- •Призначення та тактико-технічні характеристики станції.
- •Склад основного і допоміжного устаткування станції.
- •Конструктивне виконання, розміщення апаратури, антенного майна і зіп на станції.
- •Режими роботи станції
- •2. Робота станції на передачу в різних режимах
- •3. Робота станції на прийом у різних режимах по структурній схемі
- •Призначення, склад і технічні характеристики антенно-фідерного пристрою.
- •Устрій і принцип роботи антен діапазонів а,б,в.
- •Конструкція телескопічної щогли. Порядок розгортання.
- •Призначення, устрій блоків частотних розв'язок б9а, б9б, б9в та індикатора потужності (б10)
- •1. Призначення, склад та технічні характеристики збудника і гетеродина.
- •Робота збудника (гетеродина) за структурною схемою в режимах „Калібровка”, „Настройка”, і „апч-вкл”.
- •2.1. Режим калибровка
- •2.2. Режим настройка
- •2.3. Режим апч – вкл.
- •3. Конструктивне виконання органів управління, контролю та налагодження блоків збудника б1 і гетеродина б2.
- •Особливості конструкції гетеродина
- •Конструкція збудника
- •Призначення, склад та технічні характеристики.
- •Основные электрические параметры каналов тч
- •Основные электрические характеристики канала шк-12
- •Формування лінійного спектру на передачу і зворотне перетворення на прийомі.
- •I щабель перетворення
- •Робота апаратури за структурною схемою.
- •Конструктивне виконання, основні органи керування, контролю й настроювання.
- •Конструкція блоку дсв-3.
- •Конструкція блоку мд-3
- •Конструкція блоку пер.
- •Конструкція блоку рру-1
- •Конструкція блоку пр.
- •Конструкція блоку ару.
- •Конструкція блоку гн
- •Конструкція блоку пу.
- •Конструкція блоку дп
- •Конструкція блоку гив і гтв.
- •Конструкція блоку ксс.
- •Конструкція блоку пву.
- •1. Призначення, склад, режими роботи, конструктивне виконання, органи управління, контролю і налагодження блоку б6.
- •2. Призначення, режими роботи, конструктивне виконання, органи управління, контролю і комутації блоку б16.
- •3. Призначення, конструктивне виконання, органи управління, контролю і комутації блоку б17.
- •4. Призначення, конструктивне виконання, органи управління, контролю і комутації блоків б19 і б23.
- •На передній панелі блоку розміщені:
- •Робота станції на передачу і прийом в режимі “Кінцева з внутрішнім ущільненням”п-303-об.
- •Тракт передачі оперативних каналів.
- •Тракт прийому оперативних каналів.
- •Тракт передачі службового каналу.
- •Тракт прийому службового каналу.
- •1. Робота станції в режимі «Вузлова».
- •2. Робота станції в режимі «ретрансляції».
- •3. Робота станції на передачу і прийом в режимі «Кінцева з зовнішнього ущільнення п-303-об, п-302».
- •Перевірка та підключення міжблочних кабелів.
- •Початкове положення органів управління станції перед включенням.
- •3. Включення станції від зовнішньої мережі змінного струму.
- •4. Особливості підключення станції при живленні від від бензоагрегатів або від генератору відбору потужності.
- •Експлуатація пристроїв освітлення, вентиляції, опалювання
- •1. Підготовка до роботи і порядок роботи з приладом п-321.
- •Вимірювання потужності передавача.
- •Вимірювання коефіцієнту шуму приймача
- •3. Вимірювання кбв і ккд фідерного тракту.
2.1. Режим калибровка
Напруга з частотою 1 МГц від опорного кварцового генератору через контакти реле РІф поступає на вхід формувальника, де перетворюється в імпульсну напругу з амплітудою не менше 10 В та тривалість на рівні 0,1-0,15 мкс, спектр якого багатий гармонічними складовими високих порядків.
Контур селекції, настройка якого зв’язана з настройкою генератора плавного діапазону, виділяє одну з гармонік імпульсної напруги (з 52-ї по 111-у), якщо частота збудника, що встановлена по шкалі, закінчується на 5.
Сигнал різностної частоти:
fПЧ-1 = fГПД nfат = 8,5 МГц
fПЧ-І = 60,5 52 = 8,5 МГц.
