Термінологічний словник

Алфавітне групування бібліографічних описів/записів у бібліогра­фічному списку – це групування усіх бібліографічних описів/записів у алфавіті авторів і назв.

Алфавітний каталог – бібліотечний каталог, у якому каталожні картки з бібліографічними описами згруповано за алфавітом заголов­ків (індивідуальних прізвищ, найменувань колективних авторів) і назв документів;

Алфавітно-хронологічне групування бібліографічних описів/запи­сів у бібліографічному списку – це групування за алфавітом заголов­ків та/або основних назв (за відсутності заголовка), а при співпаданні заголовків та/або основних назв ще й за датами видання (опубліку­вання, написання) документів.

Аналітичний бібліографічний опис – опис, що складається на окрему частину документа (окрема робота зі збірки, окрема стаття з журналу або газети, окрема глава чи розділ твору тощо).

База даних (БД) – тематично зібраний і структурований масив інформації, який складається з великого набору однотипних доку­ментів.

Бібліографічний відбір – це цілеспрямований добір документів, які відповідають темі дослідження.

Бібліографічний запис – розгорнута бібліографічна характерис­ти­ка видання (твору, документального джерела), в якій бібліографічний опис доповнений тими чи іншими елементами: заголовком, анотацією чи рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, бібліотечними шифрами зберігання тощо.

Бібліографічний елемент – це слово, словосполучення або група слів, що подають один елемент бібліографічної інформації.

Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених згідно з установленими правилами, що регламен­тують порядок подання областей і елементів, призначених для іден­тифікації і загальної характеристики документа.

Бібліографічний список – бібліографічний посібник, що склада­ється із сукупності бібліографічних записів, обмежений за обсягом, з простою структурою, без допоміжних покажчиків.

Бібліотека ВНЗ – структурний підрозділ вищого навчального закладу III–IV рівнів акредитації, який забезпечує літературою та ін­формацією навчально-виховний і науковий процес вищого навчаль­ного закладу і діє на підставі Положення про бібліотеку, що затвер­джується керівником вищого навчального закладу.

Зведений (багаторівневий) бібліографічний опис містить два або більше ієрархічно пов’язаних між собою рівнів. Він складається на багатотомне видання, серіальне видання, що має кілька випусків, які становлять єдине ціле.

Знаки приписної пунктуації – знаки, що відокремлюють області та елементи бібліографічного опису і допомагають орієнтуватися в описах, складених навіть незнайомими мовами.

Електронна бібліотека – це розподільча інформаційна система, що дозволяє постійно накопичувати, зберігати й ефективно вико­ристовувати різноманітні колекції електронних видань і документів, які доступні в зручному для користувачів вигляді через комп’ютерну мережу передачі даних.

Електронний каталог – це спеціально розроблена база даних, яка складається зі стандартизованих бібліографічних описів та яка дозво­ляє шукати документи за окремими елементами або групою елементів бібліографічного опису.

Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно – «міжмережа») – система об’єднаних комп’ютерних мереж глобаль­но­го загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.

Інтранет – внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні.

Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для її отримання, оброблення та пере­давання комп’ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засо­би й методи.

Коефіцієнт повноти засвідчує, яку частину ресурсів WWW відоб­ражає пошукова система у своїх базах даних.

Коефіцієнт точності вказує на частину посилань, що поверта­ються пошуковою системою і дійсно відповідають запитам клієнта.

Користувач – той, хто користується яким-небудь майном, землею, послугою тощо.

Медіатека – підрозділ бібліотеки, що надає користувачам доступ до навчальних і наукових фільмів на різних носіях даних, відеокурси з навчальних дисциплін, звукові книги й ін.

Монографічний (однорівневий) бібліографічний опис – містить один рівень і складається на окремо виданий документ (книгу, окре­мий том або випуск, географічну карту, нотне видання, електронний оптичний диск тощо).

Нумераційне групування бібліографічних описів/записів у бібліо­графічному списку – це розташування нумерованих записів у по­слі­довності їхніх перших згадувань в основному тексті.

Обов’язкові бібліографічні елементи – це елементи, що дають змогу ідентифікувати документ.

OPAC – on-line Public Access Computer – спеціальна інтерфейсна програма доступу до електронного каталогу.

Предметний каталог – бібліотечний каталог, у якому каталожні картки з бібліографічними записами розташовані за алфавітом пред­метних рубрик.

Прикнижковий бібліографічний список – бібліографічний посіб­ник, що є несамостійною частиною книги, пов’язаною з основним текстом. Він інформує про використані, цитовані та (або) рекомендо­вані документи й подається в кінці статті, глави, розділу.

Пристатейний бібліографічний список – бібліографічний посіб­ник, що є несамостійною частиною видання, розташований при статті, інформує про використані, цитовані та (або) рекомендовані документи і подається в кінці статті, глави, розділу.

Систематичне групування бібліографічних описів/записів у біб­ліографічному списку – це розподіл бібліографічних описів/записів згідно з розділами певної класифікації документів, найчастіше за руб­риками Міжнародної десяткової класифікації

Систематичний каталог – бібліотечний каталог, у якому ката­ложні картки з бібліографічними записами згруповано за галузями знань відповідно до обраної класифікації.

Теза́урус (з грецької θησαυρός – скарб) у сучасній лінгвістиці – особливий різновид словників загальної або спеціальної лексики, в яких вказано семантичні відношення (синоніми, антоніми, пароніми тощо) між лексичними одиницями

Факультативні бібліографічні елементи – це елементи бібліогра­фічного опису, що надають додаткову інформацію про зміст, призна­чення, форму документа.