24. Потреби та інтереси: сутність та взаємозв’язок

Потреби – це бажання людини у будь-чому, що забезпечує її життєдіяльність та поліпшує її.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини. Кінцевою метою є задоволення різних потреб людини, як особи споживача, виробника.

Класифікація:

1. За можливістю задоволення

2. За хар-м виникнення (первинні, вторинні)

3. За нагальною задоволеністю (першочергові, другорядні)

4. За засобами задоволення (матеріальні, нематеріальні)

5. За участю у відтворювальному процесі (виробничі, невиробничі)

6. За суб’єктами вияву (особисті, колективні, суспільні)

7. За кількісною визначеністю та реалізацією (абсолютні, дійсні, фактичні)

Економічний інтерес – категорія суб’єктивно-обєктивна. Суб’єктами еконмюінтересів є окремі індивіди, сімї, домогосподарства, колективи, групи людей, спільнот, держава, сусп.-во в цілому. Об’єктами економ.інтересів – економічні блага.

Економ.інтересисусп.-ва утворюють складну і динамічну систему. Їх класифікують за наступними критеріями: за суб’єктами, за важливістю, за часовою ознакою, за об’єктами, за рівнем усвідомлення. За можливістю реалізації.

25. Мотиви та стимули ефективного господарювання. Мотиваційний механізм

Забезпечення високої мотивації господарської діяльності – важлива економічна проблема.

Стимул – подразник, який викликає ту, чи іншу реакцію, спонукання до дії.

Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини.

С тимули (спонукання до дій) інтереси (усвідомлення прагнення задовольнити певну потребу)

М отиви (внутрішні спонукальні причини дій та вчинків) потреби (внутрішній збудник активності)

Спонукання економ. суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткові задоволення або незадоволення потреби, утворюючі таким чином логічний ланцюжок активної діяльності.

П отреба інтерес мотив дія результат(задоволення, часткове задоволення, відсутність задоволення).

Суперечлива взаємодія вир-ва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соц..-економ.розвитку. водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соц..-економ. середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

26. Сутність власності та її функції. Економічний зміст власності

Власність уявляє собою систему відносин між людьми з приводу при­влас­нення життєвих благ у процесі їх виробництва, розподілу, обміну та спо­живання.

Власність визначає:

1. Сусп.. спосіб поєднання робочої сили із засобами вир-ва

2. Класову і соціальну структуру сусп.-ва

3. Цілі і мотиви вир-ва

4. Хар-р розподілу і споживання створеного продукту

5. Панівну систему політичної та економічної влади

6. Специфічність дії економічних законів певної економічної системи

І сторичні форми власності первіснообщинна рабовласницька феодальна капіталістична

Функції власності:

1. Керування суспільним виробництвом

2. Виражає необхідність конкурентної боротьби між різними формами суспільного вир-ва

3. Виражає потребу обміну діяльності людей у різних формах

4. Забезпечення соціальних справедливостей

Економічний зміст власності. Власність - система соціально-економіч­них виробничих відносин з приводу привласнення факторів і результатів виро­бництва.

Володіння - право фізичного контролю над об'єктом власності, не об­межене в часі.

Користування - можливість застосування і споживання корисних влас­тиво­стей об'єктів власності для певних цілей.

Розпорядження - право прийняття планових і управлінських рішень з при­воду функціонування і реалізації об'єкта власності.