Ііі. Хід заняття

Навчальні питання та їх короткий зміст	Методика викладання
І. Вступна частина – 10 хв. Заповнення журналу. Встановлення зв’язку заняття з навчальним матеріалом, що вивчався раніше. Відповіді на контрольні питання. Оголошення теми заняття, навчально-виховної мети заняття, навчальних питань і час на їх викладання, інформаційне забезпечення.	Після заповнення журналу нагадую студентам тему та питання які вивчались на попередньому занятті. Задаю контрольні питання, при необхідності уточнюю відповіді. Зробити висновок про рівень засвоєння навчального матеріалу та якість підготовки студентів до заняття. Висвітлюю слайди. Оголошую тему, навчально-виховну мету, навчальні питання заняття, інформаційне забезпечення.
ІІ. Основна частина – 165 хв.
Вступ – 3 хв. 1. Організація харчування на марші. - 60 хв. Роз’яснення студентам режиму і організації харчування на марші залежить від умов його здійснення і у кожному конкретному випадку визначається командиром частини. Заходи по організації харчування на марші можна умовно розділити на два періоди: підготовчий період і безпосередньо організацію харчування на марші. При здійсненні денного маршу. Перший прийом гарячої їжі планується, як було вже сказано вище, за 1-1,5 години до виходу. При цьому видається гаряча страва, як правило, із свіжих продуктів і чай. Обід організовується в другій половині денного переходу коли є двохгодинний привал для відпочинку і прийому їжі. Враховуючи обмежений час привалу, для прискорення приготування їжі, кип’ятіння води проводиться в русі і польові кухні повинні прибути в район відпочинку, маючи в котлах кип’ячену воду. Підведення підсумків вивчення першого питання.	Оголосити перше навчальне питання заняття, його мету і його важливість при складанні розкладки продуктів. Висвітлюю слайд з найменуванням першого питання. Роз’ясняю студентам особливості організації харчування особового складу під час здійснення маршу, як денного так й нічного, порядок приготування та видачі їжі. Доповідь супроводжую показом слайдів. Слухачі конспектують основні положення навчального матеріалу. З метою закріплення навчального матеріалу задаю контрольні питання. Підвожу підсумок вивчення першого питання.
2. Організація харчування в наступі. - 50 хв. Роз’яснення студентам, що найбільш складно організувати харчування, коли ведуться наступальні дії. Наступ ведеться у високому темпі, безперервно вдень і вночі, у важкій обстановці та тій, що швидко змінюється Організація харчування повинна в найбільшому ступені відповідати умовам навчально-бойової обстановки і забезпечувати повне поповнення енерговитрат воїнів. Заходи по підготовці до організації харчування в наступі проводяться продовольчою службою разом із підготовкою бойових підрозділів. Порядок їх виконання залежить від характеру бойової задачі частини, наявності часу на підготовку, час підготовки та інші фактори. Приймаються заходи по доукомплектуванню господарчих відділень особовим складом, кухнями, обладнанням і приладдям, поповненню запасів продовольства і води, визначенню порядку їх підвозу. Звертається увага на підвищення прохідності автомобілів, які буксують кухні, їх забезпечення ланцюгами проти ковзання, буксирними тросами. Автомобілі обладнують тентами, додатковими ємкостями для пального, при необхідності дезінфікують. Підведення підсумків вивчення другого навчального питання.	Оголосити друге навчальне питання заняття і його мету. Висвітлюю слайд з найменуванням другого питання. Роз’ясняю студентам порядок й особливості організації харчування особового складу в наступі, порядок приготування та видачі їжі, порядок складання розкладки продуктів для приготування їжі в польових умовах із консервованих і концентрованих продуктів. Доповідь супроводжую показом слайдів. Слухачі конспектують основні положення навчального матеріалу. З метою закріплення навчального матеріалу задаю контрольні питання. Підведення підсумків вивчення другого навчального питання.
3. Організація харчування в обороні. 50 хв. Роз’яснення студентам особливостей організації харчування особового складу в обороні. По вказівці командира (начальника штаба) батальйону командир взводу забезпечення в обороні розгортає усі елементи продовольчого пункту. Вибір місцевості для розгортання БПП залежить від конкретної тактико-тилової обстановки і умов місцевості. Однак в любій обстановці враховуються: захисні властивості місцевості і наявність достатнього маскування; сприятливий санітарний стан ділянки місцевості; зручні під’їзні шляхи. Кращі захисні властивості мають лісні, пересічені ділянки, балки і інші складки місцевості. Крім того, можна використати залишені будинки, укриття залишені противником чи нашими військами. Батальйонний продовольчий пункт розгортається, як правило, за бойовим порядком батальйону на віддаленні до 3 км. Підведення підсумків вивчення третього навчального питання. Заключення – 2 хв.	Оголосити третє навчальне питання заняття і його мету. Висвітлюю слайд з найменуванням третього питання. Роз’ясняю студентам порядок й особливості організації харчування особового складу в обороні, порядок приготування та видачі їжі, порядок складання розкладки продуктів для приготування їжі в польових умовах із свіжих, консервованих і концентрованих продуктів. Доповідь супроводжую показом слайдів. Слухачі конспектують основні положення навчального матеріалу. Ставлю завдання для складання розкладки продуктів для приготування їжі в польових умовах з видачею проміжного харчування, студенти практично складають розкладку продуктів для приготування їжі в польових умовах з видачею проміжного харчування. З метою закріплення навчального матеріалу задаю контрольні питання. Підведення підсумків вивчення третього навчального питання.
ІІІ. Заключна частина – 5 хв. Нагадується тема заняття, досягнення мети заняття, результат отриманий в ході заняття. Підводяться підсумки, оголошуються оцінки. Задається завдання заняття на самостійну роботу. Оголошується тема наступного заняття.	Нагадати тему заняття та актуальність розглянутих питань. Підведення підсумки заняття, оголошую і виставляю оцінки з урахуванням усних відповідей, відмічаю кращих та недоліки, ставлю завдання на їх усунення. Відповідаю на запитання. Задаю завдання на самостійну роботу. Оголосити тему наступного заняття.

