- •2.1. Логістичні ланцюги
- •2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу
- •2.3. Основні інструменти управління логістикою
- •2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах
- •3.1. Перелік та характеристика елементів логістики
- •3.2. Методологічне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •3.2.1. Кібернетичний підхід
- •3.2.2. Теорія дослідження операцій
- •3.2.3. Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат
- •3.3. Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •4.1. Логістика технологічних процесів
- •4.2. Поняття матеріального потоку, його параметри та характеристики
- •4.3. Класифікація матеріальних потоків
- •4.4. Поняття про управління матеріальними потоками
- •5.1. Поняття про логістичні системи
- •5.2. Види логістичних систем
- •5.3. Порядок, підходи, принципи та фактори впливу на формування логістичних систем
- •6.1. Поняття про управління матеріальними потоками в логістичних системах
- •6.2. Управління матеріально-технічним забезпеченням у логістичних системах
- •6.3. Управління запасами в логістичних системах
- •7.1. Сутність і завдання заготівельної логістики
- •7.2. Завдання "Зробити або купити"
- •7.3. Вибір постачальника
- •7.4. Визначення економічного розміру замовлення
- •7.5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці
- •8.1. Сутність і завдання розподільчої логістики
- •8.2. Управління каналами розподілу в логістиці
- •8.3. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •9.1. Сутність виробничої логістики та концепцій її організації
- •9.2. "Штовхальний" і "тягнучий" підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці
- •9.3. Логістична концепція "mrp"
- •9.4. Мікрологістична система kanban
- •9.5. Мікрологістична концепція "Оптимізована виробнича технологія"
- •9.6. Мікрологістична концепція "Худе виробництво"
- •10.1. Сутність логістики посередництва та її види
- •10.2. Види логістичних посередників
- •10.3. Поняття про логістичний сервіс та логістичні послуги
- •10.4. Організація логістики посередництва в підсистемі логістичного сервісу
- •10.5. Case-технології у логістичному менеджменті
- •11.1. Склади та їх функції
- •11.2. Класифікація складів
- •11.3. Складові логістичного процесу на складі
- •12.1. Сутність і завдання транспортної логістики
- •12.2. Види транспорту
- •12.3. Логістичні рішення у транспортуванні
- •12.4. Системи поставки вантажів
- •12.5. Транспортні витрати і тарифи
- •12.6. Сутність транспортних задач та методи їх вирішення
- •13.1. Характеристика транспортно-експедиційних послуг
- •14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств
- •14.2. Сутність і завдання глобальної логістики
- •14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем
- •15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики
- •15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі
- •15.3. Роль логістики в організації міжнародних перевезень
- •15.4. Інформаційне забезпечення міжнародної логістики
7.4. Визначення економічного розміру замовлення
Часто між різними групами логістичних витрат (транспортними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення (economic order quantity – EOQ).
Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.
Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.
Економічний розмір замовлення визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Вільсона:
(7.1)
де EOQ – економічний розмір замовлення, од.;
– витрати на виконання замовлення, грн;
– закупівельна ціна одиниці товару, грн;
S – річний обсяг продажів, од.;
U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов:
1) величина попиту постійна і відома;
2) час поставки є постійним і відомим;
3) витрати поставки не залежать від величини партії;
4) наявне повне задоволення попиту;
5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини;
6) немає запасів у дорозі;
7) витрати складування не залежать від величини замовлення;
8) необмежений горизонт планування;
9) не допускається можливість вичерпання запасів;
10) без обмеження доступності капіталу.
На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:
1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень;
2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;
3) інші фактори.
Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.
Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат – з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.
Алгоритм врахування впливу транспортних витрат на економічний розмір замовлення:
1) визначення витрат на утримання запасів. Воно здійснюється для попередньо визначеного економічного розміру замовлення (EOQ) та для найбільш оптимального з точки погляду транспортних витрат (ЕТ). Визначимо витрати на утримання запасів у першому (ВЗ) і в другому випадку (ВТЗ):
(7.2)
(7.3)
2) визначення витрат на подачу замовлень. Розрахунок цих витрат здійснюється для кількості замовлень на рік для економічного розміру замовлення (ВП) та для вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТП):
(7.4)
(7.5)
де – кількість замовлень за рік за умови дотримання економічного розміру одного замовлення;
– кількість замовлень за рік з урахуванням можливостей мінімізації транспортних витрат;
3) визначення транспортних витрат. Здійснюється також для економічного розмір замовлення (ВТ) та вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТТ):
(7.6)
(7.7)
де – тариф на транспортування дрібної партії;
– тариф на транспортування великої партії;
4) визначення загальних логістичних витрат здійснюється за формулами:
(7.8)
(7.9)
5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.
Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Включення знижок у базову модель EOQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, виявиться вигідним.
Алгоритм включення системи знижок у базову модель EOQ полягає в розрахунку певних видів логістичних витрат та загальної їх суми для різних обсягів постачань залежності запропонованої постачальниками системи знижок. Послідовність дій:
1) визначення витрат на організацію замовлень як добутку кількості замовлень на рік і витрат на організацію одного замовлення;
2) визначення витрат на зберігання одного замовлення як добутку обсягу замовлення на суму витрат на зберігання одиниці запасів;
3) визначення витрат на придбання запасів для задоволення річної потреби як добутку обсягу річного замовлення та ціни одиниці запасів;
4) визначення загальної суми логістичних витрат як суми трьох вищезгаданих видів витрат;
5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.
Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:
1) обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами;
2) закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів;
3) обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції;
4) використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт має бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.