Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
820.22 Кб
Скачать

Українські землі у і половині хіх ст.

Адміністративно-територіальний устрій Наддніпрянської України у складі Російської імперії: на Лівобережжі (колишня Гетьманщина) утворено Чернігівську, Полтавську, Харківську губернії (Малоросійське генерал-губернаторство); на ПравобережжіКиївську, Волинську, Подільську губернії (Київське генерал-губернаторство); на Півдні (або Новоросії) – Катеринославську, Херсонську, Таврійську (Крим) губернії (Новоросійське генерал-губернаторство). Російська колоніальна політика в Україні: уніфікація (зведення національних і регіональних особливостей до єдиного загальноімперського зразка); бюрократизація (посилення ролі чиновників в управлінні); денаціоналізація (насадження мови і культури пануючої нації).

Кінець XVIII – початок ХХ ст. – період українського національного відродження. Пройшов три етапи:

1) 80-і рр. XVIII – 40-і рр. ХІХ ст. – академічний, за складом учасників дворянсько-шляхетський. Невелика група нащадків козацьких старшинських родів та освіченої інтелігенції вивчають український фольклор, звичаї та традиції, побут, публікують народні пісні, легенди, історичні трактати та художні твори української тематики;

2) 40-і рр. ХІХ ст. – 1890 р. – культурницький, за складом учасників різночинсько-народницький. Виникають видавничо-культурні, просвітницькі, музейні, археографічні організації. Національна самосвідомість проникає в ширше коло освіченого населення, яке намагається через культуру і освіту пропагувати українську національну ідею;

3) 1890 – 1914 (1917) рр. – політичний, за складом учасників загальнонародний. Створення політичних партій, масова боротьба, вимога суверенітету нації у формі автономії або незалежності.

Українці у Російській імперії займали нижчі щаблі соціальної піраміди. Провідна верства національного відродження – національно свідома українська інтелігенція. Вона задумала і розробила “український проект”. Основна мета – подолання етнічної різнорідності та створення єдиної української нації. Важливий фактор – ідея соборності України: об’єднання західноукраїнських земель (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) та Наддніпрянщини (землі під владою Російської імперії). На заваді цьому – агресивний “російський проект” (насадження уявлень про політичну і культурну меншовартість українців-малоросів) та польський проект (відновлення Речі Посполитої з включенням до її складу українських земель).

Українська суспільно-політична опозиція. Патріотичний гурток у Новгород-Сіверську (Полетика, брати Капністи), у 1787 р. – В. Капніст очолив групу автономістів, у 1791 р. – його місія у Берлін (мета – прохання допомоги Пруссії українському повстанню у разі її війни з Росією). Візит не мав практичних наслідків.

Збирачі-етнографи, які пропагували український фольклор: грузинський князь М. Цертелєв, у 1819 р. видав “Опыт собрания старинных малороссийских песен”; М. Максимович “Малоросийские песни”, Г. Квітка-Основ'яненко “Малоросійські оповідання”, І. Срезневський редагував збірник “Запорожская старина” (1833-1838 рр.), О. Павловський у 1818 р. надрукував “Граматику Малоросийского наречия”, на Західній Ураїні – З. Доленг-Ходаковський (подорожі 1814-1818 рр.).