85. Сутність та економ. Зміст страхув. Фін. Ризиків.

Страх фін ризиків розг-ся у вузькому і широкому розум-ні. У вузьк р-ні - це страх-ня лише кред ризиків, а широке р-ня охоплює всі види страх захисту тих ризиків, які виявляються в б-я сфері фін відносин або безпосер спричиняють фін втрати. До страх-ня фін ризиків належать: 1)страх-ня недоотрим прибутку; 2) страх-ня ризиків впровадж нов техніки і технології; 3) страх-ня на випадок зниж-ня обумовл рівня рент-ті; 4) страхня ризику засновника; 5) страх-ня біржових ризиків і ін.

Одним з найпошир видів страх-ня фін ризиків є страх-ня від страт прибутку (доходів). Це страх-ня є формою страх захисту гос-х суб-в від втрат майб користі. Випадкова втрата очікув приб може настати передусім з причин випадкового спаду або зупинки вир-го пр-су. До збитків у цьому випадку (страх відповід-ть) віднос: втрата майб користі (приб), пост витрати вир-ва, витрати, пов'яз з пр-сом поверн. вир-ого пр-су до попер визначеної прогр-ми. Крім того, якщо уповільн або зупинка вир-го пр-су настало внасл непередбачув випадку, то обсяг збитків зростає за рах витрат, які здійснн. з метою протистояння наслідкам цього випадку. Страх-ня від втрати прибутку є комплементарним до багатьох баз видів страхня. Найпошир базою для приєдн. є страхня від ризику вогню., крім того: страх від втрати приб через аварію машин; через перенес. строків початку вир-го пр-су, пов-не з модернізац чи реконстр вир об'єкта.

Крім того, втрата приб може статися, коли настане страх вип у кооперанта даного ГС. Постач-к, що зазнав майн втрат, може не виконати Д. про постач., а це призве до тих самих втрат у СГ, як і при вимуш перерві у вир-ві через пошкодж майна.

Страх. сума визнач-ся в розмірі прибутку-брутто (передбач приб+пост витрати). Обсяз збитку залеж не стільки від розміру знищень, скільки івд перерви вир-ої дія-ті (терміну відшкодув.-строк, протягом якого накопич-ся негативні результати). Страх тариф враховує ім-ть наст. таких ризиків: 1) базового ризику (пошкодж або знищ майнов засобів); 2) ризику сповільн або зупин вир-го пр-су. Крім цього при розр-ку страх-го тариву врахов-ся: сезонність вир-ва, термін відшкодув., хар-р конкуренції в даній галузі, частка власної участі у фін-ні ризику втрати приб (напр 5 днів, а з 6 дня - страховик).

86. Сутність та економ. Зміст страхув. Кредитних ризиків.

Будь-яка кредитна угода буд. на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхув. Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:

1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фін. кредит;

2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;

3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;

4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичал. постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувал. – це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна віділити відповідні види страхув., які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

- страхув. відповідал. позичал. за непогаш. кредиту;

- страхув. кредитів (страхувал-ом виступає кредитор);

- страхув. експортних комерційних кредитів;

- страхув. на випадок невикон. зобов’язань контрагентом;

- страхув. виданих і прийнятих гарантій (поручительств);

- страхув. заставленого майна.

При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право поверн. виданої позики у визначеній сумі і у визначений термін, а у позичал. виникає зобов’яз. повернути позику в обумовленому розмірі і в обумовлений термін. Це в свою чергу впливає і на характер страх. угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувал-ом виступає кредитор, то угода страхув. відноситься до майнового страхув., а якщо страхувал-ом виступає позичальник, то договір страхув. відноситься до галузі страхув. відповідал.