Періодичність проведення спостережень за гідробіологічними показниками та види програм

Періодичність проведення спостережень	Категорія пункту спостереження
	I	II	III	IV
Щомісяця	Скорочена програма	Скорочена програма	Скорочена (контроль у вегетаційний період)	-
Щокварталу	Повна програма

В пунктах ІІІ категорії спостереження проводяться щомісячно за скороченою програмою тільки у вегетаційний період та щоквартально за повною програмою.

В пунктах IV категорії спостереження рекомендується проводити щоквартально за повною програмою.

Впровадження у систему спостережень за якістю води гідробіологічних методів дозволяє безпосередньо з'ясувати склад і структуру угруповань гідробіонтів.

Повна програма спостережень за якістю поверхневих вод по гідробіологічних показниках передбачає :

• дослідження фітопланктону - загальної чисельності клітин, кількості видів, загальної біомаси, чисельності основних груп та їх біомаси, кількості видів у групі, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• дослідження зоопланктону - загальної чисельності організмів, загальної кількості видів, загальної біомаси, чисельності основних груп та їх біомаси, кількості видів у групі, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• дослідження зообентосу - загальної чисельності, загальної біомаси, кількості груп по стандартній розробці, кількості видів у групі, кількості основних груп та їх біомаси, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• дослідження перифітону - загальної кількості видів, масових видів, частоти виявлення, сапробності;

• визначення мікробіологічних показників - загальної кількості бактерій, кількості сапрофітних бактерій, співвідношення загальної кількості бактерій до кількості сапрофітних бактерій;

• вивчення фотосинтезу фітопланктону та деструкції органічної речовини, визначення співвідношення інтенсивності фотосинтезу до деструкції органічної речовини, вмісту хлорофілу;

• дослідження макрофітів - проективного покриття дослідного майданчика, характеру поширення рослинності, загальної кількості видів, переважаючих видів (найменування, проективного покриття, фенофази, аномальних ознак).

Скорочена програма спостережень за якістю поверхневих вод по гідробіологічних показниках передбачає дослідження:

• фітопланктону - загальної чисельності клітин, загальної кількості видів, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• зоопланктону - загальної чисельності організмів, загальної кількості видів, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• зообентосу - загальної кількості груп по стандартній розробці, кількості видів у групі, кількості основних груп, масових видів та видів-індикаторів сапробності;

• дослідження перифітону - загальної кількості видів, масових видів, частоти виявлення, сапробності.

4. Організація моніторингу підземних вод

Для забезпечення охорони підземних вод від забруднення та виснаження необхідний моніторинг стану підземних вод.

Головними завданнями моніторингу підземних вод є:

• спостереження за рівневим і гідрохімічним режимами підземних вод в зонах інтенсивного техногенного навантаження;

• аналіз і узагальнення даних спостережень з метою оцінки змін стану (режиму та якості) підземних вод, визначення ступеня антропогенного впливу, оцінки факторів і визначення джерел забруднення підземних вод;

• прогнозування стану підземних вод;

• забезпечення місцевих органів виконавчої влади, контролюючих органів оперативною інформацією про зміни стану підземних вод для розробки необхідних заходів та запобігання можливим негативним наслідкам.

Організацію моніторингу підземних вод здійснюють на основі [57]:

• картосхеми розміщення господарських об’єктів;

• переліку джерел забруднення підземних вод;

• переліку діючих водозаборів підземних вод та поодиноких свердловин;

• інформації про стан підземних вод на діючих господарських об’єктах;

• відомостей про експлуатаційні ресурси продуктивних водоносних горизонтів та їх використання;

• даних про якість підземних вод.

Моніторинг підземних вод базується на спеціальних програмах досліджень, які складаються в залежності від гідрологічних умов, антропогенного впливу тощо.

Спостережна мережа повинна створюватися на всіх працюючих господарських об’єктах, діяльність яких може вплинути на стан підземних вод.

Розміщення мережі планується з урахуванням особливостей об’єкту, що контролюється. Мережа спостережних пунктів повинна забезпечувати систематичність спостережень, їх чутливість до змін якості води, репрезентативність і селективність спостережень. Кількість спостережних пунктів (свердловин, колодязів, джерел) повинна забезпечувати достатньо повну картину змін рівнів, температури та якості води, які відбуваються у підземних горизонтах по всій площі під впливом господарського об’єкта, і має бути обґрунтована проектом створення спостережної мережі.

