Моніторинг поверхневих вод

Моніторинг поверхневих вод в Україні реалізується через декілька відомчих систем.

Державна мережа пунктів спостережень за поверхневими водами гідрометеорологічної служби МОНПС України складається з 244 гідрохімічних постів на 144 річках, 7 озерах і 15 водосховищах. В основному вивчаються показники хімічного складу поверхневих вод (вміст мінеральних солей та інших неорганічних речовин).

Спостережні пости гідрометеорологічної служби на річках поділяють на 4 категорії, відповідно до яких і визначаються програми моніторингу вод:

• одна станція у Донбасі щодобово вимірює температуру, вміст

розчиненого кисню та електропровідність води;

• 4 станції у Києві, Житомирі, Кіровограді та Донецьку здійснюють відбір проб кожні 10 діб; додатково до вищевказаних параметрів визначається рН води та вміст завислих твердих і розчинених органічних (по БПК₅) речовин; вміст у воді хлоридів, аміаку, формальдегіду і фенолу визначають в разі необхідності;

• 34 станції, розташовані в основному в обласних центрах, здійснюють відбір проб раз на місяць; додатково до вищевказаних параметрів тут визначається вміст у воді детергентів (СПАР), хрому шестивалентного, нафтопродуктів і ртуті;

• на інших близько 200 станціях відбір проб здійснюють 7 разів на рік в основні гідрологічні фази річок; вимірюють близько 50 параметрів (вміст кальцію, магнію, натрію, калію, сульфатів і гідрокарбонатів тощо); в разі необхідності визначають концентрації у воді мікро забруднювачів (наприклад, пестицидів).

Моніторинг на водосховищах і озерах здійснюють за останньою схемою, але проби відбирають по сезонах, тобто 4 рази на рік.

Якщо при моніторингу концентрації забруднюючих речовин у поверхневих водах перевищують допустимі більше ніж у 10 разів, або ж вміст розчиненого кисню у воді влітку стає нижчим за 3 мг/л, а взимку – 2мг/л, то гідрометеорологічна служба сповіщає інші органи МОНПС України і місцевої влади про кризову ситуацію.

Органи МОНПС на місцях контролюють рівні забруднення води по результатам проб, відібраних з водного об’єкта на відстані 500 м вище та нижче за течією від зареєстрованого джерела скиду стічних вод, що дозволяє проконтролювати вплив джерела забруднення на стан водного об’єкта. Всі дані стосовно фонової якості водних ресурсів надає гідрометеорологічна служба.

Санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) МОЗ в залежності від адміністративного рівня здійснюють моніторинг поверхневих вод у місцях їх використання для господарських і культурно-побутових потреб:

• міські та районні станції контролюють якість сирої і питної

води і оцінюють мікробіологічні умови на громадських пляжах;

• обласні станції здійснюють більш детальне вивчення якості

джерел питної води, а також вод, що використовуються у рекреаційних цілях;

• центральні санепідстанції виконують спеціальні дослідження і вирішують стратегічні проблеми моніторингу вод, включаючи керівництво діяльністю СЕС на регіональному і місцевому рівнях.

Деякі інститути Академії наук України здійснюють програми по оцінці та реєстрації якості природних вод, проте ці дослідження мають суто теоретичний та вузький характер.

Досить шкідливими забруднювачами, навіть при низьких концентраціях, є важкі метали, пестициди, хлоровані вуглеводні. Їх моніторинг доцільно здійснювати не шляхом традиційних фізико-хімічних аналізів, а за допомогою аналізу біологічних показників та проб донних відкладень, тому що багато мікро забруднювачів накопичуються в тканинах риб, молюсків, водного моху, дні озер тощо.