- •1. Інформація і повідомлення. Види інформації та її властивості. Інформація та шум, їх взаємоперетворення.
- •2. Електронні таблиці та їх призначення. Середовище табличного процесора та основні його елементи. Подання даних в електронних таблицях. Введення тексту, чисел і формул. Приклади.
- •Поняття про сучасні засоби зберігання й опрацювання повідомлень. Носії повідомлень. Форми і способи подання повідомлень. Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.
- •Структура інформаційної системи: апаратна та інформаційна складові, їх взаємодія.
- •2. Упорядкування даних в середовищі табличного процесора. Використання фільтрів. Приклади.
- •1. Основні складові апаратної частини інформаційної системи, їх функціональне призначення.
- •2. Робота з графічними об'єктами в середовищі текстового процесора. Вкорінення об'єктів з інших додатків. Приклади.
- •1. Поняття про бази даних та їх види: фактографічні та документальні. Інформаційно-пошукові системи та системи управління базами даних (субд), їх призначення та функції.
- •2. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Приклади.
- •1. Структура програмної складової інформаційної системи. Системне і прикладне програмнt забезпечення.
- •2. Опрацювання даних за допомогою табличного процесора: редагування, копіювання, форматування, переміщення, захист від змін, зв'язування. Приклади.
- •1. Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови: алфавіт, синтаксис і семантика. Основні елементи мови програмування: символи, слова, вирази і команди.
- •1. Комп'ютерні мережі. Види, основні характеристики і принципи використання комп'ютерних мереж. Сервер та робоча станція. Технологія клієнт-сервер.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання математичних функцій і операцій для опрацювання даних, поданих в електронній таблиці. Приклади.
- •1. Електронна пошта та пришити її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса. Основні можливості використання поштових програм. Правила й етикет електронного листування.
- •2. Правила впорядкування та пошуку даних у базі даних. Приклади.
- •1. Апаратні, програмні та інформаційні ресурси сучасних мереж. Програмне забезпечення роботи в глобальній мережі Інтернет. Основні послуги глобальної мережі Інтернет.
- •1. Інформаційний зв'язок у мережі Інтернет. Ідентифікація комп'ютерів у мережі. Адресація в мережі Інтернет. Провайдери. Способи під'єднання комп'ютерів до глобальної мережі.
- •2. Робота з таблицями в середовищі текстового процесора. Автоматичне форматування таблиці. Створення нового стилю таблиці. Таблиця і текст, їх взаємне перетворення. Приклади.
- •2. Вкорінені та зв'язані об'єкти слайдів комп'ютерної презентації. Способи демонстрації слайдів. Приклади.
- •1. Етапи розв'язування задачі з використанням комп'ютера. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання логічних функцій та операцій для опрацювання даних, поданих у таблиці. Приклади.
- •1. Етапи розвитку обчислювальної техніки та галузі застосування комп'ютерів.
- •2. Використання різних типів об'єктів (текстових, графічних, числових, звукових, відео) для створення презентації. Приклади.
- •1. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програми.
- •2. Створення запитів, форм і формування звітів при роботі з базами даних. Приклади.
- •1. Системи опрацьовування текстів, їх класифікація та функції. Основні формати текстових файлів і їх перетворення.
- •2. Організація пошуку інформації в глобальній мережі. Способи збереження веб-сторінок та їх частин. Особливості збереження зображень і звуку. Приклади.
- •1. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Базові структури алгоритмів та їх основні властивості.
- •2. Основні команди для роботи з таблицями в реляційних базах даних: створення структури записів, заповнення даними, редагування даних. Приклади.
2. Робота з таблицями в середовищі текстового процесора. Автоматичне форматування таблиці. Створення нового стилю таблиці. Таблиця і текст, їх взаємне перетворення. Приклади.
Анкетні та статистичні дані, дані виробничого характеру тощо варто наводити у вигляді таблиць. '
Таблиці призначені для наочного подання інформації, а також для задання специфічного розташування текстових блоків на сторінці документа. Елементи таблиці: клітинки (комірки, чарунки), рядки, стовпці, рамки (межі) і дані, які є в клітинках.
