Безпека праці

Нещасні випадки на виробництві — забиття, поранення і т. д. — називаються виробничим травматизмом, який найчастіше відбувається з двох причин : внаслідок недостатнього освоєння працюючими виробничих навичок і відсутності необхідного досвіду в поводженні з інструментом і устаткуванням; із-за невыполне-ния правил безпеки праці і правил внутрішнього розпорядку.

Основними умовами безпечної роботи при виконанні слесар-ных операцій є правильна організація робочого місця, користування тільки справними інструментами, суворе дотримання виробничої дисципліни і вимог безпеки.

До початку роботи необхідно:

надівши спецодяг, перевірити, щоб у неї не було звисаючих кон-цов; рукави потрібно застебнути або загорнути вище за лікоть;

перевірити слюсарний верстак, який має бути міцним, устой-чивым і відповідати росту робітника; слюсарні лещата мають бути справні і міцно закріплені на верстаку; ходовий гвинт повинен вра-щаться в гайці легко; насічка на губках лещат має бути каче-ственной;

підготувати робоче місце; звільнити потрібну для роботи пло-щадь, видаливши усі сторонні предмети; забезпечити достатню осве-щенность; заготовити і розкласти у відповідному порядку требу-емые для роботи інструмент, пристосування, матеріали і т. п.;

перевірити справність інструменту, правильність його заточування і до-водки;

при перевірці інструменту звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну, злегка опуклу поверхню, були добре насаджені на руків'я і закріплені клином; зубила і крейцмейсели не повинні мати щербин на робочій частині і гострих ребер на гранях; напилки і шаберы мають бути міцно насаджені на руків'я;

перевірити справність робочого устаткування і його обгороджування;

перед підняттям вантажів перевірити справність підйомних при-способлений (блоки, домкрати та ін.); усі підйомні механізми долж-ны мати надійні гальмівні пристрої, а маса вантажу, що піднімається, не повинна перевищувати вантажопідйомності механізму; вантажі необхідно надійно прикріплювати міцними сталевими канатами або ланцюгами; нель-зя залишати вантаж в підвішеному стані після роботи; забороняється стояти і проходити під піднятим вантажем; не слід перевищувати пре-дельные норми маси переносимих вручну вантажів, встановлені дей-ствующим законодавством про охорону праці для чоловіків, жінок, юнаків і дівчат.

Під час роботи необхідно:

міцно затискати в лещатах деталь або заготівлю, а під час устано ки або зняття її дотримуватися обережності, оскільки при падінні детаг може завдати травми;

тирса з верстака або оброблюваної деталі видаляти тольк щіткою;

при вирубуванні металу зубилом враховувати, в яку сторону безопасн для оточення направити відлітаючі частки і встановити з ач сторони захисну сітку; працювати тільки в захисних окулярах; якщо 1 умовам роботи не можна застосовувати захисні окуляри, вирубування виконай так, щоб відрубувані частки відлітали в ту сторону, де немає люді: не користуватися при роботах випадковими підставками або неиспра ными пристосуваннями;

Характеристика слюсарних інструментів (інструменти для розмічання, рубання, випрямлення, гнуття, різання ножицями та ножівкою, обпилювання, свердління, клепання, паяння).

Розміткою називається операція нанесення ні оброблювану заготівлю розмічальних ліній (рисок), визначальних, контури майбутньої деталі або місця, що підлягають обробці.

Площинна розмітка, що виконується зазвичай на поверх-ностях плоских деталей, на смуговому і листовому матеріалі, заключает-ся в нанесенні на заготівлю контурних паралельних і перпендикуляр-них ліній (рисок), кіл, дуг, кутів, осьових ліній, разнооб-разных геометричних фігур по заданих розмірах або контурів різних отворів по шаблонах.

Просторова розмітка найбільш поширена в машинобудуванні; по прийомах вона істотно відрізняється від плоско-стной. Трудність просторової розмітки полягає в тому, що доводиться не просто розмічати окремі поверхні деталі, распо-ложенные в різних площинах і під різними кутами друг до дру-гу, а пов'язувати розмітки цих окремих поверхонь між собою.

Для виконання розмітки використовують розмічальні плити, под-кладки, поворотні пристосування, домкрати та ін.

Кернер — слюсарний інструмент, що застосовується для нанесени« поглиблень (кернів) на заздалегідь розмічених лініях (керни роблять для того, щоб риски були виразно видні і не стиралися в процесі обробки деталі). Кернери виготовляють з інструментальної вуглецевої або легованої сталі У7А, У8А, 7ХФ або 8ХФ. Робочу частину кернерів (конус) термічно обробляють на довжині 15...30 мм до твердості НЯСЭ 55...59, а ударну частину — на довжині 15...25 мм до твердості НЯСЭ 40...45.

Штангенциркулі. Розмічальний штангенциркуль, показаний на мал. 40, а, призначений для точної розмітки прямих ли-ний (мал. 40, б) і центрів (мал. 40, в), а показаний на мал. 41 — Для розмітки кіл великих діаметрів.

Рейсмас є основним інструментом для пространствен« розмітки і служить для нанесення паралельних, вертикальних і гір зонтальных ліній, а також для перевірки установки деталей на плі Він складається з чавунної основи 2 (мал. 43, а), вертикальною коштуй*, (штатива) 5, гвинта з гайкою 6 для кріплення рисувалки 4, настановного* гвинта 3 для підведення голки на точну установку розміру, планки муфти 7.

Прямі риски наносять рисувалкою, яка має бути до клонена по напряму її переміщення (мал. 45, а) верб сторону від лінійки.

При рубці, як і при більшості слюсарних операцій (обпилюючи ¬ панії, свердлінні, шабруванні, притирання та ін), здійснюється реза ¬ ня - процес видалення ріжучим інструментом з оброблюваної за ¬ готування (деталі) зайвого шару металу у вигляді стружки.

Ріжуча частина (лезо) будь-якого різального інструменту являє собою клин (зубило, різець) або декілька клинів (ножівкове по ¬ лотно, мітчик, - плашка, фреза, напилок) з певними кутами (рис. 55, а-з).

Зубило - зто найпростіший ріжучий інструмент, в якому фо_ ма клина виражена особливо чітко.

Слюсарну зубило представляє з бій сталевий стрижень, виготовлений з інструментальної вуглець стій або легованої сталі (У7А, У8А, 7ХФ, 8ХФ). Зубило складається 1

трьох частин - робочої, середньої і ударної (рис. 58, а). Робоча частина 2 зубила являє собою стрижень з клиноподібною ріжучої частиною (лезом 1 на кінці, заточеною під певним кутом. Ударна частина (бойок) 4 зроблена звужується догори, вершина її закруглена. За середню частину 3 зубило тримають при рубці. Кут загострення вибирають в залежності від твердості оброблюваного металу. Рекомендовані кути (град) загострення зубила для рубки деяких матеріалів приве ¬ ку нижче.

Тверді матеріали (тверда сталь, бронза, чавун) 70

Матеріали середньої твердості (сталь) 60

М'які матеріали (латунь, мідь, титанові сплави) 45

Алюмінієві сплави 35

Зубило виготовляють довжиною 100, 125, 160, 200 мм, ширина робочої частини відповідно дорівнює 5, 10, 16 і 20 мм. Робочу частину зубила на довжині 0,3 ... 0,5 гартують і відпускають.