Прийому обпилювання заготовок.

Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям невеликого шару напилками вручну або на оліловочних верстатах.

Напилками слюсар надає деталям необхідну форму і розмі ¬ ри, проводиться припасування деталей один до одного, підготовляє кромки деталей під зварювання і виконує інші роботи.

Підготовка поверхні до обпилювання. Заготовку очищають метал ¬ лическими щітками від бруду, масла, формувальної землі, окалини, ливарну кірку зрубують зубилом або видаляють старим напилком.

Закріплення заготовки. Оброблювану заготовку затискають в лещатах обпилюють плоскостьк) горизонтально, на 8 ... 10 мм вище рівня губок. Заготовку з обробленими поверхнями закріплюють, надягнувши на губки нагубники з м'якого матеріалу (мідь, латунь, алюміній ¬ ний, м'яка сталь).

Прийоми обпилювання. Положення корпусу вважається пра ¬ вільним, якщо між плечовий і ліктьовий частинами зігнутою у лікті правої руки з напилком, встановленим на губки лещат (вихідне положення), утворюється кут, рівний 90 ° (рис. 150, а). При цьому корпус працюючого повинен бути прямим і розгорнутим під кутом 45 ° до чи ¬ нии осі лещат (рис. 150, б).

Положення ніг. При початку робочого ходу напилка маса тіла припадає на праву ногу, при натискуванні центр ваги переходить на ліву ногу. Цьому відповідає така розстановка ніг: ліва виноситься ¬ сится (відводиться) вперед у напрямку руху напилка, праву ногу відставляю! від лівої на 200 ... 300 мм так, щоб середина її ступні знаходилася проти п'яти лівої ноги (мал. 150, в).

При робочому ході напилка (від себе) основне навантаження прихо ¬ диться на ліву ногу, а при зворотному (холостому) ході - на праву, тому м'язи ніг поперемінно відпочивають.

При знятті товстих шарів металу доводиться натискати на напіл ¬ ник з великою силою, тому праву ногу відставляють від лівої назад на лолшага і вона в цьому випадку є основною опорою. При слабкому натиску на напилок, наприклад при доведенні або опорядженні поверхні, стопи ніг розташовують майже поруч. Ці роботи, як точні, частіше ви ¬ нують сидячи.

Положення рук (хватка напилка) має надзвичайно важливе значення. Слюсар бере в праву руку напилок за рукоятку так, щоб остання впиралася в долоню руки, чотири пальці захвати ¬ вали рукоятку знизу, а великий палець містився зверху (рис. 151, а). Долоня лівої руки накладають кілька поперек напилка на рас ¬ стоянні 20 ... 30 мм від його носка. При зтом пальці повинні бути злегка зігнуті, але не звисати (рис. 151,6), вони не підтримують, а тільки при ¬ жимают напилок. Лікоть лівої руки повинен бути трохи піднятий. Права рука від ліктя до кисті повинна складати з напилком пря ¬ ну лінію.

Обпилювання поверхонь є складним трудоем ¬ ким процесом. Найчастіше дефектом при обпилювання поверхонь є відхилення від площинності. Працюючи напилком в одному напрямку, важко отримати плоску і чисту поверхню. Тому напрям руху напилка, а отже, положення штрихів (слідів напилка) на оброблюваній поверхні повинні змінюватися, тобто поперемінно з кута на кут.

Спочатку обпилювання виконують зліва направо (рис. 153, в) під кутом 30 ... 40 ° до осі лещат, потім, не перериваючи роботи, прямим штрі ¬ хом (рис. 153,6, в); закінчують обпилювання косим штрихом підтем ж кутом, але справа наліво (рис. 153, г). Така зміна напрямку руху напилка забезпечує отримання необхідних площинно ¬ сті і шорсткості поверхні.

Контроль обпиляні поверхні. Для контролю обпиляних поверх ¬ ностей користуються повірочними лінійками, штангенциркулями, вугілля ¬ никами та повірочними плитами.

Прийому гнуття тонколистових матеріалів. Згінання з Використання оправок.

Гнучка - це спосіб обробки металу тиском, при якому заготівлі або її частини надається вигнута форма. Слюсарну гнучка ви ¬ виконується молотками (краще з м'якими бойками) в лещатах, на плиті або за допомогою спеціальних пристосувань. Тонкий листовий метал гнуть киянки, вироби з дроту діаметром до 3 мм - плоскогуб ¬ цями або круглогубцами. Згинанні піддають тільки пластичний ма ¬ теріал.

Гнучка деталей - одна з найбільш поширених слюсарних опе ¬ рацій. Виготовлення деталей гнучкою можливо як вручну на опорному інструменті і оправках, так і на гибочних машинах (пресах).

Сутність згинання полягає в тому, що одна частина заготовки перег ¬ бает по відношенню до іншої на заданий кут.