1-ше навчальне питання. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ НА МАРШІ. - 60 хв.

Велика маневреність, рішучість і динамічність сучасного бою, його значний розмах у просторі та високі темпи наступу неминуче приведуть до необхідності частого пересування військ, більша частина яких буде виконуватися на штатних бойових і транспортних машинах підрозділів та частин, шляхом здійснення маршу.

Марш є одним із головних способів пересування військ. Він здійснюється, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості. Вдень марші можуть здійснюватися в ході бойових дій, коли це потребують умови бойової обстановки, а також у глибокому тилу своїх військ. Величина денного переходу змішаних і танкових колон може бути до 300 км.

Марш потребує від особового складу великого фізичного напруження. У той же час війська повинні прийти в намічений район своєчасно і в повній бойовій готовності до виконання задач. Таким чином, для відпочинку особового складу, прийому їжі, перевірки стану озброєння, бойової і іншої техніки та їх технічного обслуговування в ході маршу, через кожні 3-4 години руху, призначаються привали протяжністю до одної години і один привал протяжністю до двох годин у другій половині денного переходу. В кінці кожного денного переходу призначається денний (нічний), відпочинок. Особливо велике значення мають привали для відпочинку і поновлення сил командирів та механіків-водіїв танків, водіїв БТР.

Режим і організація харчування на марші залежить від умов його здійснення і у кожному конкретному випадку визначається командиром частини.

Розглянемо загальні положення по організації харчування на марші особового складу, який слідує у колоні на штатному транспорті.

Заходи по організації харчування на марші можна умовно розділити на два періоди: підготовчий період і безпосередньо організацію харчування на марші.

а) Підготовчий період.

Заступником командира частини по тилу при участі начальників продовольчої і медичної служб наперед розробляється план забезпечення особового складу гарячою їжі на марші.

