- •1. Заходи по захисту атмосферного повітря при експлуатації пром. Виробництв і об’єктів.
- •2. Визначення меж санітарно-захисної зони для промислових виробництв та об’єктів
- •3.Технічні засоби і технології очистки викидів.
- •4. Очистка промислових газів від твердих включень
- •5. Вловлювання крапельної рідини.
- •6. Загальні методи очистки промислових газів від газоподібних сполук.
- •7. Методі зниження забруднення атмосфери викидами від двигунів внутрішнього згорання.
- •8. Властивості атмосфери та зв'язок явищ при захисті атмосфери
- •9. Виникнення проблеми рекультивації та основні напрямки рекультивації
- •10. Основні процеси рекультивації земель
- •11. Методи класифікації порушених земель
- •12. Оцінка якості та ефективності рекультивації
- •13. Знезараження та утилізація тпв..
- •14. Критерії вибору методу і розміщення споруд по знезараженню та утилізації тпв
- •15.Методи первинної переробки твердих промислових відходів
- •16. Утилізація виробничих відходів
- •17. Полігони твердих виробничих відходів
- •18.Раціональне використання водних ресурсів
- •19. Оцінка стану водних об'єктів. Методики оцінки якості води.
- •20. Джерела впливу на водні об’єкти.
- •21. Системи водовідведення та очистки стічних вод.
- •22. Загальміські очисні споруди. Очисні споруди невеликих населених пунктів.
- •23.Методи очищення виробничих стічних вод (всв)
- •24. Умови скидання виробничих стічних вод у міську каналізацію.
- •25. Умови скиду стічних вод у водні обєкти
20. Джерела впливу на водні об’єкти.
Забруднення природних водойм небезпечне як для водних екосистем, так і для людини, причому не тільки через зміну якості води, але внаслідок накопичення забруднюючих речовин у рибі та інших продуктах моря. Частина інгредієнтів, зокрема хімічні речовини, радіонукліди тощо, можуть залучатися до трофічних ланцюгів водойм, до вершини трофічної піраміди.
Найбільш потужним джерелом забруднення природних водойм є промислові стічні води, які характеризуються великими об'ємами, різноманітними забруднювачами, часто мають підвищену температуру. Стічні води є найбільш багатотоннажним відходом промисловості. Стічні води утворюються на підприємствах різних галузей, а тому мають різний хімічний склад
Другим потужним джерелом забруднення природних водойм є комунально-побутові стічні води, тобто стічні води міст і селищ. Ці стічні води характеризуються наявністю в них миючих засобів, органічних речовин, компонентів біогенного характеру тощо. Надходження їх у водойми викликає їх евтрофікацію. Наявність в них бактеріальних і біологічних чинників робить їх небезпечними для людей і тварин.
Сільськогосподарські скидні води потрапляють з орних земель та є подвійно небезпечними:
надходження мінеральних добрив (якщо це азотні та фосфорні добрива - евтрофікація водойм, а у придонних шарах водойми внаслідок анаеробних умов - поява сірководню);
надходження калійних добрив - зміна мінерального складу води та надання їй гіркого присмаку (за рахунок продуктів метаболізму від загиблих гідробіонтів);
надходження пестицидів - порушення біологічної рівноваги у водоймах.
Поверхневі стічні води є джерелами фізичного забруднення поверхневих водойм, що призводить до їх обміління та замулювання. Поверхневий стік з урбанізованих територій містить нафту і нафтопродукти, синтетичні поверхневоактивні речовини, сульфати, хлориди, іони важких металів тощо. У той же час поверхневі стічні води разом з атмосферними опадами можуть вимивати місцевий і промисловий бруд, який потрапляє у природні водойми. Для попередження цих негативних явищ необхідно використовувати дренажі, очищення поверхневого стоку.
Атмосферні опади, як джерела забруднення водойм, відіграють особливу роль у промислових районах і в прибережних морських зонах. Атмосферні опади промислових районів можуть містити кислотні компоненти, пил, сажу. Атмосферні опади прибережних морських зон можуть містити домішки мінеральних солей, що є причиною зміни сольового складу прісних водойм.
Нафта і нафтопродукти відносять до окремої групи джерел забруднення водойм. Це зумовлено тим, що вони перебувають у воді у вигляді емульсій і тому надають особливого впливу на екологічний стан водойм та її мешканців. Забруднення водойм нафтою та нафтопродуктами являє подвійну небезпеку:
- нафта і нафтопродукти є токсичними для ряду гідробіонтів; при концентрації їх у воді вище 0,05 мг/дм3 змінюються смакові якості риби, гине більша частина риби; при концентрації рівній 1,2 мг/дм3 гине планктон, бентос, водоплаваючі птахи;
- при потраплянні нафти у водойми, вона утворює молекулярну плівку, яка перешкоджає газо- та водообміну між атмосферою та водою, зменшує кількість розчиненого кисню у воді; при потраплянні у водойму 1 т нафти утворюється молекулярна плівка площею 12 км2.
Джерелами забруднення природних вод нафтопродуктами є нафтодобувні та нафтопереробні підприємства, воєнні бази та флот. Вирішення проблеми - удосконалення процесів добування та транспортування нафти і нафтопродуктів.
Отже, будь-яке забруднення природних водойм являє певну небезпеку. Тому серед організаційних, технічних, технологічних і екологічних заходів слід віддавати перевагу екологічним заходам, які, як правило, є попереджувальними стосовно забруднення поверхневих водойм (виконання таких екологічних вимог, які знайшли своє відображення в екологічних нормативних документах: гранично допустимий скид зворотних вод у водойми; дотримання лімітів скиду промислових стічних вод у системи міської каналізації; дотримання меж водоохоронних зон тощо). Хоча найбільший ефект знезараження полютантів досягається у разі застосування всіх заходів.