2. Робота з таблицями в середовищі текстового процесора. Автоматичне форматування таблиці. Створення нового стилю таблиці. Таблиця і текст, їх взаємне перетворення. Приклади.

Анкетні та статистичні дані, дані виробничого характеру тощо варто наводити у вигляді таблиць. '

Таблиці призначені для наочного подання інформації, а також для задання специфічного розташування текстових блоків на сторінці документа. Елементи таблиці: клітинки (комірки, ча­рунки), рядки, стовпці, рамки (межі) і дані, які є в клітинках.

Таблицю створюють засобами пункту меню Таблиця. Є три способи створення таблиці за допомогою таких команд:

- Вставити таблицю (задається кількість рядків і стовпців май­бутньої таблиці); .

- Намалювати таблицю (за допомогою курсору, який набуває вигляду олівця, зображають структуру таблиці);

- Перетворити текст на таблицю.

Щоб увести дані в клітинку, треба спочатку клацнути у ній мишею. Дані в клітинках вирівнюють за допомогою кнопок па­нелі Таблиці і межі. Щоб переміщатися у таблиці, натискають на клавіші Таb, Shift + Таb чи на клавіші зі стрілками. Щоб змінити розміри клітинок, їх межі на лінійці перетягують за допомогою миші. Усі розміри можна задати вручну за допомогою команд Властивості таблиці... або виконати автодобір розмірів. Вигляд таблиці можна змінити засобами команди Межі і Заливка з пункту Формат. Зокрема вибрати тип рамки, тип, ширину і ко­лір ліній, забрати окремі лінії, сторінку документа взяти в рам-ку-рисунок, клітинки затінити чи залити їх кольором і прикра­сити деяким узором.

Швидко надати таблиці охайного вигляду можна за допомо­гою вбудованих форматів таблиць. Для цього:

1. Клацніть на таблиці.

2. Виберіть команду Автоформат таблиці в меню Таблиця.

3. У списку Стилі таблиць виберіть потрібний формат.

4. Виберіть потрібні параметри. . ,

5. Натисніть кнопку Застосувати.

Щоб створити новий стиль таблиці, який забезпечує збалан­сованість меж, заливки, вирівнювання та шрифтів у таблиці, слід: .

1. Натиснути кнопку Стилі та форматування на панелі інст­рументів Форматування.

2. В області задач Стилі та форматування натиснути кнопку Створення стилю.

3. В полі ім'л ввести назву стилю. .

4. В полі стиль вибрати Таблиця.

5. Вибрати потрібні параметри або натиснути кнопку Фор­мат для огляду додаткових параметрів.

Для перетворення тексту на таблицю слід визначити місця тексту, в яких текст має розділятися на рядки та стовпчики. Такі місця можа визначити за допомогою вставлення до тексту роз­ділових символів. Наприклад, для відокремлення стовпчиків можна використати символи табуляції, а для відокремлення ряд­ків — символи абзацу, тобто при набиранні майбутньої таблиці послідовно наприкінці кожного рядка натискати Епіег, а відо­кремлювати текст кожної клітинки натисканням клавіші Таb. Потім слід виділити текст, який необхідно перетворити в табли­цю, та вибрати вказівку Таблица/Преобразовать в таблицу.

Залишається тільки задати потрібні параметри: вказати кіль­кість та ширину стовпців, відмітити, який символ вважати за роздільник — символ абзацу, табуляції, крапку з комою чи ін­ший.

Перетворення таблиці на текст:

1. Виділіть таблицю, яку необхідно перетворити на текст.

2. У меню Таблиця виберіть команду Перетворити на текст.

1. У діалоговому вікні Перетворення на таблицю виберіть розділювач, який буде використовуватися замість вертикальних розділювачів, і клацніть кнопку ОК.

Білет 14

1. Поняття про комп'ютерні віруси та їх класифікація. Антивірусні програми та їх застосування. Профілактика зараження комп'ютерними вірусами.

Комп'ютерним вірусом називається невелика програма (розмі­ром не більш як 500 байт), що самостійно запускається, багато­разово копіює свій код і впроваджує його у файли, системні об­ласті дисків, обчислювальні мережі тощо. Створені в такий спо­сіб копії вірусу зберігають здатність до подальшого самовідтво­рення і поширення. Об'єкти, у які впроваджуються комп'ютерні віруси, називаються середовищем існування вірусів. Залежно від середовища існування розрізняють такі типи вірусів:

• Файлові віруси — впроваджуються у файли, що виконуються (ехе, соm, bat), у системні файли Іо.sys і Мsdos.sys, у файли драйверів, що завантажуються (sys, drv, vxd), у файли бібліотек (dll), а також у файли інших типів. Після впровад­ ження файлові віруси починають розмножуватися при кож­ному запуску файла.

