32. Капітал та підходи щодо його трактування

1. Меркантилісти – обожнення капіталу грошима

2. Фізіократи – обожнення капіталу із засобами с.-г. вир-ва, поєднання, яких природою забезпечує приріст чистого продукту.

3. А.Сміт –капітал як частина призначених для подальшого вир-ва запасів, від яких очікують отримати дохід.

4. Ж.Б.Сей - капітал – фактор вир-ва, який сприяє створенню та перерозподілу нац..доходу.

5. Дж.С.Міль – капітал – попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці, призначених для вир-ва.

6. К.Маркс – капітал – само зростаюча вартість

7. Е.Бем-Беверк – капітал – сукупність проміжних продуктів, що створюються на окремих стадіях «непрямого шляху» вир-ва.

8. А.Маршалл – капітал – сукупність речей, що формують передумови вир-ва.

9. Дж.Б.Кларк – капітал – фундаментальна основа вир-ва, запас виробничих благ, які володіють фіз.. продуктивністю.

10. Дж.М.Кейнс – капітал – багатство, здатне приносити дохід.

11. Й.Шумпетер – капітал – «фонд купівельної сили», що служить для придбання засобів вир-ва.

12. І.Фішер – капітал – дисконтова ний дохід, будь-яке благо, яке приносить дохід своєму власникові незалежно від сфери застосування та хар-ру діяльності.

33. Кругообіг і обіг капіталу. Критерій його класифікації

Вихідним моментом індивідуального відтворення є кругооборот капіталу. Послідовний рух капіталу, протягом якого він проходить три стадії (обігу, вир-ва, обігу), набуває трьох функціональних форм (грошової – придбання елементів виробничого капіталу, виробничої – вир-во товару і додаткової вартості, товарної – реалізація товару і одержання додаткової вартості в грошовій формі) і виконує певні функції, називається кругообігом капіталу. Схематично він має вигляд:

ЗВ

Г Т В Т ^/ Г^/

РС

Класифікація капіталу:

1. За джерелами формування – власний, залучений

2. За роллю у відтворювальному процесі – капітал-власність, капітал-функція

3. За формами функціонування – індивідуальний, колективний, суспільний

4. За масштабами функціонування – місцевий, регіональний, національний, транснаціональний

5. За інноваційною спрямованістю – не ризиковий, венчурний

6. За значенням у створенні і перерозподілі доходу – реальний, фіктивний, в т.ч. спекулятивний

7. За сферами застосування – промисловий, торговельний, позичковий

8. За напрямками інвестування – речовий, людський, інтелектуальний, соціальний

34. Напрямки і методи держ.Регулювання ринку праці

35. Попит: сутність, закон, детермінанти. Зміна попиту та величини

Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мо­жуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги.

Закон попиту – виражає взаємозалежність між ціною та розміром по­питу на товар або послугу протягом певного періоду. Підвищення ціни товару або послуги веде до зниження попиту, і навпаки, зниження ціни стимулює ріст попиту.

Попит на товар може залежати не тільки від цінового фактору. Існують нецінові детермінанти, які мають суттєвий вплив на остаточне рішення спо­живача відносно придбання окремих товарів.

Фактори:

• Зростання грошових доходів веде до підвищення попиту

• Зміни в цінах одного товару позначаються на попиті на інший

• Існує ще багато факторів, які постійно впливають на попит: зміни в стилі, смаках, уподобаннях споживачів, кількість покупців на ринку; реклама, тощо.