посилюється в посилювачі першої проміжної частоти і перетворюється в другому змішувачі в сигнал другої проміжної частоти
fПЧ-ІІ = fПЧ-І FКГ2 = 8,5 7,5 = 1 МГц
за допомогою кварцового генератору № 2, що настроєний на 7,5 МГц.
В тракті посилення другої проміжкової частоти здійснюється основне посилення і селекція сигналу, одержаного в результаті порівняння опорної і стабілізуючої напруг. Напруга з виходу УПЧ-ІІ змішується з еталонною напругою в посилювачі низької частоти, на виході якого прослуховується тон різностної частоти (тон биття). Шляхом перебудови ГПД в невеликих межах можна добитися нульового биття, що говорять про достатньо точне співпадання частот, і потім перевірити точність установки частоти по шкалі і, якщо це необхідно, скоректувати її з допомогою механічного коректору шкали.
Дільник частоти і система АПЧ в цьому режимі не працюють, оскільки в положенні перемикача режиму роботи калібрування колекторна напруга 12,6 В на блок дільника не подається, а вхід частотного модулятора знаходиться під нульовим потенціалом.
Попереднє калібрування шкали дозволяє при переході в інші режими уникнути помилкової настройки збудника на одну з сусідніх частот, коли інтервали між опорними частотами зменшаться до 0,1 МГц (0,2 МГц).
2.2. Режим настройка
Режим відрізняється від попереднього тим, що сигнал від опорного генератора поступає на дільник частоти (Тг І-Тг4), а потім на формувач. В дільнику робиться ділення частоти опорного сигналу в 10 (5) разів. Необхідний коефіцієнт ділення встановлюється шляхом комутації сигналу опорного кварцового генератору на першій або другій триггер дільника через контакти реле РІд, яке вмикається за допомогою тумблера В4 при встановленні поддіапазону А і вимикається при встановленні піддіапазонів Б і В.
Ланцюги зворотного зв’язку від триггера Тг4 до триггерів Тг2, Тг3 дозволяють одержати коефіцієнт ділення ланцюжку Тг2-Тг4, що дорівнює п’яти. Для забезпечення роботи триггера Тг1 в режимі з лікувальним входом напруги опорного генератору перетворюється в викривлювачі в імпульсне.
Оскільки частота і форма напруги, що подається на вхід формувача, змінилася в порівнянні з минулим режимом, декілька змінюються і параметри формувача імпульсної напруги, що знімається з виходу. Так, при частоті слідування імпульсів 100 кГц їх тривалість на рівні 0,1 зростає до 1-1,4 мкс, а при частоті слідування 200 кГц до 0,4-0,7 мкс. Крім того, для формування сітки еталонних частот в селектуючому контурі виділяються гармоніки більш високого порядку (з 515-ї по 1115-у напруги 100 кГц в піддіапазоні А і з 258-ї по 557-у наруги 200 кГц в піддіапазонах Б, В). Тому величина опорної напруги, що виділяється контуром селекції, в кінці діапазону знижується з 700 мкВ в режимі КАЛІБРУВАННЯ до 500 мкВ в піддіапазонах Б, В і 100 мкВ в піддіапазоні А в режимі НАСТРОЙКА.
Проте, достатньо високий коефіцієнт посилення тракту проміжної частоти (КУПЧІ 100, КУПТІІ = (5-10)103, Кзаг = (125-200)103) дозволяє впевнено прослуховувати тон биття на виході УНЧ при настройці ГПД на частоту, що кратна 100 (200) кГц (вихідна напруга УНЧ при розстройці ГПД на 1 кГц відносно частоти опорного сигналу не менше 2 В). Таким чином, в цьому режимі стає можливою попередня установка частоти ГПД по кварцовому калібратору (за нульовим биттям).
Потрібно відмітити, что при використанні збудника в піддіапазонах Б і В нижня частота ГПД, для якої виконується умова:
fГПД fат = fГПД 0,2n = 8,5 МГц
дорівнює 60,1 Мгц, а максимальна 119,9 Мгц. Ці значення частот і визначають межі піддіапазонів Б і В станції.
Попередня установка частоти по нульовим биттям дозволяє зменшити початкову розстройку ГПД, а отже і остаточну після вмикання системи АПЧ, оскільки
fост = ;
де коефіцієнт автопідстройки (по ТУ 25).
Після установки частоти в режимі НАСТРОЙКА збудник переводиться в основний режим АПЧ – ВМИК.