Тема 9.2. Регулювання діяльності банку

• Економічні нормативи регулювання діяльності банків.

• Банківський нагляд, його повноваження та основні завдання.

Список рекомендованих джерел і літератури

1. Аналіз діяльності комерційного банку: Навч. посібник для стуц. вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та проф. А. М. Герасимовича. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 384 с

2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пухов-кіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: По­станова № 368 Правління НБУ від 28.08.2001 р. (зі змінами та доповнен­нями).

4. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльнос-ті банків в Україні: Затверджено постановою № 489 Правління нбу від 28.11.2001 р. (зі змінами і доповненнями).

5. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку. Навч. посібник. - К..: КНЕУ, 1999. - 280 с

6. Сарахман О. М., Раєвський К. Є., Скаско О. І. Банківський нагляд: Навч. посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005 - 286 с

Глосарій

Додатковий капітал - капітал, що піддається змінам.

Залучений капітал - капітал, отриманий за рахунок кредитів, випуску та продажу облігацій.

Несплачений капітал - частина акціонерного капіталу, не сплачена акціонерами, які придбали акції.

Основний капітал - це незмінний капітал і такий, що не підлягає передаванню, пе­рерозподілу і повинен повністю покривати поточні збитки.

369

9.2.1. Економічні нормативи регулювання діяльності банків

Розрахунок економічних нормативів з 1 січня 2002 року банки здійснюють відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Украї­ні, затвердженої постановою № 368 Правління НБУ від 28.08.2001 p., із зміна­ми і доповненнями.

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного ви­конання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобіганню непра­вильному розподілу ресурсів і втрат капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, НБУ установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку і такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконан­ня всіма банками (табл. 9.1).

Регулятивний капітал є одним із найваж7іивіших показників діяль­ності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Цей капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та (2-го рівня) капіталу.

Регулятивний капітал обчислюється за такою формулою:

РК = ОК + ДК - В, (9.4)

де РК - регулятивний капітан банку;

ОК - основний капітал (капітал J -го рівня); ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівняв В - відвернення.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Ні) діючих банків регу­люється Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив плато­спроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі роз­рахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредит­них або інших операцій грошового характеру. Що вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, то менша частка ризику, що її при­ймають на себе власники банку; і навпаки - що нижче значення показника, то більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори / вкладники банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу визнача­ється як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризи­ку та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними опера­ціями і на суму забезпечення кредиту:

Н2 = — х100%, (9.5)

де Ар - активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від груп

ризику, до якої віднесено актив.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим ніж 8%.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

- протягом перших 12-ти місяців діяльності (з дня отримання лі­цензії) - не менше ніж 15%;

371

• протягом наступних 12-ти місяців - не менше ніж 12%;

• надалі - не менше ніж 10%.

Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непе-редбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності за­лежно від розміру різноманітних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків:

НЗ = ~хШ%, ₍₉.₆₎

де ЗА - загальні активи. І

Розмір основного капіталу зменшується на суму недоформованих ре­ зервів під можливі збитки за активними операціями банків, нематеріальних активів мінус сума зношеності і капітальних вкладень у нематеріальні активи, збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження, збитків поточного року. і

Нормативне значення нормативу НЗ має бути не меншим ніж 4%.

Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне вико­нання своїх грошових зобов'язань.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що об­ліковується за поточними рахунками:

_я4==Ккр ₊ Ка_х10()%) Рп

де Ккр - кошти на кореспондентських рахунках; Ка - кошти в касі;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності. Нормативне значення нормативу НА має бути не менше ніж 20%. Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення ак­тивів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання:

Апв

Я5 = х Ю0%, (о Я)

Рп + 3 ^-^6J

372

де Апв - активи первинної та вторинної ліквідності;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності; З - зобов'язання банку.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40%. Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідно­шення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань:

#6 ₌ ^L_ х Ю0%, (9.9)

Рп + Зк

де Ал - ліквідні активи;

Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквід­ності; Зк - короткострокові зобов'язання банку.

