяє одержати конкретне суб'єктивне її сприйняття, яке не менш реальне, ніж об'єктивно-понятійне. Без того чи іншого виду мислення наше сприйняття дійсності не було б таким глибоким і різнобічним, точним і багатим різноманітними відтінками, яким воно є насправді.

5.​ Дайте характеристику інформаційно-методичному забезпеченню системи логіко- математичного розвитку дітей дошкільного віку. щось придумать

6.Базовий компонент

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.