40.Особливості обліку операцій в іноземних валютах.

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяль­ність, відкривають валютні рахунки у комерційних банках, які мають ліцензію Національного банку України (НБУ) на ведення валютних операцій.Для цього необхідно мати такі документи:1) оригінал або нотаріально засвідчену копію установчих документів;2) свідоцтво або розпорядження уповноважених органів державної влади про реєстрацію підприємства;3) свідоцтво регіонального управління статистики;4) копію (нотаріально засвідчену) про реєстрацію у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України;5) копію інвестиційного свідоцтва Міністерства фінансів України для спільних підприємств з іноземними інвестиціями;6) індивідуальну ліцензію НБУ на ведення торгівлі товарами з оплатою в іноземній валюті за умови здійснення роздрібної торгівлі;7) договір про відкриття банківського рахунку; 8) дві картки із зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком.

Бухгалтерській обік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривнях) з виділенням в аналітичному обліку операцій в іноземній валюті.

Бухгалтерський облік іноземної валюти, що знахо­диться в установах банків, ведеться на субрахунку № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" і на субрахунку № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Перерах у грош одиницю України для відображення операцій у бухгалтерському обліку провадиться за курсом НБУ на дату здійснення операцій в іноземній валюті.

Записи на валютному субрахунку 312 “Поточні рахун­ки в іноземній валюті" здійснюються на підставі виписок установ банків і розрахунково-платіжних документів, якими оформлено списання і надходження іноземної валюти.

До змін курсових різниць призводять зміна курсу валюти у період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку по обов'язках, що випливають з цієї операції.

До валютних статей (грошових) активів і пасивів підприємства належать:- залишки коштів іноземної валюти;- платіжні документи в іноземних валютах - векселі, трати, чеки, акредитиви та ін.;- грошові документи в іноземних валютах - поштові марки, оплачені проїзні, лікувально-туристичні та інші доку­менти, термін використання яких не настав;- фондові цінності (цінні папери в іноземних валютах акції, облігації, сертифікати);-кредити банків у іноземній валюті; -дебіторська і кредиторська заборгованість в іно­земних валютах стосовно юридичних і фізичних осіб.

Виходячи з вищезазначеного, курсові різниці визначаються за сумами й операціями в іноземній валюті та обліковуються на субрахунку №714 “Дохід від операційної курсової різниці”.

41.Облік касових операцій.

Рахунок № 30 "Каса" призначений для узагальнення, інформації про наявність та рух грошових коштів в каса підприємства.

Рахунок № 3О "Каса"" має такі субрахунки:

№ 301 "Каса в національній валюті”;

№ 302 “Каса в іноземній валюті".

На дебеті рахунка № ЗО "Каса" відображається надход­ження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті виплата грошових коштів із каси підприємства.

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з-неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира.

Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках, внаслідок реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприєм­ства встановлюються комерційними банками за місцем від­криття рахунка з урахування режиму і специфіки роботи підприємства. Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформ­люють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Таким докумен­том є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки та особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповню­ються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів. Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі.

Для забезп надійного зберігання готівки і цінностей каса має відповідати таким вимогам:– бути ізольованою від інших допоміжних приміщень;– мати сейф або металеву шафу;– мати спеціальне віконце для проведення операцій з клієнтами і працівниками;– бути обладнаною охоронно-пожежною сигналізацією, що відповідає вимогам діючого Положення.

Підприємство одержує готівку з банку через касира за грошовим чеком, виписаним на його ім'я. Така Операція оформлюється “Прибутковим касовим ордером”.

Записи у Касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках (другий примірник є звітом для касира). Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими і видатковими ордерами й доданими до них виправдними докум касир передає бухгалтерії під розписку у Касовій книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.