- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства
- •2.Правові основи функціонування підприємства. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств і організацій.
- •3. Підприємство як сучасна форма господарювання.
- •4. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки в підприємницької діяльності.
- •5.Сутність та функції процесу управління. Методи управління діяльністю підприємства.
- •6.Організаційні структури управління підприємством.
- •7.Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •8.Кадрова політика й система управління персоналом. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом підприємства.
- •9.Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства.
- •10.Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •11.Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •12.Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •13.Нематеріальні ресурси. Нематеріальні активи.
- •14.Інтелектуальний капітал підприємства.
- •15.Загальна характеристика та нормування оборотних коштів підприємства.
- •16.Формули для розрахунків оборотних коштів.
- •17.Поняття, склад і структура інвестицій.
- •18.Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •19.Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів) підприємства.
- •20.Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •21.Поняття інвестиційно-інноваційної діяльності.
- •24.Визначення поняття техніко-технологічної бази виробництва. Види потужності.
- •25.Виробнича потужність підприємства. Економічна суть формування виробничої потужності.
- •26.Порядок формування техніко-технологічної бази. Визначення величини виробничої потужності бази виробництва підприємства. (дивись 10.1 та 10.2)
- •27.Структура та принципи організації виробництва. Організаційні типи виробництва.
- •28. Організація виробничого процесу в часі. Методи організації виробництва.
- •29.Підготовка виробництва. Організаційні структури управління підприємством.
- •30.Поняття, види та значення інфраструктури. Система технічного обслуговування.
- •31. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •32.Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Прогнозування розвитку підприємства.
- •33.Методичні основи планування. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування. Тактичне та оперативне планування.
- •34.Загальна характеристика продукції (послуг) підприємства. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •35.Матеріально-технічне забезпечення виробництва. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
- •36.Конкурентоспроможність підприємства, її зміст та напрямки підвищення. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •37.Продуктивність праці, сутність, методи визначення та чинники зростання. Мотивація трудової діяльності.
- •38.Сучасна політика оплати праці. Застосування форм та систем оплати праці. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •39.Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Управління витратами підприємства. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •40.Собівартість окремих виробів. Ціна, методи встановлення. Класифікація цін та види знижок.
- •41.Зміст і форми фінансової діяльності підприємства. Формування й використання прибутку підприємства.
- •43.Змістовно-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •44. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства. Основні напрямки організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.
- •45.Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємства.
- •46.Банкрутство підприємства як економічне явище. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.
- •1. Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
9.Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства.
Виробничі фонди підприємства.
Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничих фондів складає найбільшу за питомою вагою частину (близько 60 відсотків) національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий часу своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди - частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).
Знос основних виробничих фондів та методи його оцінки.
Просте і розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається у безперервному процесі здійснення взаємозв'язаних різних його форм — ремонту, модернізації та заміни/ окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції і розширення діючих цехів, виробництв і підприємств в цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів
Сутність капіталу
Капітал, як будь-яка економічна категоріяя, має свій речовий зміст і суспільну форму. Історичними передумовами виникнення капіталізму були товарне виробництво і розвинений товарний обіг.
В простому товарному виробництві обіг грошей відбувається за формулою Т – Г – Т, яка називається загальною формулою капіталу. Тому загальна формула капіталу може мати такий вигляд: Г – Т - ГІ, де ГІ = Г + ( Г. Тобто авансована сума повертається до її власниика з певним приростом. Цей приріст або надлишок грошей називається додатковою вартістю. Вона позначається латинською буквою m.
Таким чином, капітал – це категорія, що виражає не стільки технічні чи організаційні відносини, скільки соціально-економічні, тобто капітал як такий може існувати лише за певних соціально-економічних умов.
Форми капіталу
Та частина капіталу, яка перетворюється у засоби виробництва, - постійний капітал. К. Маркс назвав їх так і позначив буквою “c” (від початкової букви латинського слова c o n s t a n t – “постійний”). Постійний капітал бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, виступає при цьому фактором виробництва, споживання вартостей, але не бере участі у процесі збільшення вартостей, а відповідно не створў додаткової вартості.
Інша частина затрат капіталіста, яка авансується на придбання робочої сили і яка змінює свою вартість у процесі виробництва, має назву змінного капіталу V (“various – “змінний”). Лише він збільшує первісну вартість, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює надлишок понад ввласну вартість, тобто додаткову вартість.Змінний капітал у процесі виробництва набуває форми робочої сили. вартість, створена робочою силою, повинна бути більшою, ніж вартість самої робочої сили.
.
Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва. Вона переносить свою вартість на готовий продукт частинами.
Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів) та оплату праці робочої сили.
Норма додаткової вартості – це відсоткове відношення додаткової вартості до змінного капіталу.