19. Оцінка стану водних об'єктів. Методики оцінки якості води.

Вода характеризується складом та властивостями, котрі визначають її придатність для конкретних видів водокористування. Оцінка якості води дається за ознаками, котрі вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування. Один з показників води вважається лімітуючим. Лімітуючою вибирають ознаку, що характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у воді. Узагальнена числова оцінка якості води дається за індексом, котрий є сукупністю основних показників за видами водокористування* Якість, склад та властивості води у водоймах регламентуються гігієнічними вимогами та санітарними нормами. Для гігієнічної оцінки води використовують такі показники:

— кількість завислих речовин; — кількість плаваючих речовин;

— температура; — водневий показник рН;

— мінеральний склад; — розчинений кисень;

— біологічно повне споживання кисню (БПК повне );

— хімічне споживання кисню (ХСК);

— наявність збудників захворювань;

— кількість лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП);

— кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях;

— наявність життєздатних яєць гельмінтів та найпростіших кишкових;

— кількість хімічних речовин.

Для санітарної оцінки води використовуються показники:

— гранично допустимі концентрації речовин у воді;

— орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (ОДР);

— лімітуючі ознаки шкідливості (санітарно-токсикологічний, загальносанітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей: запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, надання присмаку);

• клас небезпеки речовин.

Однією з найпростіших методик комплексної оцінки якості води є розрахунок індексу забрудненості води (ІЗВ). Таке оцінювання дає змогу виконати порівняння якості водних обєктів, виявити тенденцію змін якості води в часі.

При розрахунку визначається середнє арифметичне значення результатів хімічних аналізів по кожному з таких показників: азот амонійний. азот нітритний, нафтопродукти, феноли, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню (БСК₅). Знайдене середнє арифметичне значення кожного з показників порівнюється з їх ГДКонцентраціями. При чому у випадку розчиненого кисню величина ГДКонцентрації ділиться на знайдене середнє значення концентрації кисню, тоді як для інших показників це робиться навпаки.

Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Ця методика є основою для з'ясування тенденцій змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України в часі і просторі. визначення впливу антропогенного навантаження на екосистеми водних об'єктів. оцінки змін стану водних ресурсів, вирішення питань пов'язаних із забезпеченням охорони довкілля.

Комплекс показників для оцінки якості води включає загальні і специфічні показники. Загальні показники: сольового складу і трофо-сапробності вод (еколого-санітарні) – характеризують звичайні властивості водних екосистем інгредієнти, величина яких може змінюватися під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.

Оцінка сольового складу поверхневих вод суші передбачає: 1) визначення галинності за величиною ступеня мінералізації; 2) визначення класу. групи і типу вод за співвідношенням основних іонів; 3) оцінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу, що відбиває ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та інш іонами.

Трофо-сапробіологічна оцінка дається за такими групами показників:

1. гідрофізичні – завислі речовини, прозорість;

2. гідрохімічні – концентрація водневих іонів. азот амонійний. азот нітритний. азот нітратний. фосфор. фосфати, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню;

3. гідробіологічні – біомаса фітопланктону. ігдекс самоочищення-самозабруднення;

4. бактеріологічні – чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;

5. біоіндикація сапробності – індекси сапробності