Розділ I теоретичні засади дослідження проблеми

1.1 Історіографія проблеми

Для об’єктивного аналізу даної теми було використано ряд різноманітної літератури, яка представлена монографіями та підручниками з метою подання повної та ґрунтовної характеристики іміджу України, публікаціями в періодичних виданнях та Інтернет-ресурсами.

Звернення до проблеми іміджетворення ґрунтується на теоретичному доробку таких авторів:

Ряд відомих вчених займались і продовжують и займатися розробкою теоретичних і практичних основ іміджелогії і звертаються у своїх працях до проблем іміджетворення. Г.Г. Почепцов написав ряд робіт, присвячених актуальним проблемам іміджелогії. Серед його робіт такі наукові та літературно-художні видання: «Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов»(1995) , « Имидж: от фараонов до президентов» 1997 г., «Имидж и выборы» (1997) , «Профессия: имиджмейкер» (1998), «Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов»1995 г., «Имиджелогия» (2000). Багато з його робіт допрацьовувалися, доповнювались і перевидавалися.

Дослідження Г. Г. Почепцова по створенню іміджу склали теоретичну базу магістерської дисертації щодо вивчення іміджу. Ми керувалися методологією, теоретичними і термінологічними положеннями викладеними в його працях. Але не зважаючи на великий вклад у дослідженні іміджу Г. Почепцовим, технологія створення іміджу країни, досі залишається недостатньо дослідженою, що послугувало поштовхом для написання наукової роботи.

Великий внесок у вивченні іміджу вніс А. М. Холод у своїх працях: «Искусство обольщения» 2000 г., «Основы имиджелогии» 2001 г., «Имидж: речь политиков» 2001 г. Перераховані книги присвячені детальному аналізу питань методології іміджелогії та реалізації методик досліджень у приватній іміджелогії. Але в жодній з перерахованих книг не був детально розглянутий медіааспект по створенню культурного іміджу країни. Окремі питання дисертаційного дослідження висвітлюються в книзі Рожкова І. Я та Кісмерішкина В. Г. «Бренды и имиджы». У книзі порушено аспект створення позитивного іміджу регіонів та країни в цілому. Разом з тим ступінь наукового опрацювання особливостей формування та механізмів реалізації медіа-стратегій щодо створення іміджу України не є достатньо розглянутим і потребує подальшого аналізу.

Аналіз сфери медіа-стратегій спирається на наступні дослідження:

Б. В. Потятника і його роботи «Медіа - ключі до розуміння», Р. В. Шутова « Громадські медіа в Україні», Н. Ващенко « Роль мас-медіа у формуванні інформаційного суспільства», Д. Ю. Ступова « Трансформації моделей діяльності мас-медіа під час парламентських виборчих кампаній в Україні », Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик «Телевизионная журналистика».

Ідеї теоретиків медіа не торкаються питання медіа – стратегій щодо створення культурного іміджу України. В більшості книг подається типологія медіа , жанрова особливість медійного продукту, технологія і особливість впливу медіа на суспільство. Частково медіа розглядаються, як інструмент PR технологій у роботах наступних авторів: В. А. Баржнев, А. А. Малькевич « Организация и проведение PR- кампаний », Балабанова Л. В., Савельєва К. В. «Паблік рилейшнз», В. П. Шейнов « Пиар « белый и чёрный». В зазначених роботах медіа виступають, як канал комунікації, який інформує аудиторію про діяльність компанії, фірми, підприємства і розглядається як активний інструмент піар-кампанії.

Таким чином, детальний огляд джерел та літератури свідчить, що на сьогодні науковці напрацювали значний доробок у дослідженні складових іміджу. Однак медіа фахівцями досі не систематизовані знання щодо створення іміджу. Не сформоване цілісне уявлення про реалізацію медіа-стратегій в створенні культурного іміджу України на сучасному етапі. Недостатньо вивчений аспект створення іміджу взагалі і його суб’ектів зокрема. Не виділений окремо сегмент культурного іміджу процесі формування іміджу України, що робить дане дослідження актуальним.