- •2.1. Логістичні ланцюги
- •2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу
- •2.3. Основні інструменти управління логістикою
- •2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах
- •3.1. Перелік та характеристика елементів логістики
- •3.2. Методологічне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •3.2.1. Кібернетичний підхід
- •3.2.2. Теорія дослідження операцій
- •3.2.3. Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат
- •3.3. Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •4.1. Логістика технологічних процесів
- •4.2. Поняття матеріального потоку, його параметри та характеристики
- •4.3. Класифікація матеріальних потоків
- •4.4. Поняття про управління матеріальними потоками
- •5.1. Поняття про логістичні системи
- •5.2. Види логістичних систем
- •5.3. Порядок, підходи, принципи та фактори впливу на формування логістичних систем
- •6.1. Поняття про управління матеріальними потоками в логістичних системах
- •6.2. Управління матеріально-технічним забезпеченням у логістичних системах
- •6.3. Управління запасами в логістичних системах
- •7.1. Сутність і завдання заготівельної логістики
- •7.2. Завдання "Зробити або купити"
- •7.3. Вибір постачальника
- •7.4. Визначення економічного розміру замовлення
- •7.5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці
- •8.1. Сутність і завдання розподільчої логістики
- •8.2. Управління каналами розподілу в логістиці
- •8.3. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •9.1. Сутність виробничої логістики та концепцій її організації
- •9.2. "Штовхальний" і "тягнучий" підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці
- •9.3. Логістична концепція "mrp"
- •9.4. Мікрологістична система kanban
- •9.5. Мікрологістична концепція "Оптимізована виробнича технологія"
- •9.6. Мікрологістична концепція "Худе виробництво"
- •10.1. Сутність логістики посередництва та її види
- •10.2. Види логістичних посередників
- •10.3. Поняття про логістичний сервіс та логістичні послуги
- •10.4. Організація логістики посередництва в підсистемі логістичного сервісу
- •10.5. Case-технології у логістичному менеджменті
- •11.1. Склади та їх функції
- •11.2. Класифікація складів
- •11.3. Складові логістичного процесу на складі
- •12.1. Сутність і завдання транспортної логістики
- •12.2. Види транспорту
- •12.3. Логістичні рішення у транспортуванні
- •12.4. Системи поставки вантажів
- •12.5. Транспортні витрати і тарифи
- •12.6. Сутність транспортних задач та методи їх вирішення
- •13.1. Характеристика транспортно-експедиційних послуг
- •14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств
- •14.2. Сутність і завдання глобальної логістики
- •14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем
- •15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики
- •15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі
- •15.3. Роль логістики в організації міжнародних перевезень
- •15.4. Інформаційне забезпечення міжнародної логістики
12.6. Сутність транспортних задач та методи їх вирішення
Транспортні задачі – це задачі вибору оптимального варіанта логістики товарів від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей.
Використання розрахунків транспортних задач, як правило, знижує транспортні витрати на 10–30%. Зазвичай її математичну модель можна розглядати як модель розподільної задачі лінійного програмування.
Групи транспортних задач за постановкою.
1. Задачі мінімізації вартості перевезень товару від пунктів виробництва до пунктів споживання.
2. Задачі мінімізації довжини маршруту при перевезенні від одного постачальника до кількох споживачів.
3. Задачі мінімізації строків перевезення товару від пунктів виробництва до пунктів споживання та ін.
Розглянемо два сучасних методи розв'язання транспортних задач:
– метод Вогеля;
– метод мінімальної вартості.
Метод Вогеля. У цьому методі використовується поняття штрафної вартості.
Штрафна вартість для кожного рядка та стовпчика – різниця між найбільш дешевим маршрутом та наступним за ним (з погляду критерію мінімізації вартості перевезень).
Суть методу – мінімізація цих штрафів. Порядок застосування методу:
1. Щоб обчислити значення штрафної вартості для кожного рядка та стовпчика, необхідно знайти клітинки з найменшою вартістю та найближчим до них значенням вартості. Для кожного рядка та стовпчика найменше значення вартості віднімається від найближчого до нього значення, знайденого за критерієм мінімізації вартості. Така процедура дає змогу отримати значення штрафів за відсутність перевезень у клітинках з найменшою вартістю.
2. Вибирається рядок чи стовпчик із найбільшим значенням штрафної вартості, і в клітинку з найменшим значенням вартості перевезення для цього рядка чи стовпчика розміщується найбільш можлива кількість продукту. Така процедура дає змогу уникнути призначення високих штрафів.
3. Як і в попередньому методі, здійснюється коригування підсумкових значень по рядках та стовпчиках таблиці.
4. У рядках чи стовпцях, в яких пропозиція чи попит набули нульового значення, ставиться прочерк в усіх клітинах, в яких відсутні перевезення, оскільки ці клітини не можна використовувати в процесі подальшого розподілу перевезень.
Вказані кроки повторюються до тих пір, поки увесь попит не буде задоволено.
Індекси, що відповідають кількості перевезень, відображають порядок вибору штрафних вартостей і розподілу перевезень.
Метод мінімальної вартості. Послідовність використання:
1. У клітинку з мінімальною одиничною вартістю записують найбільш можливу кількість продукту.
2. Здійснюється коригування обсягів пропозиції та потреб, що залишилися.
3. Вибирається наступна клітинка з найменшою вартістю, в якій фіксується найбільш можлива кількість продукту, та ін., поки попит та пропозиція не дорівнюватимуть нулю.
Якщо найменше значення вартості відповідає більш ніж одній клітинці таблиці, вибір здійснюється випадково. Початкове розподілення ресурсів, отримане методом мінімальної вартості, здійснюється у вигляді:
Рис. 12.6. Результат розподілу ресурсів
Зауважимо, що транспортні задачі використовуються для:
– досягнення регулярності вантажних перевезень;
– оптимізації складських запасів;
– зниження собівартості перевезень;
– оптимізації роботи транспорту та підйомно-транспортного устаткування.