Розділ 2. Бібліографічний опис та бібліографічний запис: теоретичні основи та методика складання

2.1. Поняття бібліографічного опису та бібліографічного запису

Мета вивчення: з’ясувати сутність понять «бібліографічний опис» і «бібліографічний запис». Знайомство з основними нормативними документами, що регламентують складання бібліографічного опису.

Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених згідно з установленими правилами, що регла­мен­тують порядок подання областей і елементів, призначених для іден­тифікації і загальної характеристики документа.

Бібліографічний запис – розгорнута бібліографічна характеристика видання (твору, документального джерела), в якій бібліографічний опис доповнений тими чи іншими елементами: заголовком, анотацією чи рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, бібліотечними шифрами зберігання тощо.

Нормативними документами для складання бібліографічного опису є:

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006	ССІБВС. Бібліографічний запис. Біб­ліо­графічний опис. Загальні вимоги та пра­вила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)	1.07.2007 р.
ДСТУ ГОСТ 7.80:2007	ССІБВС. Бібліографічний запис. Заголо­вок. Загальні вимоги та правила скла­дання (ГОСТ 7.80-2000, IDT)	1.04.2008 р.
ДСТУ 3582-97	Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліогра­фіч­ному описі. Загальні вимоги та правила. На заміну РСТ УРСР 1743-82	01.07.1998 р.
ГОСТ 7.12-93	СИБИД. Библиографическая запись. Со­кра­щение слов на русском языке. Общие тре­бования и правила. Взамен ГОСТ 7.12-77	01.01.1997 р.
ГОСТ 7.11-78	Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании	чинний
ДСТУ 7152:2010	Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках (вперше, зі скасуванням чин­ності в Україні ГОСТ 7.5-88)	01.10.2010 р.
ДСТУ 7157:2010	Інформація та документація. Електронні видання. Основні види та вихідні відо­мості	01.07.2010 р.

Бібліографічний опис складається безпосередньо на основі самого документа, його титульної сторінки, виконується мовою оригіналу за правилами сучасної орфографії.

Література: 3, 5, 8, 9, 11, 18, 22.

2.2. Елементи бібліографічного опису

Мета вивчення: з’ясувати сутність понять «бібліографічний еле­мент» й «область бібліографічного опису».

Бібліографічний опис складається з бібліографічних елементів, що містять відомості про певні ознаки документів. Окремий бібліогра­фічний елемент – це слово, словосполучення або група слів, що подають один елемент бібліографічної інформації. Елементи об’єдну­ються в області бібліографічного опису:

• область назви та відомостей про відповідальність містить такі бібліографічні елементи: основна назва, паралельна назва, відомості, що пояснюють назву, відомості про відповідальність;

• область видання вміщує відомості про видання, а саме про пере­видання, передруки, відомості про характер перевидання, спеціальне призначення документа, особливості форми його відтворення;

• область специфічних відомостей застосовується під час опису документів, які є особливим типом публікації або які розміщені на особливих типах носіїв. В описі картографічних документів область специфічних відомостей містить дані про масштаб. В описі нотних документів в області специфічних відомостей подають інформацію про форму викладення нотного тексту. В описі нормативних доку­ментів зі стандартизації в області специфічних відомостей вказують дати введення та строки дії документа. В описі патентних документів в області специфічних відомостей указують реєстраційний номер заявки на патентний документ, дату її подачі, дату публікації та (або) дані про офіційне видання, в якому опубліковані дані про патентний документ. В описі електронних ресурсів областю специфічних відо­мостей є область виду та обсягу ресурсу;

• область вихідних даних [У бібліографічних описах з метою забезпечення їх компактності допускається ско­рочення слів відповідно до правил ДСТУ 3582-97. У географічних назвах, що пишуться через де­фіс, відсікають другу складову, якщо вона має закінчення -ський: Кам’янець-Поділ., Корсунь-Шев­ченків. Тільки в шістьох українських географічних назвах відсікається слово до першої букви і в описі вона зазначається з великої літери: Дніпропетровськ – Д., Київ – К., Львів – Л., Одеса – О., Тернопіль – Т., Харків – Х. Російська столиця Москва позначається літерою – М., Санкт-Петер­бург – С.Пб.] включає такі елементи: місце видання, видавництво або видавнича організація, дата видання;

• область фізичної характеристики містить кількісну характе­ристику документа – кількість матеріальних одиниць, кількість сто­рінок, ілюстрацій, розміри та супровідний матеріал;

• область серії містить основну назву серії, її паралельну назву, підназву серії, відомості про відповідальність, що стосуються серії, міжнародний стандартний номер серіального видання, номер випуску серії, а також аналогічні відомості про підсерію, якщо серія поділя­ється на декілька підсерій;

• область приміток містить додаткову інформацію про документ, яка не увійшла до інших зон. Тут можуть бути відомості про мову тексту, видання, про довідковий апарат, про зміст твору тощо;

• область Міжнародного стандартного номера (або його альтер­на­тиви) і умов доступності містить Міжнародний стандартний номер книги у формі, наведеній у документі, відомості про наявність оправи, обкладинки тощо. Відомості про ціну і наклад (тираж).

Елементи бібліографічного опису поділяються на обов’язкові та факультативні. Обов’язковими елементами є: основна назва; відомості про відповідальність, що відносяться до видання; місце видання, (розповсюдження); ім’я видавця, (розповсюджувача); дата видання, (розповсюдження); специфічне призначення матеріалу і обсягу; основна назва серії або підсерії; відомості, що відносяться до назви серії або підсерії; стандартний номер або його альтернатива. Всі інші елементи є факультативними.

Короткий бібліографічний опис містить лише обов’язкові елемен­ти, розширений – обов’язків і деякі факультативні, повний – усі обов’язкові та факультативні.

Література: 3, 9.