- •1.Пізнання як соціально опосередковане відношення людини до світу
- •2. Діяльність як специфічний спосіб існування суспільного.Структура діяльності людини
- •3. Філософія Марксизму
- •4. Наука, ее сущность, функции, закономерности развития.
- •5. Філософія класичного періоду Греції
- •6.Культура і цивілізація
- •7. Філософське вчення Канта.
- •8. Сутність філософії та її головні проблеми
- •9. Проблема людини у філософії Французського Просвітництва (фп).
- •10.Людина як головний суб’єкт історії
- •11. Сутність суспільства та його головні ознаки
- •12. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української філософії.
- •13. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- •14. Діалектика протилежност.Єдність і боротьба протилежностей
- •15 Філософська думка в Україні в 19-20 столітті
- •16. Причина й наслідок. Випадковість і необхідність
- •17. Міф як перший тип світогляду.
- •18. Універсальні зв’язки буття. Категорії діалектики
- •19.Філософське вчення Платона.
- •20. Свідомість як вища форма відображення дійсності.
- •21. Специфика средневековой философии.
- •22. Універсальні зв’язки буття.Категорії діалектики
- •23. Поняття світогляду,його типи та рівні
- •24. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки,зміни,розвиток
- •25. Загальна характеристика философии Нового Времени
- •26.Філософія Стародавньої Греції.
- •27. Поняття свідомості, її структури та функції
- •28. Одиничне та загальне. Явище і сутність
- •29 Натурфілософія доби Відродження.
- •30.Форма і зміст. Поняття системи.
- •31.Філософські погляди г.Сковороди.
- •32, Закони діалектики: принципи, категорії
- •34. Природні передумови виникнення людини. Проблеми антропосоціогенезу
- •35. Проблеми походження людини
- •36. Філософська думка Київської Русі.
- •38. Проблеми пізнання філософії
- •39. Філософське вчення Гегеля. Суперечність між його методом та системою.
- •40. Культура и цивилизация
- •41. Позитивізм, Неопозитивізм,постпозитивізм
- •42. Біологічне і соціальне в людині. Природа і суспільство.
- •43. Сучасна наука про рівні організації матерії. Рух, простір і час,як атрибути матерії
- •44. Сутність суспільства та його головні ознаки
- •45. Роль географічних ,демографічних та інших чинників у розвитку суспільства
- •46. Вчення про світ та підстави його існування.Поблема субстанції
- •47. Истина абсолютная и относительная
- •48. Структура знання.Чуттєве та раціональне в пізнанні
- •49. Истина абсолютная и относительная
- •50. Людина, як індивід, індувідуальність, особа та особистість.
16. Причина й наслідок. Випадковість і необхідність
Причина і наслідок, можливість і дійсність розкривають взаємозв'язок між предметами, явищами, процесами в поступальному русі, розвитку, де на перший план виступає зумовленість цього взаємозв'язку. Однак вони не вичерпують усього багатства універсальних форм взаємозв'язків. Сам взаємозв'язок причини і наслідку, можливості і дійсності носять різний характер. їх взаємний зв'язок може виявлятися як жорстко зумовлений, як опосередкований чи як випадковий, підпорядкований імовірним зв'язкам.
Важливу роль у розкритті особливостей загальних зв'язків і відносин відіграє взаємозв'язок необхідності і випадковості.
Необхідність - це система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події. Куля, що вилетіла з гвинтівки, з необхідністю упаде десь на землю, тому що сила заряду, мала початкова швидкість польоту кулі неспроможні перебороти силу земного тяжіння. Рух води річок теж зумовлений силою земного тяжіння.
Випадковість — це система зв'язків і відносин, при якій поява певної події може відбутися, а може і не відбутися. Можна також сказати, що випадковість це такий зв'язок, при якому поява події не випливає загальних тенденцій розвитку, його не можна передбачати. При безлічі альтернативних можливостей і безлічі причин, при наявності обставин, що змінюються, може реалізуватися будь-яка можливість.
Необхідність і випадковість тісно взаємозв'язані між собою. Однією з найважливіших особливостей їх взаємозв'язку є те, що випадковість становить форму прояву необхідності. Необхідність виявляється не інакше як через безліч випадковостей. Підчас грози блискавки вдаряють у певні предмети на поверхні землі. Сама блискавка - це необхідний результат різниці електричних потенціалів між хмарами і землею. Але те, куди саме потрапить блискавка: у дерево, у будинок, у якийсь інший предмет — випадковість. Це влучення могло бути, а могло і не бути, якби, наприклад, вітер, що піднявся перед цим, погнав хмару в інше місце.
17. Міф як перший тип світогляду.
2,5.т.л. назад возникает античная философия, которой предшествовали мифология, искусство, религия. Мифология (от греческого mifos - предание, logos - слово) - мироощущение человека, воспроизведение ... действительности. Мифы заключают в себе попытки ответа на вопрос о начале, происхождении и устройстве мира, о возникновении явлений природы и многое другое. Человек не мог найти логического объяснения всем этим явлениям, поэтому в мифах боги были причиной всех явлений на земле. Много внимания в мифах уделялось происхождению людей, рождению, смерти. В мифах сюжеты переплетались с обрядами, обеспечивая сохранение традиций и культуры. Мифы объединяли в себе зачатки знаний, религиозных верований, искусства и философии. Мифические сюжеты вошли в культуру различных народов, в литературу, живопись, мировые религии - ислам, христианство. Религия - форма мировоззрения, в которой освоение мира осуществляется через земной и небесный мир. Основу религиозного мировоззрения составляет вера в существование сверхъестественных сил. Внешней формой веры является культ - система ритуалов. Поклонение высшим силам приводит к понятию бога - высшего существа. Желание людей умилостивить богов сочетается с бескорыстным почитанием, стремлением следовать высокому образцу. С этим моментом связано развитие этических норм, идеалов. Близость религии и философии состоит в том, что они решают сходные задачи миро объяснения, поведения людей. Но существуют и различия: для философии характерно свободомыслие, а религия его не терпит. Религиозно настроенные люди черпают моральные установки из церковных источников. Философия выносит на первый план интеллектуальные аспекты, знания, разум человека. Философия (любовь к мудрости). Появление философии связано с разделением труда в обществе на материальный и духовный. Люди, занимающиеся нематериальным трудом, имели много свободного времени и следовательно больше возможностей думать, наблюдать и постепенно они стали выявлять некоторые закономерности окружающего мира, что и привело к развитию философии. Источниками формирования философии являлись первоначальные наблюдения за природой и обществом. В Древней Греции - теогония - учение о богах сменяется на космогонию - учение о мире. Первые греческие философы сделали предметом изучения природу. Их интересовали вопросы возникновения и строения мира, солнце ... Также предметом их исследования выступал человек, его природа, ум, чувства. Философия - система общих теоретических взглядов на мир, место в нем человека и т.д. В отличие от мифологии и религии философия избрала в качестве своего ориентира не слепую веру, не сверхъестественное объяснение явлениям окружающего мира, а свободное размышление о мире и человеке, основанное на принципах логики и разума. Философия - наука о всеобщем в мире и познании; наука о наиболее общих сторонах мира как целого.