- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства
- •2.Правові основи функціонування підприємства. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств і організацій.
- •3. Підприємство як сучасна форма господарювання.
- •4. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки в підприємницької діяльності.
- •5.Сутність та функції процесу управління. Методи управління діяльністю підприємства.
- •6.Організаційні структури управління підприємством.
- •7.Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •8.Кадрова політика й система управління персоналом. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом підприємства.
- •9.Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства.
- •10.Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •11.Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •12.Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •13.Нематеріальні ресурси. Нематеріальні активи.
- •14.Інтелектуальний капітал підприємства.
- •15.Загальна характеристика та нормування оборотних коштів підприємства.
- •16.Формули для розрахунків оборотних коштів.
- •17.Поняття, склад і структура інвестицій.
- •18.Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •19.Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів) підприємства.
- •20.Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •21.Поняття інвестиційно-інноваційної діяльності.
- •24.Визначення поняття техніко-технологічної бази виробництва. Види потужності.
- •25.Виробнича потужність підприємства. Економічна суть формування виробничої потужності.
- •26.Порядок формування техніко-технологічної бази. Визначення величини виробничої потужності бази виробництва підприємства. (дивись 10.1 та 10.2)
- •27.Структура та принципи організації виробництва. Організаційні типи виробництва.
- •28. Організація виробничого процесу в часі. Методи організації виробництва.
- •29.Підготовка виробництва. Організаційні структури управління підприємством.
- •30.Поняття, види та значення інфраструктури. Система технічного обслуговування.
- •31. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •32.Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Прогнозування розвитку підприємства.
- •33.Методичні основи планування. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування. Тактичне та оперативне планування.
- •34.Загальна характеристика продукції (послуг) підприємства. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •35.Матеріально-технічне забезпечення виробництва. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
- •36.Конкурентоспроможність підприємства, її зміст та напрямки підвищення. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •37.Продуктивність праці, сутність, методи визначення та чинники зростання. Мотивація трудової діяльності.
- •38.Сучасна політика оплати праці. Застосування форм та систем оплати праці. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •39.Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Управління витратами підприємства. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •40.Собівартість окремих виробів. Ціна, методи встановлення. Класифікація цін та види знижок.
- •41.Зміст і форми фінансової діяльності підприємства. Формування й використання прибутку підприємства.
- •43.Змістовно-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •44. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства. Основні напрямки організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.
- •45.Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємства.
- •46.Банкрутство підприємства як економічне явище. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.
- •1. Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
12.Ефективність відтворення та використання основних фондів.
Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність ОФ, охоплює два блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий— показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх видів.
Необхідно розрізняти дві форми оновлення основних фондів — екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.
Коеф-т інтенсивного оновлення - співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період. Коеф-т оптимальності вибуття основних фондів - відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного.
Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в групи:
• коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
• напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
• коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
Головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
• усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
• зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
• докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл — запровадження — експлуатація нової техніки);
• дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
• створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень). Способи ефективного використання основних фондів.
1) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.
Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування.
Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування.