40

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення загальноосвітньої школи як базової ланки у системі безперервної освіти пред'являє нові вимоги до знань, зокрема в забезпеченні їх узагальненості й системності. Важливо домогтися не стільки запам'ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, сформувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування.

Мета дослідження. Проведення предметного тижня має на меті підсилити інтерес до географії, розширити та поглибити знання учнів, стимулювати пізнавальну діяльність, пошук додаткової інформації з предмета; полягає в теоретичному обгрунтуванні методики реалізації позакласної роботи з географії в основній школі (на прикладі тижня географії).

Завдання :

1. З`ясувати, в чому полягають особливості проведення тижня географії у школі;

2. Теоретично обґрунтувати ефективність позакласної роботи з географії в основній школі;

3. Розробити сценарій проведення тижня географії для учнів та апробувати під час проходження педагогічної практики у загальноосвітній школі;

4. Найважливішим завданням роботи - є ​​формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати в колективі.

Об’єктом дослідження являється навчально-виховний процес з географії в основній школі.

Предмет дослідження - можливості використання різних форм і методів проведення предметного тижня з географії.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ - ВАЖЛИВА ЛАНКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ……………………………………………...4

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми…………………………………………………………………….4

2. Основні напрями позакласної роботи з географії на сучасному етапі реформування школи………………………………………………..5

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ В РАМКАХ ТИЖНЯ ГЕОГРАФІЇ……….10

2.1 Географічний тиждень - масова форма організації позакласної роботи …………………………….………………………..11

2.2 Вплив предметного позакласного заходу на формування в учнів мотивації до навчання……………………………………………...….....14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….……...19

ДОДАТОК…………………………………………………………………..21-44

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення загальноосвітньої школи як базової ланки у системі безперервної освіти пред'являє нові вимоги до знань, зокрема в забезпеченні їх узагальненості й системності. Важливо домогтися не стільки запам'ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, сформувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування.

Мета дослідження. Проведення предметного тижня має на меті підсилити інтерес до географії, розширити та поглибити знання учнів, стимулювати пізнавальну діяльність, пошук додаткової інформації з предмета; полягає в теоретичному обгрунтуванні методики реалізації позакласної роботи з географії в основній школі (на прикладі тижня географії).

Завдання :

1. З`ясувати, в чому полягають особливості проведення тижня географії у школі;

2. Теоретично обґрунтувати ефективність позакласної роботи з географії в основній школі;

3. Розробити сценарій проведення тижня географії для учнів та апробувати під час проходження педагогічної практики у загальноосвітній школі;

4. Найважливішим завданням роботи - є ​​формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати в колективі.

Об’єктом дослідження являється навчально-виховний процес з географії в основній школі.

Предмет дослідження - можливості використання різних форм і методів проведення предметного тижня з географії.

РОЗДІЛ 1 ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ - ВАЖЛИВА ЛАНКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

Духовне, культурне, економічне відродження нашого суспільства неможливе без виховання сучасної мислячої і глибоко моральної людини, яка була б причетною до всіх змін, що відбуваються в нашій державі.

В грудні 1992 р. відбувся Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, на якому було розглянуто основні позиції Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»). Майже цілий рік йшло доопрацювання цього документу і лише 3.ХІ.1993 р. Кабінет Міністрів затвердив цю програму (підписав постанову Президент України Л.Кравчук).[ 26 ]

Головна мета Програми — визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу XXI століття, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Ця програма націлює на нові навчальні програми, які вимагають від старшокласників різноманітних знань, великої ерудиції, знайомства з широким колом літератури, вміння робити узагальнення і висновки організовувати заходи з використанням ігрових елементів, психологічні вправи на розвиток уваги, пам’яті, уяви, мислення.

Високою ефективністю відзначаються комплексні заходи, що сприяють засвоєнню шкільної програми, стимулюють потяг молоді до знань, розширенню світогляду, вчать самостійно мислити і аналізувати.

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури у досліджуваної проблеми

Досвідчений методист Є.Д. Воробйова писала: «Свою роботу з географії я починаю з організації читання. Через книгу, швидше за все можна дізнатися учнів, їх інтереси, прагнення, мрії. Учні люблять і цікавляться географією, і вчитель повинен всіма силами і можливостями підтримувати цей інтерес через хорошу географічну книгу».[ 3 ]

Основними формами використання географічної літератури є колективне писання відгуків і анотацій на прочитані книги, обговорення їх, читацькі конференції, ігри з залученням прочитаних книг. Необхідною умовою організації масових заходів є розмова і обговорення прочитаного учнями. [1 ]

Теми читацьких конференцій з географії можуть бути різні. Вони можуть бути спрямовані на обговорення однієї книги або двох – трьох за однією з проблем.

2. Основні напрями позакласної роботи з географії на сучасному етапі реформування школи.

Багаторічна історія освіти дає підставу стверджувати, що хоча на сьогодні основною формою організації навчального процесу в школі є урок, проте обмежуватись лише ним учителеві не можна. Незважаючи на всі свої позитивні аспекти, урок не здатен повністю задовільнити освітні потреби всіх дітей і підлітківа, оскільки в ході уроку вчитель значною мірою звязаний рамками чинних навчальних програм. Тому проведення уроків доцільно доповнювати системою різноманітних позаурочних заходів, які мають, з одного боку, посилити рівень задоволення освітніх запитів дітей і підлітків, а з іншого-викликати й підтримувати в них сталий інтерес до вивчення навчальної дисципліни,у тому числі і самостійн.[9 ]

Позакласна робота багато в чому визначається особливостями змісту програми з цього предмета. У змісті позаурочної роботи можна виділити два основних напрями:

1) поглиблення основних питань з шкільного курсу, інтерес у школярів, що мають велике освітньо-виховне значення;

2) формування умінь і навичок дослідницького характеру. Слід зазначити, що і в тому і в іншому напрямку широко використовується краєзнавчий матеріал, розвиваються вміння школярів самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці.

Особливістю позакласної роботи з географії є ​​здійснення міжпредметних зв'язків з різними шкільними предметами: біологією, історією, фізикою, хімією, літературою та ін. Реалізація міжпредметних зв'язків у позакласній роботі приводить до інтеграції і цілісності, комплексності в змісті й організаційних формах, що дозволяють висловити загальне в цілях всебічного розвитку особистості. Інтеграція форм і засобів у позакласній роботі на базі великих заходів, вирішальних не одну, а кілька виховних завдань, дозволяє формувати в учнів узагальнені світоглядні ідеї. Крім того, реалізація міжпредметних зв'язків на рівні діяльнісної дозволяє більш успішно вирішувати завдання формування загальнонавчальних умінь, озброювати школярів знанням способів дій, а це значно підвищує їх самостійність.[4 ]

Частка самостійної роботи учнів на позакласних заняттях повинна бути значною, але, щоб не перетворити позакласну роботу в подобу і продовження уроків, треба дбати про різноманітність форм і методів організації цих занять. В позакласній роботі з географії важливо дотримуватися такі педагогічні вимоги:

- Суспільно корисна спрямованість;

- Професійна спрямованість;

- Екологічна спрямованість;

- Краєзнавча спрямованість;

- Сучасність змісту та форм позакласної роботи;

- Врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів;

- Поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів;

- Системність, безперервний розвиток позакласної роботи.

Суспільно корисна спрямованість позакласної роботи з географії вимагає від вчителя такту, поєднання вчительського керівництва з дитячим самоврядуванням, що забезпечує задоволення особистих інтересів і схильностей учнів. Суспільно корисна спрямованість здійснюється шляхом проведення учнями наукових досліджень, постановки дослідів і експериментів, роботи з охорони конкретних природних об'єктів і т. д.

Однак не можна учням нав'язувати форми суспільно корисної діяльності без урахування їхньої ініціативи.

М.К. Крупська писала: «Суспільно корисна робота має, перш за все, виховну мету - виховати з хлопців громадських діячів, а це можливо тільки тоді, коли мета буде їм близька, зрозуміла, буде їх метою». [6 ]

Найважливішим вимогою позакласної роботи з географії є ​​сучасність її змісту та форм. Позакласна робота з предмету повинна відображати все нове: і виробничі досягнення в рідному краї, і нові напрями в розвитку економіки.

В успіху позакласної роботи важливу роль відіграє ерудиція і інтереси вчителя. В позакласній роботі необхідно використовувати активні методи і форми: диспути, конференції, ділові ігри і т.д. Саме вони дозволяють організувати активний обмін думками, сприяють у формуванні оцінних суджень, умінь відстоювати свою точку зору. Вибір активних форм діяльності пов'язаний з віковими психологічними і фізіологічними можливостями учня.

Важливим моментом у дотриманні вимоги врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів є широке використання ігрових форм.

Спираючись на дослідження відомого психолога Б.Г. Ананьєва, слід зазначити, що гру «багато фахівців у галузі дитячої психології перетворили на вікову форму діяльності, специфічну лише для дитини з першого року життя до початку систематичного навчання ... Тим часом гра як особлива форма діяльності має свою історію розвитку, що охоплює всі періоди людського життя. У підлітковому і юнацькому, молодому і середньому, навіть літньому віці існують різноманітні її прояви ». Ігри дають можливість відпрацьовувати конкретні вміння діяти в чітко окреслених реальних умовах. На їх основі формуються знання, вміння і навички в учнів. [7]

I рівень: використання позакласної роботи для ліквідації прогалин у знаннях і уміннях з географії. На цьому рівні позакласні форми роботи створюються і проводяться в основному з ініціативи вчителя. Організація самостійної діяльності учнів здійснюється на репродуктивному рівні. На даному етапі позакласна робота ведеться безсистемно, епізодично.

II рівень: більш широкий і поглиблений відбір матеріалу в порівнянні з програмою. На цьому рівні головне - розвинути і підтримати інтерес учнів до предмету. При організації заходів враховуються індивідуальні особливості учнів, забезпечується поєднання масових заходів з індивідуальними дорученнями, збільшується частка самостійної діяльності учнів. Для учнів характерний стійкий інтерес до проблем. Позакласні заходи проводяться систематично, число учасників досить стабільно.

III рівень: самостійна діяльність учнів під час вирішення різних проблем. Учні опановують доступними методами наукового пізнання, вчитель здійснює спрямовуючу роль, звертає увагу на оволодіння раціональними способами пізнавальної діяльності. На цьому рівні учні можуть проводити експерименти, геологічних загонів. Інтерес учнів переростає в соціально-значиму мотивацію.[24 ]

Слід зазначити, що жоден з названих рівнів у чистому вигляді не зустрічається, виділення їх досить умовно, але необхідно для того, щоб фіксувати справжній стан справ, прагнути до розвитку інтересів школярів, залученню більшої кількості їх до позакласної роботи, не упустити момент, коли від епізодичних форм слід переходити до систематичних.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ В РАМКАХ ТИЖНЯ ГЕОГРАФІЇ

Метод навчання — це система прийомів, за допомогою яких учні під керівництвом учителя здобувають знання, уміння й навички. Як у навчальній, так і в позакласній роботі з учнями, під методом слід розуміти систему прийомів. Питання про вибір методу роботи має особливо велике значення. [11 ] Самостійність учнів зростає, коли потрібний творчий, дослідницький підхід до того, що вивчається. Це збуджує інтерес, сприяє мобілізації волі, зусиль, знань.

Предметні тижні з географії викликають щиру зацікавленість учнів.

Методичним підґрунтям успіху, є:

1. залучення учнів усіх паралелей до участі в заходах тижня;

2. проведення більшості заходів у вигляді конкурсів та змагань;

3. підбір конкурсних програм, лекцій та інших заходів відповідно до навчальних програм і вікових психологічних особливостей учнів;

4. заохочення і стимулювання учасників та переможців конкурсів.

На позакласних заняттях учні удосконалюють вміння самостійно поповнювати свої знання з різних джерел інформації. .[23] Складаючи анотації, реферати, доповіді за допомогою додаткової науково – популярної географічної літератури, періодичної преси, державних документів, учні удосконалюють вміння працювати з книгою: виділяти основну думку, відбирати факти для підтвердження теоретичних положень, складати плани і конспекти за текстом. На екскурсіях і в походах вони закріплюють деякі дослідницькі методи географічної науки: вчаться спостерігати, збирати та оформляти колекції гірських порід і мінералів, графічно відображати статистичні дані і т. д., складати плани і карти схеми походів, орієнтуватися на карті.

Під час підготовки і проведення конкурсів, вікторин, заочних подорожей, брейн–рингів, ранків, вечорів, зустрічей іт.д. формується в учнів самостійність, творчість, географічне мислення, пізнавальний інтерес, відбувається виховання найрізноманітніших рис особистості та здійснюється профорієнтаційна робота. [15 ]

Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за їх спільністю об’єднувати та залучати дітей до групової та масової роботи.