14. Критерії вибору методу і розміщення споруд по знезараженню та утилізації тпв

Відходи – цебудь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання на місці  утворення або виявлення і від яких їхній власник має намір чи повинен позбутися шляхом  утилізації або видалення.

Видалення і утилізація відходів повинні відповідати  вимогам екологічної безпеки, існуючого земельного і природоохоронного законодавства, мати всі необхідні дозволи, здійснюватися в місцях і на об'єктах, які офіційно узгоджені з органами місцевої влади.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних водоносних горизонтах, у межах адміністративних границь населених пунктів, на території заповідників, на землях курортно-рекреаційного призначення, на території історично цінних об'єктів, у межах охоронних і  санітарних зон водойм і водотоків.

Практика санітарного очищення міст полягає у захисті ґрунту, повітря і води від забруднень відходами, запобігання розмноженню мух і гризунів, створення нормальних санітарних умов для життєдіяльності людини, забезпечення безпеки і зручності пішохідного і транспортного  руху шляхом прибирання і поливу тротуарів, проїздів, видалення снігу, боротьби з ожеледдю.

Основні види робіт:

·  очищення всіх будинків від твердих відходів і неканалізованих будинків від рідких відходами;

·  знешкодження усіх  видів відходами, ТПВ з їхнім максимальним використанням;

·  вуличне очищення, полив площ та тротуарів,  літнє і зимове прибирання.

Для очищення міст від твердих відходами застосовується в основному вивізна система, при якій сміття, що   збирається в домоволодіннях, видаляється спеціальним автотранспортом по вивезенню сміття з наступним знешкодженням на міських звалищах.

Крім знешкодження сміття   на звалищах застосовується знешкодження твердих відходів шляхом компостування у  штабелях  або  біотермічних камерах з наступним використанням компосту в зеленому і сільському господарстві.

Для    полігонів використовують     земельні   ділянки,  не придатні для сільськогосподарського і промислового виробництва, розміщені із-за підвітряного боку щодо населеної і забудованої зони населених пунктів і промислових підприємств, розташовані за рельєфом нижче міської території і водоймищ 1 і 2 категорії. Стік ґрунтових вод повинен бути спрямований у протилежну сторону від міста, зон відпочинку населення і водозабору.

На підставі розрахунку санітарно-епідемічних, економічних і містобудівних показників вибирають оптимальне число споруд по знешкодженню і утилізації ТПВ, визначають тип споруди і метод знешкодження, виходячи з умов максимальної утилізації компонентів ТПВ, спільного знешкодження з осадами стічних вод з метою  переробки в добрива,  здобуття біогазу  і виробництва теплової або електричної енергії і т. ін.

Для знешкодження відходів найчастіше  застосовують способи ліквідаційно - механічний, ліквідаційно - термічний засіб (спалювання), або утилізаційно - біологічний, котрий передбачає компостування відходів.

Залежно від технологічної схеми і обладнання розрізняють:

-польове компостування на відкритих ділянках з та без попередньої підготовки;

-переробку в спеціальних установках без попередньої підготовки (біотермічні камери, безкамерне устаткування, парники і теплиці);

-промислове біотермічне знешкодження і переробку відходів;

Таким чином, вибір методу знешкодження і утилізації ТПВ  необхідно здійснювати з урахуванням  особливостей міста, охорони навколишнього середовища і здоров'я населення, рац використання земельних ресурсів, кліматичних, географічних умов.