1785 Р. – “Грамота про вільність дворянства” Катерини іі. Урівняння в правах української шляхти з російським дворянством.

1783 р. – закріпачення селян у Лівобережній Україні. 1789-1793 р. – повстання у с. Турбаях (спалах колишньої козацької звитяги).

Правобережжя. Поширення гайдамацького руху (гайдамака – народний месник проти панської сваволі). 1734 р. – перше велике гайдамацьке повстання на чолі з Верланом. Сава Чалий – зрадник гайдамаків, якого покарав Гнат Голий. На рубежі 50 – 60-х рр. створена Барська конфедерація (об'єднання польських шляхтичів і магнатів, які не хотіли коритися королівському наказу про урівняння в правах католиків і православних). Репресії конфедератів проти українського населення. Тому – підготовка великого гайдамацького повстання. Центр підготовки – Мотронинський монастир на чолі з ігуменом Значко-Яворським.

1768 р. – гайдамацьке повстання Коліївщина. Лідери – М. Залізняк, І. Гонта. Розгорнулося на Київщині. Великий успіх – взяття Умані (“уманська різанина”). Придушення повстання за допомоги російських військ Кречетникова. 70-80 – рр. – повстанський рух учасника Коліївщини С. Гаркуші.

На Прикарпатті – рух опришків (В. Баюрак, І. Бойчук). Великий розмах у 1738-1759 рр. – коли очолював О. Довбуш.

Поділи Польщі: 1772 – перший поділ Польщі (перехід Східної Галичини до Австрії); 1793 р. – другий поділ (перехід до Росії Правобережної України); 1795 р. – третій поділ, кінець держави (перехід до Росії західних районів Волині).

1775 р. – перехід Буковини до Австрії.

Адміністративно-територіальний устрій західно-українських земель: 1775 р. – у Галичині створений становий сейм, а вона стала окремою адміністративною одиницею – королівство Галіції та Лодомерії з центром у м. Львів (Лемберг). Адміністративні одиниці – дистрикти (райони), гміни (сільські і міські громади). На Закарпатті під Угорщиною – жупи, комітати. Ліквідація магдебурзького права для міст.

Запорізька Січ. Козацтво в період Кам’янської (1709-1711 рр.) та Олешківської (1711-1734 рр.) Січей перебувало під протекторатом кримського хана. 1734 р. – під час чергової російсько-турецької війни запорожці знову перейшли у підданство Росії, заснування Нової (Підпільненської) Січі. Володіння Січі поділялися на адміністративні одиниці – паланки (на чолі – полковник та паланкова старшина). Бурхливий розвиток економіки, провідну роль відігравали зимівники – козацькі господарства-хутори фермерського типу, де використовувалася наймана праця. Жвава торгівля, розвиток чумацького промислу (транспортно-торгівельні перевезення солі, в’яленої риби тощо). Збільшення кількості одружених козаків, поселень, слобод, заселення земель селянами, які підпорядковувалися владі козацької адміністрації. Зменшення оборонної функції Січі через слабкість Кримського ханства та майже припинення татарських нападів.

Зростання ролі старшини та поглиблення конфлікту між нею та бідним козацтвом (голотою, сіромою). 1768 р. – повстання козацької сіроми на Січі, придушено за допомоги російських військ.

Створення російським урядом іноземних військових поселень на козацьких землях: 1752 р. – створення Нової Сербії (сучасна Кіровоградщина), 1753 р. – Слов’яносербії (лівий берег, південна частина Слобожанщини). Негатив – витіснення козаків, обмеження їх зв’язків з іншими територіями України.

1768-1774 рр. – російсько-турецька війна, перемога Росії. За Кучук-Кайнарджійським договором до Росії відійшли землі між Дніпром та Південним Бугом.

1775 р. – зруйнування Січі російськими військами генерала Текелі. Заслання останнього кошового отамана П. Калнишевського на Соловки.

1783 р. – приєднання Криму до Російської імперії.

1787-1791 рр. – російсько-турецька війна, перемога Росії. За Ясським договором до Росії відійшли землі між Південними Бугом і Дністром.

Подальша доля запорожців:

1) Частина козаків у гирлі Дунаю заснували Задунайську Січ (під протекторатом султана), але на початку російсько-турецької війни 1828-1829 рр. кошовий отаман Й. Гладкий із загоном козаків перейшов на бік російської армії. На їх основі у 1830 (32)-1851 рр. існувало Азовське козацьке військо (розташовувалося у Приазов’ї, функція – боротьба з контрабандистами).

2) 1788 р. – указом Катерини створене Чорноморське козацьке військо (функція – допомога російським військам у війні з турками), після війни, у 1792 р. – козакам виділили територію для поселення на Кубані, 1860 р. – створення Кубанського козацького війська.

3) 1785 р. – 8 тис. запорожців перейшли на землі в провінції Банат, нижня течія р. Тиси (австрійські володіння). Заснування Банатської Січі.