Структурні характеристики аналізу розвитку споживчого ринку

Зміст

1. Сутність споживчого ринку

2. Завдання статистики споживчого ринку та цін.

3. Статистика обсягу товарообороту споживчого ринку.

4. Статистика цін споживчого ринку.

5. Індекси цін споживчого ринку.

6. Джерела інформації про товарооборот та ціни споживчого ринку.

1. Сутність споживчого ринку

На цьому ринку здійснюється реалізація товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин тощо)та поточного споживання (продовольства, одягу, взуття та інше). Також споживчий ринок включає в себе ринки різноманітних послуг: ремонт взуття та домашньої техніки, житла, пошив одягу та взуття, послуг освіти, охорони здоров'я, культури, інтелектуальної власності (творів мистецтва тощо). На споживчому ринку об'єктом є продукти кінцевого особистого споживання, які безпосередньо задовольняють певну особисту потребу домогосподарств та окремих громадян.

Носіями попиту на споживчому ринку є домогосподарства (населення), носіями пропозиції - фірми, підприємства, що виробляють і виносять на ринок споживчі товари і послуги.

Попит на ринку окремого споживчого товару (послуги) залежить від багатьох чинників: доходів домогосподарств, смаків (уподобань) населення; змін в цінах на супроводжуючі товари (замінники та доповнювачі).

Пропозиція на цьому ринку визначається виробничими можливостями фірм (підприємств), їх бажанням максимізувати прибуток, оподаткуванням підприємств державою та інше.

Вирішальну роль відіграє попит населення: підприємства завжди виносять на ринок лише такі товари і послуги, на які є попит, які купуються.

Поведінка споживача (покупця) на такому ринку характеризується законами попиту, спадної граничної корисності, співставленням бажання і можливостей домогосподарств. Бажання в економічній теорії характеризується кривими байдужості, а можливість - бюджетними лініями (див. тему 1.1.).

Для перехідних економік, в тому числі України, існують проблеми формування споживчого ринку. Найважливішими напрямами формування такого ринку в Україні є:

По-перше, ліквідація глибокої диспропорції в народному господарстві між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання. У 1995 р. в промисловості це співвідношення складало 73% : 27%, тоді як у країнах з розвиненою економікою воно було 30% : 70%. Тобто приоритетними повинні стати галузі, що виробляють продукти, які безпосередньо задовольняють потреби населення (сільське господарство, легка промисловість, побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство, послуги освіти, охорони здоров'я, культури тощо ).

По-друге, здійснення кардинальні реформи в оплаті праці та пенсійному забезпечення, які є основними джерелами доходів населення. Останніх повинно бути досить не лише для нормальної життєдіяльності, а й для купівлі товарів на споживчому ринку.

2. Завдання статистики споживчого ринку та цін

Основними показниками для характеристики обсягу і структури споживчого ринку є обсяг товарообороту (товарної виручки). Він характеризує ступінь розвитку різних форм споживання промислової та сільськогосподарської продукції.

Ціни споживчого ринку виконуючи функцію кількісного вираження вартості виробленої промислової та сільськогосподарської продукції. Відіграють провідну роль у заміщенні затрат на виробництво продукції, одержані прибутку та нагромадженні капіталу.

Завданнями статистики споживчого ринку та цін є:

Ш характеристика рівня, структури і динаміки товарообороту (товарної виручки) за допомогою натуральних та вартісних показників;

Ш вивчення надходження до різних форм споживчого ринку виробленої промисловості та сільськогосподарської продукції за джерелами галузями промисловості, категоріями сільськогосподарських підприємств та господарств населення;

Ш аналіз діяльності бірж, особливо аграрних;

Ш аналіз сезонності у споживанні продукції, зокрема сільськогосподарської;

Ш систематичне спостереження за рівнем цін споживчого ринку, їх поведінкою при інфляції, зростанні (зниженні) реальних доходів населення тощо;

Ш аналіз структури цін споживчого ринку та співвідношення між цінами на продукцію промисловості та сільського господарства;

Ш розрахунок середніх цін;

Ш вивчення сезонності в руху цін, рівнів цін на сільськогосподарську продукцію по окремих регіонах;

Ш оцінка співвідношення між рівнями цін на однорідні види продукції промисловості та сільського господарства по окремих формах споживчого ринку;

Ш розрахунок індексів споживчих цін (індексів інфляції);

Ш аналіз впливу чинника ціни на життєвий рівень населення.