Таблицю створюють засобами пункту меню Таблиця. Є три способи створення таблиці за допомогою таких команд:
- Вставити таблицю (задається кількість рядків і стовпців майбутньої таблиці); .
- Намалювати таблицю (за допомогою курсору, який набуває вигляду олівця, зображають структуру таблиці);
- Перетворити текст на таблицю.
Щоб увести дані в клітинку, треба спочатку клацнути у ній мишею. Дані в клітинках вирівнюють за допомогою кнопок панелі Таблиці і межі. Щоб переміщатися у таблиці, натискають на клавіші Таb, Shift + Таb чи на клавіші зі стрілками. Щоб змінити розміри клітинок, їх межі на лінійці перетягують за допомогою миші. Усі розміри можна задати вручну за допомогою команд Властивості таблиці... або виконати автодобір розмірів. Вигляд таблиці можна змінити засобами команди Межі і Заливка з пункту Формат. Зокрема вибрати тип рамки, тип, ширину і колір ліній, забрати окремі лінії, сторінку документа взяти в рам-ку-рисунок, клітинки затінити чи залити їх кольором і прикрасити деяким узором.
Швидко надати таблиці охайного вигляду можна за допомогою вбудованих форматів таблиць. Для цього:
Клацніть на таблиці.
Виберіть команду Автоформат таблиці в меню Таблиця.
У списку Стилі таблиць виберіть потрібний формат.
Виберіть потрібні параметри. . ,
Натисніть кнопку Застосувати.
Щоб створити новий стиль таблиці, який забезпечує збалансованість меж, заливки, вирівнювання та шрифтів у таблиці, слід: .
Натиснути кнопку Стилі та форматування на панелі інструментів Форматування.
В області задач Стилі та форматування натиснути кнопку Створення стилю.
В полі ім'л ввести назву стилю. .
В полі стиль вибрати Таблиця.
Вибрати потрібні параметри або натиснути кнопку Формат для огляду додаткових параметрів.
Для перетворення тексту на таблицю слід визначити місця тексту, в яких текст має розділятися на рядки та стовпчики. Такі місця можа визначити за допомогою вставлення до тексту розділових символів. Наприклад, для відокремлення стовпчиків можна використати символи табуляції, а для відокремлення рядків — символи абзацу, тобто при набиранні майбутньої таблиці послідовно наприкінці кожного рядка натискати Епіег, а відокремлювати текст кожної клітинки натисканням клавіші Таb. Потім слід виділити текст, який необхідно перетворити в таблицю, та вибрати вказівку Таблица/Преобразовать в таблицу.
Залишається тільки задати потрібні параметри: вказати кількість та ширину стовпців, відмітити, який символ вважати за роздільник — символ абзацу, табуляції, крапку з комою чи інший.
Перетворення таблиці на текст:
Виділіть таблицю, яку необхідно перетворити на текст.
У меню Таблиця виберіть команду Перетворити на текст.
У діалоговому вікні Перетворення на таблицю виберіть розділювач, який буде використовуватися замість вертикальних розділювачів, і клацніть кнопку ОК.
Білет 14
1. Поняття про комп'ютерні віруси та їх класифікація. Антивірусні програми та їх застосування. Профілактика зараження комп'ютерними вірусами.
Комп'ютерним вірусом називається невелика програма (розміром не більш як 500 байт), що самостійно запускається, багаторазово копіює свій код і впроваджує його у файли, системні області дисків, обчислювальні мережі тощо. Створені в такий спосіб копії вірусу зберігають здатність до подальшого самовідтворення і поширення. Об'єкти, у які впроваджуються комп'ютерні віруси, називаються середовищем існування вірусів. Залежно від середовища існування розрізняють такі типи вірусів:
Файлові віруси — впроваджуються у файли, що виконуються (ехе, соm, bat), у системні файли Іо.sys і Мsdos.sys, у файли драйверів, що завантажуються (sys, drv, vxd), у файли бібліотек (dll), а також у файли інших типів. Після впровад ження файлові віруси починають розмножуватися при кожному запуску файла.
