- •1. Інформація і повідомлення. Види інформації та її властивості. Інформація та шум, їх взаємоперетворення.
- •2. Електронні таблиці та їх призначення. Середовище табличного процесора та основні його елементи. Подання даних в електронних таблицях. Введення тексту, чисел і формул. Приклади.
- •Поняття про сучасні засоби зберігання й опрацювання повідомлень. Носії повідомлень. Форми і способи подання повідомлень. Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.
- •Структура інформаційної системи: апаратна та інформаційна складові, їх взаємодія.
- •2. Упорядкування даних в середовищі табличного процесора. Використання фільтрів. Приклади.
- •1. Основні складові апаратної частини інформаційної системи, їх функціональне призначення.
- •2. Робота з графічними об'єктами в середовищі текстового процесора. Вкорінення об'єктів з інших додатків. Приклади.
- •1. Поняття про бази даних та їх види: фактографічні та документальні. Інформаційно-пошукові системи та системи управління базами даних (субд), їх призначення та функції.
- •2. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Приклади.
- •1. Структура програмної складової інформаційної системи. Системне і прикладне програмнt забезпечення.
- •2. Опрацювання даних за допомогою табличного процесора: редагування, копіювання, форматування, переміщення, захист від змін, зв'язування. Приклади.
- •1. Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови: алфавіт, синтаксис і семантика. Основні елементи мови програмування: символи, слова, вирази і команди.
- •1. Комп'ютерні мережі. Види, основні характеристики і принципи використання комп'ютерних мереж. Сервер та робоча станція. Технологія клієнт-сервер.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання математичних функцій і операцій для опрацювання даних, поданих в електронній таблиці. Приклади.
- •1. Електронна пошта та пришити її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса. Основні можливості використання поштових програм. Правила й етикет електронного листування.
- •2. Правила впорядкування та пошуку даних у базі даних. Приклади.
- •1. Апаратні, програмні та інформаційні ресурси сучасних мереж. Програмне забезпечення роботи в глобальній мережі Інтернет. Основні послуги глобальної мережі Інтернет.
- •1. Інформаційний зв'язок у мережі Інтернет. Ідентифікація комп'ютерів у мережі. Адресація в мережі Інтернет. Провайдери. Способи під'єднання комп'ютерів до глобальної мережі.
- •2. Робота з таблицями в середовищі текстового процесора. Автоматичне форматування таблиці. Створення нового стилю таблиці. Таблиця і текст, їх взаємне перетворення. Приклади.
- •2. Вкорінені та зв'язані об'єкти слайдів комп'ютерної презентації. Способи демонстрації слайдів. Приклади.
- •1. Етапи розв'язування задачі з використанням комп'ютера. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання логічних функцій та операцій для опрацювання даних, поданих у таблиці. Приклади.
- •1. Етапи розвитку обчислювальної техніки та галузі застосування комп'ютерів.
- •2. Використання різних типів об'єктів (текстових, графічних, числових, звукових, відео) для створення презентації. Приклади.
- •1. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програми.
- •2. Створення запитів, форм і формування звітів при роботі з базами даних. Приклади.
- •1. Системи опрацьовування текстів, їх класифікація та функції. Основні формати текстових файлів і їх перетворення.
- •2. Організація пошуку інформації в глобальній мережі. Способи збереження веб-сторінок та їх частин. Особливості збереження зображень і звуку. Приклади.
- •1. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Базові структури алгоритмів та їх основні властивості.
- •2. Основні команди для роботи з таблицями в реляційних базах даних: створення структури записів, заповнення даними, редагування даних. Приклади.
2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання математичних функцій і операцій для опрацювання даних, поданих в електронній таблиці. Приклади.
Електронні таблиці Ехсеl мають у своєму розпорядженні потужні інструменти для опрацювання даних, основним серед яких є формули. Формули в Ехсеl являють собою вирази, які описують обчислення в комірках.
Запис формули починається зі знака рівності = або знака + чи — . Формула, що набирається, відображається в рядку формул. Завершується введення формули натисканням на клавішу Епter, переміщенням курсору в іншу комірку. Після цього запис формули в комірці зникає і з'являється результат її виконання або повідомлення про помилку. Для прикладу введіть в комірки А1, числа, а в комірку А4 залишіть формулу =А1 +А2+АЗ. Прочитайте результат підсумовування в комірці А4. Відредагувати введену формулу можна, як звичайний текст. Замініть формулу в комірці А4 на =СУМ(А1:АЗ). Результат підсумовування не зміниться.
За допомогою формул можна порівнювати дані в комірках, множити значення комірок, знаходити середні значення тощо.
У Ехсеl є чотири види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й оператори посилань (адресні оператори). Операції над числами виконуються за допомогою арифметичних операторів: + (сума), — (різниця), * (множення), / (ділення), ^(піднесення до степеня), % (обчислення відсотка). Під час роботи з текстом і числами застосовуються оператори порівняння: =,<,>,<=,>=,<> (не дорівнює).
Формули, що вписуються в комірки електронних таблиць, можуть містити в собі вбудовані функції. Вбудовані функції широко використовуються в Ехсеl для обчислень, полегшуючи процес опрацювання даних. Крім того, застосування цих функцій позбавляє від довгих записів і знижує ймовірність помилок.
При цьому аргументами функцій можуть бути самі дані, адреси об'єктів електронної таблиці, в яких зберігаються ці дані. Адреси, що використовуються в функціях і формулах, одержали назву посилань. Можливість використання в ЕТ посилань в формулах і/або функціях дає змогу автоматично виконувати обчислення при зміні значень даних елементів ЕТ, на які виконуються посилання.
Функції в ЕТ реалізовані за допомогою стандартних програм, які можна заздалегідь викликати за відомими іменами. Кількість різних функцій, які можна використовувати, досить велика, для зручності їх пошуку вони всі поділені на категорії: математичні, статистичні, текстові, логічні, фінансові, функції дати і часу тощо.
Використання всіх функцій та формул відбувається за однаковими правилами:
кожна функція мас своє унікальне ім'я;
при зверненні до функції після її імені в круглих дужках вказується список аргументів, відокремлених між собою крапкою з комою;
введення до комірки формули слід починати із знака =. Приклади:
=КОРІНЬ(А5)
=МАКС(Д6:В10;В2:Е4;С$:І8)
=СЕРЕДНЄ(АЦВ23)
=СУМА(А1 :А9)*СУМ А(В 1: В9)
Результат обчислення функції називається значенням, що повертається. Дужки, які обмежують список аргументів, завжди мають бути парними; пропуски перед дужками чи після них не припускаються. Окремі аргументи в списку мають бути розділені комами.
Функція включається у формулу записом «вручну» або за допомогою майстра функцій, що спрощує введення функції. Викликається майстер через меню Вставка — Функция.
Діалог Мастер функций містить два списки: Категория і Функция. У першому списку треба вибрати категорію, у якій знаходиться потрібна вам функція, а в другому — саму функцію. Після вибору функції необхідно зважати на вказівки Мастера до одержання результату.
Перелічимо функції Ехсеl, призначені для роботи з математичними виразами.
До таких функцій належать тригонометричні функції (СОS, SIN, ТАN); зворотні тригонометричні (АСОS? АSIN, АТАN); модуль числа (АВS) логарифмічні (LOG, LOG10, LN); арифметичні (СУМ, ПРОИЗВЕД, ЧАСТНОЕ, ОСТАТ); степінь числа (СТЕПЕНЬ); квадратний корінь (КОРЕНЬ); визначник матриці (МОПРЕД), число п (ПИ) та інші.
БІЛЕТ №11