• Завантажувальні віруси - заражають завантажувальний сектор диска (Вооt-сектор) або системний завантажник вінчестера. Вірус такого типу заміщає собою програму в за­вантажувальному секторі, потрапляє в оперативну пам'ять і одержує управління відразу при завантаженні операційної системи.

• Файлово-завантажувальні віруси — здатні впроваджуватися як у файли, так і в завантажувальні сектори. До таких вірусів належать, наприклад, стеле-віруси і найнебезпечніші екземпляри поліморфних вірусів .

• Макровіруси — впроваджуються у файли документів Word та інші файли, підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд (наприклад, Ехсеl). Формально ці віруси є файловими, але заражають вони не файли, що викону­ються, а файли даних. Небезпека макровірусів не стільки в їхній руйнівній дії, скільки в поширеності й численності документів, підготовлених у популярних системах World і Ехсеl.

• Мережні віруси — поширюються по комп'ютерній мережі Особливість цих вірусів полягає в тому, що вони заражають тільки оперативну пам'ять комп'ютерів і не записуються на носії інформації. Якщо який-небудь з окремих комп'ютерів вимикається, то вірус перечікує цей час на інших ввімкне­них комп'ютерах мережі.

Можлива класифікація вірусів не тільки за середовищем їх іс­нування, а й за іншими характеристиками, наприклад, за спосо­бом зараження, руйнівною здатністю, алгоритмом роботи. За способом зараження розрізняють резидентами і нерезидентний віруси. Резидентні віруси потрапляють в оперативну пам'ять і мо­жуть виявляти свою активність аж до вимикання чи перезаванта­ження комп'ютера. Нерезиденти віруси, навпаки, у пам'ять не впроваджуються й активні тільки обмежений час, пов'язаний виконанням певних задач.

Для захисту від вірусів розробляються спеціальні антивірусні програми, що дають змогу виявляти віруси, лікувати заражені файли і диски, попереджати підозрілі дії. Залежно від виконува­них функцій антивірусні програми поділяються на такі види.

- Програми-детектори До таких програм належить відома і популярна в минулі роки програма Aidtest розроблена Д. Лозинським. Детектори більш пізніх розробок містять евристичний аналізатор, здатний виявляти віруси, що ще не були відомі авторам детектора. Прикладом евристичного детектора є потужна антивірусна програма DrWeb І. Дани- лова, що також дає змогу боротися з поліморфними віруса­ми. .

• Програми-ревізори. Ці програми контролюють всі уразливi для вірусної атаки компоненти комп'ютера. Вони запам'я­товують відомості про стан файлів і системних областей дисків, а при наступних запусках порівнюють їхній стан з початковим.

• Програми-сторожі. Програма резидентно розміщується в пам'яті комп'ютера й автоматично перевіряє на наявність вірусів файли, що запускаються, дискети, що вставляються в дисковод. У разі виявлення вірусу програма-сторож може видавати попереджувальне повідомлення, а також може за­ побігти шкідливим діям вірусу.

• Антивірусні комплекси. Сучасні антивірусні програми є комплексами, що поєднують у собі функції детектора, реві­ зора і сторожа. До таких комплексів належить відома у світі програма Norton Antivirus а також пакет AVP. Останній створений у Росії в лабора­торії Є. Касперського і найпопулярніший у країнах СНД.

З вірусами можна боротись не тільки після їхньої появи, а й певними профілактичними заходами..

• Перед використанням сторонніх дискет обов'язково пере­віряйте їх на наявність вірусів. Не запускайте неперевірені файли, що отримані з мережі, по електронній пошті.

• Необхідно регулярно виконувати копіювання істотної інформації на зовнішні носії. Під час копіювання на гнучкі диски бажано мати дві резервні копії через невисоку надійність цих носіїв.

• Завжди майте під рукою завантажувальну дискету із записа­ною на неї антивірусною програмою. Ця дискета має бути захищена від запису.

• Періодично перевіряйте всі диски вашого комп'ютера і па­м'яті за допомогою свіжих версій антивірусних програм.

Вчасно поновлюйте свої антивірусні програми, щоб встигну­ти за "творцями" нових вірусів.