- •Слюсарний верстак
- •Загальні вимоги до організації робочого місця слюсаря
- •Організація робочого місця слюсаря
- •Безпека праці
- •Характеристика слюсарних інструментів (інструменти для розмічання, рубання, випрямлення, гнуття, різання ножицями та ножівкою, обпилювання, свердління, клепання, паяння).
- •Прийоми правлення листового металу
- •Видіа розмічання
- •Прийоми розмічання.
- •Прийоми різання тонколистового металу ножицями ручними і настільними
- •Рубання листового металу в лещатах і на плиті.
- •Мм або смуговий матеріал надрубують приблизно на половину товщ ны з обох боків, а потім ламають, перегинаючи його по черзі в одну ' іншу сторону, або відбивають.
- •Різання ножівкою
- •Прийому обпилювання заготовок.
- •ЗГиНання деталей з листового та штабового металів
- •З'єднання деталей клепання и фальцевим швом прийому роботи. Використання інструментів та прістроїв.
- •2 .. .5 Раз масивніше молотка.
- •Призначення и будова токарно-гвінторізного верстато. Головний и допоміжній Рухи при точінні
- •Характеристика основних тіпів токарних верстатів.
- •Заточування різців.
- •Способи обробки зовнішніх конічніх поверхонь.
- •Прийому нарізування різьбі.
- •Нарізування зовнішньої різьбі
2 .. .5 Раз масивніше молотка.
Обтискача служать для додання замикає голівці заклепки після осідання необхідної форми. На одному кінці обтискача є поглиблення за формою головки заклепки.
Натяжка являє собою борідок з отвором на кінці; вона застосовується для осаджування аркушів.
[Чекан являє собою слюсарне зубило з плоскою робочою поверхнею і застосовується для створення герметичності заклепувального шва, що досягається обтисненням (підчеканкою) замикає головки і краю листа.
Вибір заклепок. Незалежно від застосовуваних інструментів і при ¬ способленій склепуваний деталі розташовують таким чином, щоб заставні головки заклепок знаходилися зверху. Це дозволяє вставши ¬ лять заклепки заздалегідь.
Необхідна кількість, діаметр і довжину заклепок визначають розрахунковим шляхом. Довжину стрижня заклепки вибирають залежно від товщини склепуваний аркушів (пакета) та форми замикає го ¬ спритні.
Будова свердлільного верстато. Прийому роботи на свердлільному верстаті.
. Свердлінням називається освіта зняттям стружки отворів у суцільному матеріалі за допомогою різального інстру ¬ мента - свердла, що здійснює обертальний і поступальний руху щодо своєї осі.
Свердління застосовується:
для отримання невідповідальних отворів невисокого ступеня точно ¬ сті і значною шорсткості, наприклад під кріпильні болти, заклепки, шпильки і т. д.;
для отримання отворів під нарізування різьблення, розгортання і зенкування.
Настільний вертикально-свердлильний верстат 2М112 (рис. 203) призначений для свердління отворів діаметром не більше 12 мм в невеликих деталях. Ручна подача шпинделя здійснюється ¬ ється обертанням рукоятки 6. На перемикачі є написи'' ва ¬ во "," 0 ",'' Вправо". Для здійснення правого або лівого обертання важіль барабанного перемикача повертають у відповідне положення.
Будова: колона, прівід, механізм підйому шпіндельної бабки та шпинделя, кронштейн, Стіл, рукоятка ручної подачі, шпиндель, шпиндельні бабка.
Сверло вводять в отвір шпинделя легким поштовхом руки. При установці свердла в патрон необхідно стежити за тим, щоб хвостовик свердла упирався в дно патрона, інакше при роботі свердло може перемі ¬ стить уздовж своєї осі. Потім встановлюють пристосування або де ¬ таль на столі верстата, попередньо очистивши як поверхня стола, так і наполегливу площину пристосування або самої деталі.
Якщо свердлять наскрізний отвір, то щоб уникнути пошкодження сто ¬ ла під деталь поміщають підкладку (якщо стіл не має отвори) з точними паралельними площинами.
Порядок налагодження верстата на певні частоту обертання і подачу залежить від конструкції верстата. В одних верстатах це роблять шляхом перекидання ременя з одного ступеня шківа на іншу, в інших - пере ¬ винятком за допомогою рукояток зубчастих коліс в коробках швидкостей і подач.
Для підвищення стійкості різального інструменту та отримання чи ¬ стій поверхні отвору при свердлінні металів і сплавів слід використовувати охолоджуючі рідини, які залежно від марки оброблюваного металу і сплаву вибирають за довідниками.
Свердління по розмітці. По розмітці свердлять одиночні отвори. Попередньо на деталь (рис. 228, а) наносять осьові ризики, кругову ризику 1, визначальну контури майбутнього отвору, і контрольну ризику 2 діаметром, дещо більшим діаметра майбутнього отвору, потім керна поглиблення в центрі отвору. Кернові отвір окруж ¬ ності роблять глибше, щоб дати попереднє напрямок свердла. Свердління здійснюють у два прийоми - спочатку виконують пробне свердління, а потім остаточне. Пробним свердлінням при ручній подачі отримують поглиблення 3 розміром близько * Л майбутнього отвору.
Свердління неповних отворів (роззявлений). У тих випадках, коли отвір розташований у краю, до оброблюваної деталі пристав ¬ ляють пластину з того ж матеріалу, затискають в лещатах і свердлять пол ¬ ве отвір (рис. 230, а); потім пластину прибирають.
Свердління наскрізного отвору в кутнику роблять після за ¬ кріплення останнього в лещатах на дерев'яній підкладці (рис. 230, б). Спочатку виконують повне засвердлювання і перевіряють отвір по контрольним окружностях. Виявивши відведення свердла, усувають його, а за ¬ тем остаточно просвердлюють отвір. Після цього перестанавліва ¬ ють косинець для свердління наступного отвори і т. д.