Розміщення спостережних свердловин в районах водозаборів має переважно площинний характер; в місцях розташування господарських об’єктів може бути площинним або прив’язаним до профілю, зорієнтованого за потоком підземних вод, з боковими поперечниками на окремих ділянках, де розташовані джерела інтенсивного забруднення підземних вод; на територіях населених пунктів – по кількох профілях, зорієнтованих за напрямком і навхрест потокові підземних вод, з боковими короткими поперечниками або площинними системами на ділянках гідрохімічних аномалій чи джерел забруднення.

Розширення мережі спостережних свердловин в плані визначається характером і швидкістю розповсюдження забруднених підземних вод і в місцях розташування господарських об’єктів – джерел забруднення здійснюється в напрямку від джерела забруднення; в районах водозабірних споруд – від межі забруднених або некондиційних вод в напрямку водозабору, а у випадку виснаження – від водозабору до периферії.

Відстань між спостережними пунктами визначається по результатам гідродинамічних розрахунків, виходячи з того, що рівень води в суміжних свердловинах має різнитися не менше ніж на 0.15-0.2 м. Враховується також швидкість розповсюдження забруднених підземних вод. У випадку уповільненого руху підземного потоку (0.01-0.5 м/доб) відстань між спостережними свердловинами не повинна перевищувати 150-200 м.

Контроль якості води у першу чергу проводиться для вод зони аерації. У випадку їх забруднення контролюються і більш глибокі водоносні горизонти.

Обладнання спостережних свердловин виконується згідно технічного проекту. Конструкція спостережної свердловини включає такі елементи: кришка, патрубок, замок, фільтр, надфільтрова глуха труба, відстійник, пробка, гравійна обсипка (рис.5.5). Конструкція повинна забезпечувати надійний захист від проникнення через затрубний простір атмосферного стоку та вод горизонтів, суміжних з тим, що контролюється. Для зручності проведення спостережень висота патрубка над поверхнею землі приймається 0.5-1 м. Для попередження проникнення атмосферних опадів у затрубний простір свердловини в її гирлі влаштовується глиняний, цементний або комбінований замок, який на поверхні землі довкола труби має конусоподібну форму для відтоку поверхневих вод. Для цього в гирлі свердловини виконують шурф глибиною 0.4-0.5 м і площею 1 м², який заповнюють гідроізоляційним матеріалом. Всі свердловини повинні бути промарковані (номер свердловини та індекс горизонту) та пофарбовані.

До складу спостережень підземних вод входять гідрохімічні дослідження вимірювання рівнів і температури та відбір проб води із свердловин й інших об’єктів (колодязів, джерел тощо). Періодичність вимірювань рівнів встановлюється в залежності від гідродинамічного режиму водоносних горизонтів та антропогенного впливу на них. Якість підземних вод на територіях, де здійснюється господарська діяльність (у т.ч. й експлуатація підземних вод), контролюється в перший рік спостережень не менше 4 разів на рік, в подальшому – не рідше одного разу на рік. Вимірювання рівнів і температури підземних вод в спостережних свердловинах проводяться до 5 разів на місяць.

Рис. 5.5 Конструкція спостережної свердловини

Частота вимірювань має бути обґрунтована для кожного конкретного господарського об’єкта. При зміні гідрохімічної обстановки (у карстових районах, в аварійних ситуаціях) проби води відбирають щомісяця і навіть частіше. Частота відбору проб коригується в залежності від результатів попередніх випробувань та задачі досліджень.

Для вимірювання рівнів підземних вод при глибині їх залягання до 3м (у шурфах) використовують переносні рейки; при глибині залягання до 20м (свердловини, колодязі, шурфи) – рулетки з хлопушкою; при глибині більше 20м – застосовують сталеві тросики з хлопушкою або електрорівнеміри.

Виміри проводять від марки на краю обсадної труби (зрубу колодязя чи шурфу), як геодезично встановленої точки відліку. Точність вимірів повинна бути не менше 1 см.

Дебіт водозабірних свердловин визначають по продуктивності насосного обладнання з періодичним контролем об’ємним способом, або застосовують водоміри або водозливи.

Температуру води визначають за допомогою ртутного термометра, вмонтованого у металеву оправу (ціна ділення шкали – 0,1- 0,2^оС). В свердловинах, у випадку проведення прокачування, температуру води вимірюють до та після прокачування.

Для відбору проб води на хімічний і бактеріологічний аналіз використовують спеціальні пробовідбірники, виготовлені з інертних матеріалів. При визначенні хімічних та біологічних показників якості підземних вод користується стандартизованими методиками.