Нормативне значення нормативу Я6 має бути не менше ніж 20%. Нормативи кредитного ризику дозволяють банкам знижувати ризи-ковість кредитних операцій. Крім економічних нормативів кредитного ризи­ку, під час кредитування банком установлюються такі вимоги: банки можуть за попереднім дозволом комісії Національного банку використовувати цінні папери власної емісії для забезпечення кредитів у розмірі до 20% загальної суми внеску акціонера (учасника) до статутного капіталу банку за умови до­тримання банком усіх економічних нормативів протягом шести місяців по­спіль. Дозвіл на використання банками ощадних сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів не потрібен. Банк має право надавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Банківським установам доводять 4 нормативи кредитного ризику. " Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визна­чається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до ка­піталу банку:

Я7 = ||хі00%, ₍₉₁₀₎

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цін­ними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простро­ченими / сумнівними нарахованими доходами, 100% суми поза­балансових зобов'язань, виданих щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), мінус сформовані резерви під ці операції щодо такого контрагента; РК - регулятивний капітал банку.

373

Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%.

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів становить 10% і більше регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношен­ня суми всіх зобов'язань одного контрагента або групи пов'язаних контраген­тів перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком до регулятивного капіталу банку:

Я8 + —, (9.11)

Рк

де Зв - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, фак­торингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зо­бов'язань, що враховуються в банку за «великими» кредитами за од­ним контрагентом (або групою пов'язаних контрагентів), мінус сфор­мовані резерви під ці операції щодо такого контрагента; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального розмірів кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих одному інсайдерові, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (мінус фактично сформовані резерви) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо інсайдера, та капіталу банку:

Зін Я9 = —хІООо/о, ₍₉.₁₂)

де Зін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, фак­торингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими / сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зо­бов'язань щодо одного інсайдера, мінус сформовані резерви під ці операції щодо такого інсайдера; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та

поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукуп-

374

ної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100% суми по­забалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку:

ГЯін ЛЮ=—х100%, (9.13)

де СЗін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, фак­торингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, прострочени­ми / сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансо­вих зобов'язань, виданих щодо всіх інсайдерів, мінус сформовані резерви під ці операції щодо всіх інсайдерів; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу #10 не має перевищувати 40%. З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме за прямими інвестиціями, Національний банк України установлює такі нормативи інвестування:

• норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною устано­вою (ЯП),

• норматив загальної суми інвестування (Н12).

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на при­дбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку:

Кін

#11 = х100%, (9 14)

РК + ЦП ^у '

де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій та інших ЦП із не-фіксованим прибутком у торговому портфелі та в портфелі банку на продаж, що випущені установою, і вкладення в асоційовані та дочірні установи; ЦП- цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладення у статутні фонди уста­нов; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу #11 не має перевищувати 15%. Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідно­шення суми коштів, що інвестується на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи, до регулятивного капіталу:

375

Кін

#12 = хЮО%, (9 15)

РК + ЦП ^К '

де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій та інших ЦП із нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, небанківськими фінансо­вими установами та іншими емітентами, і вкладення в асоційовані та дочірні компанії; ЦП - цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на про­даж, що випущені банками, і вкладення у статутні фонди установ з урахуванням загальної суми сформованого резерву під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж та на інвестиції; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення нормативу НІ 2 не має перевищувати 60%. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної по­зиції банку (Н13) визначається як співвідношення загальної величини від­критої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськи­ми металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку:

Я13 = — х100%, (9Л6)

РК

де ВП - загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позабалансо­вими активами і зобов'язаннями банку за всіма валютами та банків­ськими металами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіва­ленті окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма іноземними валютами; РК - регулятивний капітал банку.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) має бути не більше ніж 30%.

Крім цього, треба пам'ятати, що банк здійснює регулювання діяль­ності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певно­го виду діяльності банків.

Отже, НБУ здійснює цілу низку заходів для забезпечення фінансової стійкості банку.

376