36. Пропоизиція

Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники.

Закон пропозиції: виражає пряму залежність між ціною і розміром пропозиції товару або послуги протягом певного періоду. Підвищення ціни стимулює збільшення пропозиції, і навпаки, зниження ціни веде до скорочення пропозиції.

Крива Пропозиції змінюється внаслідок прямого зв’язкуціни і пропози­ції.

Закон пропозиції віддзеркалює ситуацію, коли із зміною ціни зміню­ється величина пропозиції при умові незмінності всіх параметрів. Графічно це відбивається пересуванням від однієї точки до іншої на кривій пропозиції, сама ж крива при цьому лишається на місці.

Але пропозиція, як і попит, може залежати не тільки від цінового фак­тору. Існують нецінові детермінанти, вплив яких змінює саму пропозицію.

До основних нецінових факторів, що впливають на пропозицію, нале­жать: ціни на ресурси, технологія виробництва, податки і дотації, ціни на інші товари, кількість продавців на ринку, тощо.

Як правило, ті фактори, які обумовлюють зростання витрат, мають нас­лідком скорочення пропозиції, ті ж, що ведуть до скорочення витрат – збіль­шують пропозицію.

37. Капітал. Сутність. Структура. Загальна формула.

Капітал – один із факторів вир-ва.

Властивості: обмеженість, здатність до нагромадження, ліквідність, здатність до конвертації (пост. Зміни форм), самозростання.

Структура капіталу:

За джерелами формування – власний, залучений

За роллю у відтворювальному процесі – капітал-власність, капітал-функціяЗа формами функціонування – індивідуальний, колективний, суспільний

За масштабами функціонування – місцевий, регіональний, національний, транснаціональний

За інноваційною спрямованістю – не ризиковий, венчурний

За значенням у створенні і перерозподілі доходу – реальний, фіктивний, в т.ч. спекулятивний

За сферами застосування – промисловий, торговельний, позичковийЗа напрямками інвестування – речовий, людський, інтелектуальний, соціальний

Основний капітал — це засоби праці (будівлі, споруди, машини, обладнання тощо); оборот­ний — предмети праці (матеріали, паливо, сировина та ін.);

38. Зайнятість і безробіття. Основні форми. Рівень безробіття.

Зайнятість відображає співвідношення між чисельністю дорослого працездатного населення і чисельністю безробітних у даній країні.

Структура працездатного населення ( населення країни у віці від 16 і старше) включає такі складові:

зайняті, що мають роботу;

безробітні, які не мають роботи, але шукають її, а також тимчасово зві­льнені, що чекають на виклик на роботу;

незайняті, що являються частиною населення у віці понад 16 років і не зараховуються до складу робочої сили ( учні, пенсіонери, домогосподарки, інваліди, тощо), і ті, хто може, але не хоче працювати.

Повна зайнятість означає повне використання всіх працездатних тру­дових ресурсів.

Безробіття – соц. економ я вище, коли частина економ активного нас не може застосувати свою здатність до праці. Види: циклічне, хронічне, застійне, сезонне, молодіжне, відкрите, приховане.

Форми добровільного та вимушеного безробіття:

1. Фрекційне (добровільне) пов’язане з пошуком та очікування роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагород.

2. Структурне (вимушене) певні професії і навіть види робіт стають непотрібними і не знаходять попиту на ринку праці.

форми зайнятості:

• Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.

• Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

• Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.

• Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці.

U_e= U/U+E * 100%, де U – чисельність безробітніх, E – к-ть тих хто працює, U_e– рівень безробіття