Завантажувальні віруси - заражають завантажувальний сектор диска (Вооt-сектор) або системний завантажник вінчестера. Вірус такого типу заміщає собою програму в завантажувальному секторі, потрапляє в оперативну пам'ять і одержує управління відразу при завантаженні операційної системи.
Файлово-завантажувальні віруси — здатні впроваджуватися як у файли, так і в завантажувальні сектори. До таких вірусів належать, наприклад, стеле-віруси і найнебезпечніші екземпляри поліморфних вірусів .
Макровіруси — впроваджуються у файли документів Word та інші файли, підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд (наприклад, Ехсеl). Формально ці віруси є файловими, але заражають вони не файли, що виконуються, а файли даних. Небезпека макровірусів не стільки в їхній руйнівній дії, скільки в поширеності й численності документів, підготовлених у популярних системах World і Ехсеl.
Мережні віруси — поширюються по комп'ютерній мережі Особливість цих вірусів полягає в тому, що вони заражають тільки оперативну пам'ять комп'ютерів і не записуються на носії інформації. Якщо який-небудь з окремих комп'ютерів вимикається, то вірус перечікує цей час на інших ввімкнених комп'ютерах мережі.
Можлива класифікація вірусів не тільки за середовищем їх існування, а й за іншими характеристиками, наприклад, за способом зараження, руйнівною здатністю, алгоритмом роботи. За способом зараження розрізняють резидентами і нерезидентний віруси. Резидентні віруси потрапляють в оперативну пам'ять і можуть виявляти свою активність аж до вимикання чи перезавантаження комп'ютера. Нерезиденти віруси, навпаки, у пам'ять не впроваджуються й активні тільки обмежений час, пов'язаний виконанням певних задач.
Для захисту від вірусів розробляються спеціальні антивірусні програми, що дають змогу виявляти віруси, лікувати заражені файли і диски, попереджати підозрілі дії. Залежно від виконуваних функцій антивірусні програми поділяються на такі види.
- Програми-детектори До таких програм належить відома і популярна в минулі роки програма Aidtest розроблена Д. Лозинським. Детектори більш пізніх розробок містять евристичний аналізатор, здатний виявляти віруси, що ще не були відомі авторам детектора. Прикладом евристичного детектора є потужна антивірусна програма DrWeb І. Дани- лова, що також дає змогу боротися з поліморфними вірусами. .
Програми-ревізори. Ці програми контролюють всі уразливi для вірусної атаки компоненти комп'ютера. Вони запам'ятовують відомості про стан файлів і системних областей дисків, а при наступних запусках порівнюють їхній стан з початковим.
Програми-сторожі. Програма резидентно розміщується в пам'яті комп'ютера й автоматично перевіряє на наявність вірусів файли, що запускаються, дискети, що вставляються в дисковод. У разі виявлення вірусу програма-сторож може видавати попереджувальне повідомлення, а також може за побігти шкідливим діям вірусу.
Антивірусні комплекси. Сучасні антивірусні програми є комплексами, що поєднують у собі функції детектора, реві зора і сторожа. До таких комплексів належить відома у світі програма Norton Antivirus а також пакет AVP. Останній створений у Росії в лабораторії Є. Касперського і найпопулярніший у країнах СНД.
З вірусами можна боротись не тільки після їхньої появи, а й певними профілактичними заходами..
Перед використанням сторонніх дискет обов'язково перевіряйте їх на наявність вірусів. Не запускайте неперевірені файли, що отримані з мережі, по електронній пошті.
Необхідно регулярно виконувати копіювання істотної інформації на зовнішні носії. Під час копіювання на гнучкі диски бажано мати дві резервні копії через невисоку надійність цих носіїв.
Завжди майте під рукою завантажувальну дискету із записаною на неї антивірусною програмою. Ця дискета має бути захищена від запису.
Періодично перевіряйте всі диски вашого комп'ютера і пам'яті за допомогою свіжих версій антивірусних програм.
Вчасно поновлюйте свої антивірусні програми, щоб встигнути за "творцями" нових вірусів.