Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2Кн.5Раздел Вода.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
868.35 Кб
Скачать

Поділ моніторингу вод на види

Моніторинг вод

Фоновий моніторинг

Загальний моніторинг

Кризовий моніторинг

здійснюється на водних об'єктах у місцях мінімального опосередненого антро­погенного навантаження

складається з моніторингу на державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на; водні об'єкти, моніторингу водних об'єктів у місцях їх використання та спеціальних видів моніторингу

здійснюється у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій

Фоновий моніторинг (табл.5.16) здійснюється шляхом систематичних спостере­жень на водних об'єктах, які не зазнають прямого антропогенного впливу, з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування змін стану водних об'єктів внаслідок промислової та господарської діяльності. Фоновий моні­торинг поверхневих та внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України здійснює гідрометеорологічна, а підземних вод – геологічна служби МОНПС України. Загальний моніторинг, що складається з моніторингу на державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на водні об’єкти, моніторингу водних об’єктів у місцях їх використання та спеціальних видів моніторингу здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів, вироблення та прийняття рішень з ефективного використання, охорони та відтворення водних ресурсів.

Моніторинг на державній мережі пунктів спостережень для поверхне­вих і підземних вод здійснюється МОНПС. Моніторинг антропогенного впливу на водні об'єкти здійснюється шляхом проведення систематичних спостережень за джерелами забруднення вод та якісним станом водних об'єктів у місцях впливу цих джерел на поверхневі та внутрішні морські води, а також води територіального моря і виключної (морської) економічної зони України – МОНПС, його гідрометеорологічна служба, підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, на підземні води – геологічна служба МОНПС України.

Моніторинг водних об'єктів у місцях їх використання здійснюється для господарських і культурно-побутових потреб (забору питної та технічної води, рекреації тощо). Моніторинг дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних і радіологічних показників водних об'єктів, які викорис­товуються для питних і культурно-побутових потреб, здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.

Держводгосп здійснює моніторинг якісного стану води водних об'єктів у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання за радіологічними і хімічними показниками з метою визначення придатності води до використання. Держводгосп та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (після споруд водопідготовки) здійснюють моніторинг якості води в районах питних водозаборів за хімічними і біологічними показниками з метою отримання систематичної інформації про якість води.

Спеціальні види моніторингу включають спостереження на озерах і водосховищах; з науковою метою; для охорони водних екосистем та виконання зобов'язань, що витікають з міжнародних договорів України. Моніторинг озер і водосховищ, який включає моніторинг антропогенного впливу на них і спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним режимом прибережних територій, здійснюють Держводгосп та гідрометеорологічна служба МОНПС України. Моніторинг охорони водних екосистем і транскордонного перенесення забруднюючих речовин здійснює МОНПС та його гідрометеорологічна служба.

Кризовий моніторинг у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій здійснюється шляхом система­тичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними та якісними параметрами водних об'єктів у зонах підвищеного ризику як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем і власності.

Кризовий моніторинг здійснюють за: витратами та рівнем води водних об'єктів під час загрози та виникнення значних паводків та повеней, на морських гирлових ділянках річок; за гідрометеорологічними параметрами, гідрохімічними і гідробіологічними показниками якості поверхневих і внут­рішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України на державній мережі пунктів спостережень – гідрометеорологічна служба МОНПС України; рівнями забрудненості поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України у зонах підвищеного ризику та у районах об'єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення, - МОНПС України; рівнями забрудненості підземних вод у разі коли надзвичайна ситуація може вплинути на підземні води – геологічна служба МОНПС України; рівнями забрудненості поверхневих вод у районах водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварійних забруднень, та додатково у місцях, які забезпечують необхідну інформацію для прогнозування поширення аварійних забруднень, - Держводгосп; рівнями забрудненості вод у районах водозаборів, що знаходяться в зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи, - державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.

Спостереження за станом водного об'єкта здійснюється відповідно до загального переліку показників, до якого входять показники, що характе­ризують кількість водних ресурсів та їх зміни, якості вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, екологічний норматив та категорії якості води водних об'єктів, що розробляються і затверджуються в установленому порядку.