10. Основні процеси рекультивації земель

      Рекультивація земель – комплекс робіт, спрямованих на відтворення продуктивності та господарської цінності порушених земель, покращення умов навколишнього середовища.  Рекультивація земель є складовою частиною технологічних процесів, що плануються для технічного використання та відновлення порушених земель. Розробляючи проекти рекультивації, враховують природні умови району, площу порушених земель, перспективи розвитку району видобутку, фактичний або прогнозний стан порушених земель до моменту рекультивації. 

      Процес рекультивації складається з двох послідовних етапів: перший – технічна рекультивація, другий – біологічна. На технічному етапі проводять знімання та складування гумусованого шару грунту та потенційно родючих порід, селективне виймання та складування вскришних порід, вирівнюють поверхню, засипають кар’єри, рови, ритвини, проводять, якщо потрібно, хімічну меліорацію грунту, який залишився на місці розробки, відсипають шар грунту, або потенційно родючих порід, будують дороги, спеціальні гідротехнічні споруди. 

      Біологічний етап рекультивації повинен починатися після повного завершення технічного етапу. Земельні ділянки в період виконання біологічної рекультивації в сільськогосподарських та лісогосподарських цілях повинні проходити меліоративну стадію з вирощуванням багаторічних злакових і бобових культур для відновлення або формування кореневмісного шару та його збагачення органічними речовинами. Основним заходами є такі: уведення меліоративних сівозмін, застосування підвищених норм висіву сільськогосподарських культур та внесення добрив, застосування спеціальних агротехнічних, агролісомеліоративних, інженерних та протиерозійних заходів. 

     Рекультивовані землі та прилеглі до них території після завершення всього комплексу робіт повинні мати оптимально організований та стійкий ландшафт. 

11. Методи класифікації порушених земель

      До порушених земель відносять землі, які втратили вихідну господарську цінність та є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Рекультивація земель є одним з ефективних заходів у вирішенні питання раціонального використання земельних ресурсів та проблеми охорони природи взагалі. 

Рекультивації підлягають всі землі, які зазнають або зазнали змін у рельєфі, ґрунтовому покриві, материнських породах, що їх підстилають, які відбуваються в процесі гірничих, гідротехнічних, геологорозвідувальних та інших робіт. 

Згідно з ГОСТ 17.5.3.04-835302-85 “Охрана природы земли. Общие требования к рекультивации земель” розробка проектів рекультивації порушених земель повиннна проводитись з урахуванням таких факторов:

- природні умови району (кліматичні, педологічні, геологічні, гідрологічні, вегетаційні);

- розташування порушеної ділянки;

- перспективи розвитку району розроботок;

- фактичний або прогнозуємий стан порушених земель на момент рекультивації (площа, форми техногенного рельєфу, ступінь природного заростання, сучасне і перспективнее використання порушених земель, наявність родючого шару грунту, прогноз рівня підземних вод, підтоплення, висушення, ерозійні процеси, рівень забруднення грунту);

Таблиця 15.1 - Классификація порушених земель за напрямками рекультивації в залежності від видів подальшого використання в народному господарстві

Група порушених земель за напрямками рекультивації	Вид використання рекультивованих земель
Землі сільськогосподарсього напрямку рекультивації	Рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насаждения
Землі лісогосподарського напрямку рекультивації	Лісонасадження загальногосподарчого і полезахисного призначения, лісорозплідники
Землі водогосподарського напрямку рекультивації	Водоймища для господарчо-побутових, промислових потреб, зрошення і потреб рибного господарства
Землі рекреаційого напрямку рекультивації	Зони відпочинку і спорта: парки і лісопарки, водоймища для оздоровчих цілей, мисливські угіддя, туристичні бази і спортивні споруди
Землі природоохоронного і санітарно-гігієничного напрямку рекультивації	Ділянки природоохоронного призначення: протиерозійні лісонасадження, задерновані або обводнені ділянки, ділянки, закріплені або законсервовані технічними засобами, ділянки самозаростання – що спеціально не упорядковуються для використання з господарчими або рекреаційними цілями
Землі будівельного напрямку рекультивації	Ділянки для промислового, цивільного і іншого будівництва, включючи розміщення відвалів відходів виробництва (гірських порід, будівельного сміття, відходов збагачення та ін.)

 

Таблиця 15.2 - Характеристика порушень ґрунтового покриву гірничодобувною промисловістю України

Чинник	Вид порушення	Ступінь порушення
Розвідування корисних копалин	Фрагментарні порушення біогеоце-нозів (часткове порушення грунтів та рослинності, різноманітні, в тому числі хімічні, забруднення)	Фрагментарний
Підземне добування корисних копалин	Створення акумулятивних (терикони) і денудаційних (провальних) форм техногенного рельєфу. Часткове порушення рослинного і грунтового покривів. Зниження рівня підземних вод, зменшення їхнього дебіту. Розвиток ерозії, отруєння атмосфери газами. Загальне зменшення площ під сільськогосподарськими та лісовими угіддями	Частковий але значний (місцями до повного)
Добування корисних копалин відкритим способом	Повне знищення культурних і природних ландшафтів. Висушення території. Виникнення значних площ з техногенним акумулятивним (відвали) і денудаційним (виїмки) рельєфом. Розвиток ерозії. Винесення на земну поверхню фітотоксичних порід, що забруднюють прилеглі поля	Повний
Будівництво лінійних комунікацій і споруд (трубопроводи, дороги, лінії електропередач)	Повне або часткове за протяжністю порушення біогеоценозного вкриття. Лінійне руйнування релбєфу.	Повний
Переробка корисних копалин	Поява великих акумулятивних форм техногенного рельєфу (відвали, гідровідвали, шламонакопичувачі). Перезволоження, заболочення і отруєння довкілля	Повний