Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 2.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
711.17 Кб
Скачать
    1. Прогнозування прибутку банку, порядок його розподілу і використання

Основним показником, який узагальнює результати діяльності і свідчить про ефективність діяльності банку, є прибуток.

ППрямая соединительная линия 33 рибуток — це фінансовий показник результативності діяльності банку. Його величина залежить від трьох «глобальних» компонентів: доходів, видатків і податків, сплачених до бюджету.

Фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, який залежить в основному від співвідношення його доходів і видатків.

У Плані рахунків комерційних банків України наведені чотири групи результативних рахунків:

  1. доходів;

  2. видатків;

  3. прибутку або збитку;

  4. відвернених коштів за рахунок прибутків.

Фінансова звітність за формою № 2-КБ «Звіт про фінансові результати» є основним звітом, який характеризує фінансовий стан банку і складається з дохідних статей, які розміщені у лівій частині форми, та витратних, що розміщені справа. Усі доходи і витрати банку групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат.

Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників. Прибуток банку - це різниця між валовими доходами банку та витратами. Прибуток банку складають:

- прибуток від основної діяльності;

- валовий прибуток, до якого, крім прибутку від основної діяльності, входять небанківські операційні доходи і витрати, відрахування в резерви, непередбачені доходи і витрати;

- чистий прибуток, який залишається у розпорядженні банку після сплати податку на прибуток

ППрямая соединительная линия 32 рибуток банку — являє собою перевищення доходів над витратами.

Розрізняють:

  • прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) — різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов’язкових та інших платежів до бюджету;

  • прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) — сума прибутку до оподаткування мінус сума обов’язкових та інших платежів до бюджету. У світовій практиці вважається, якщо сума чистого доходу до оподаткування становить не менш 2,0 % від суми капіталу, то банк працює ефективно.

У свою чергу, чистий прибуток банку поділяється на:

  • капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських фондів;

  • прибуток, що розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів.

Відповідно до класифікації доходів і витрат прибуток банку складається з:

Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг та масштаби діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, які є у розпорядженні банку, рівень доходів та витрат банку і їх співвідношення.

Таблиця 2.4

Динаміка прибутку ат «Ощадбанк»

Показники

2010 рік

2011 рік

тис. грн

тис. грн

Чистий процентний дохід

4 166 693

4 521 915

Чистий комісійний дохід

903 956

936 445

Чистий торговельний дохід

90 678

153 207

Прибуток до оподаткування

741 595

487 394

Чистий прибуток

460 601

530 991

Аналіз структури прибутку свідчить про те, що основним джерелом прибутку для банку є чистий процентний дохід, тобто вкладення в активи є ефективними, а приріст прибутку досягнуто саме за рахунок ефективного управління активами і пасивами.

Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати наводиться у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга — за відповідний період минулого року.

Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми звітності розміщені у її лівій частині, а витратні — у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди виникатимуть протягом кількох звітних періодів і зв’язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки комерційного банку можна подати так:

Доходи

Витрати

Процентні доходи

Процентні витрати

Комісійні доходи

Комісійні витрати

Результат від торговельних операцій

Інші банківські операційні доходи

Інші банківські операційні витрати

Інші небанківські операційні доходи

Інші небанківські операційні витрати

Зменшення резервів за заборгованістю

Відрахування в резерви

Непередбачені доходи

Непередбачені витрати

Прибуток (збиток) до сплати податку

Податок на прибуток

Чистий прибуток (збиток)

Статті доходів і витрат ураховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг. Усі доходи і витрати установи, що стосуються звітного періоду, мають відображатися у цьому самому періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти. Витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають відбиватися у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.

Згідно з Законом України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сукупність усіх доходів має назву «валові доходи», а сукупність витрат — «валові витрати».

Виходячи з цього при визначенні прибутку, що оподатковується, валовий дохід комерційного банку за звітний період зменшується на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Важлива особливість: розрахунок оподатковуваного прибутку без­посередньо не пов’язаний з формуванням балансового прибутку ко­мерційного банку як платника податку. У зв’язку з цим комерційними банками здійснюються два види обліку: фінансовий та податковий.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати комерційного банку і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи та додатків до неї), а фінансовий облік — для складання звітності про прибутки та збитки, тобто для визначення фінансового результату.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно відповідно до зазначеного закону, порядок ведення фінансового обліку визначається Національним банком України.

Банківські доходи та витрати обліковуються на рахунках шостого і сьомого класів, а прибуток — на рахунках п’ятого класу. Розподіл прибутку, отриманого за рік, відбувається на зборах акціонерів банку, але, як правило, правління банку для фінансування поточної діяльності банку протягом звітного року використовує отриманий прибуток, а на зборах тільки затверджують фак­тичний розподіл прибутку. Такий порядок можливий тоді, коли комерційний банк спроможний спрямувати кошти на формування резервного фонду та резервів для покриття можливих втрат від активних операцій. Вимоги НБУ щодо обов’язкового формування банками необхідних розмірів резервів для покриття можливих втрат від активних операцій змушують останніх приділяти їм постійну увагу і скориговувати розмір прибутку у разі невідповідності фактично створених резервів їх розрахунковим сумам.

Прибуток розподіляється таким чином:

- сплата податку на прибуток (в нашій країні ставка податку дорівнює 25%);

- відрахування до резервного фонду банку;

- відрахування до фонду матеріального заохочення;

- відрахування у фонд виробничого та соціального розвитку;

- відрахування в інші фонди банку;

- сплата дивідендів акціонерам.

Прибутковість банку залежить від ефективності використання його власних і залучених коштів. Рівень доходності банк може підняти шляхом зміни структури активних операцій і співвідношення між позичковими та інвестиційними операціями на користь більш вигідних, а також через регулювання своєї короткострокової заборгованості й депозитних рахунків. Потрібно раціонально й ефективно розміщувати кошти банку для забезпечення його фінансової стійкості. Виконання цієї умови дозволить позбавитися суперечностей між ліквідністю, надійністю із прибутковістю комерційного банку.

Оскільки Снятинське відділення «Ощадбанку» підпорядковується Івано-Франківський обласній дирекції і на рівні відділення прибуток не створюється,то в кінці року всі доходи та витрати перераховуються на баланс Івано-Франківської обласної дирекції, а звідти на вищий рівень.

Підсумовуючи діяльність всього банку, то видно, що АТ «Ощадбанк» у 2010 році отримав прибуток у розмірі 460 601тис.грн., і в 2011 році теж отримав прибуток у розмірі 530 991тис.грн.Це спричинено тим ,що у 2011 році значно збменшився обсяг резервів під кредити.