В плані відображаються усі питання по організації харчування, як у підготовчому періоді так і у ході маршу.

В підготовчий період необхідно провести наступні заходи:

перевірити, відремонтувати і доукомплектувати кухні причіпні, автомобілі , що їх буксирують, автомобільні кухні і інші технічні засоби, призначені для приготування їжі в полі;

доукомплектувати технічні засоби підрозділів, де це потрібно;

зробити необхідні запаси продовольства по вказівкам вищестоящих органів;

підготовитись для забезпечення водою для пиття на марші. Перевірити справність цистерн і інших ємностей у господарчих відділеннях взводів забезпечення батальйонів і господарчому взводу роти матеріального забезпечення полку;

зробити запас пального, необхідний для приготування їжі і кип’ятку на марші із розрахунку 38 кг дизельного палива на 100 чоловік в день на 1 кухню;

передбачити організацію харчування підрозділів і окремих військовослужбовців, які здійснюють марш не в складі своїх колон;

виділити запаси продовольства (ЗВНСП) в склад технічного забезпечення на випадок відставання окремих машин;

розробити розрахунок забезпечення особового складу гарячою їжею (режим харчування, пункти прийому їжі і забезпечення водою);

за 1-1,5 години до виходу підрозділів на марш видати особовому складу гарячу їжу, чай і окріп охолоджений для заповнення у фляги;

після звільнення казанів кухонь від їжі ретельно їх вимити і заповнити водою.

б) Організація харчування на марші.

При здійсненні денного маршу.

Перший прийом гарячої їжі планується, як було вже сказано вище, за 1-1,5 години до виходу. При цьому видається гаряча страва, як правило, із свіжих продуктів і чай. Обід організовується в другій половині денного переходу коли є двохгодинний привал для відпочинку і прийому їжі. Враховуючи обмежений час привалу, для прискорення приготування їжі, кип’ятіння води проводиться в русі і польові кухні повинні прибути в район відпочинку, маючи в котлах кип’ячену воду.

Мінімальний час, необхідній для приготування гарячої їжі із консервованих продуктів і харчових концентратів, при наявності в казанах окропу, складає 50-55 хвилин у тому числі:

підготовка кухонь до роботи – 15 хвилин;

підготовка харчових концентратів, круп, що швидко розварюються до теплової обробки – 10 хвилин;

закладка підготовлених продуктів у казан і доведення до кипіння – 10-15 хвилин;

закладка м’ясних консервів, жиру, варка до готовності – 15 хвилин.

В районах відпочинку війська сходять з дороги і розміщуються в призначених межах побатальйонно. Видача їжі особовому складу проводиться, як правило, у казанки, а в окремих випадках, коли колони розтягнулися – в термоси.

Якщо по умовам бойової обстановки протяжність двохгодинного привалу скорочується, то гаряча їжа може видаватися два рази на день – до початку маршу і по прибутті у район зосередження. Проміжки між прийомами їжі стають непомірно великими. Таким чином, частина продуктів денної норми у виді м’ясо-рослинних консервів чи інших продуктів видається на руки у вигляді проміжного харчування на одному з привалів у другій половині переходу. Також особовому складу видається чай. Вечеря видається в районі вечірнього відпочинку через 1-1,5 години після прибуття. Вона включає одну-дві гарячих страви і чай.

При здійсненні нічного маршу.

Особовому складу з 1-1,5 години до початку руху видається гаряча вечеря і продукти проміжного харчування за рахунок денної норми. Усі інші приймання їжі організовуються вранці та в обід під час привалу і денного відпочинку.

Після видачі їжі необхідно негайно вимити котли, заповнити їх водою, поповнити запас води і палива, так як у ході руху виконати ці роботи неможливо, тому що кухні відстануть від батальйонної колони і не зможуть її наздогнати.

Постам, які регулюють на маршруті, гаряча їжі доставляється на машинах і мотоциклах у термосах.

Забезпечення харчуванням відставших від колон окремих військовослужбовців (водіїв автомашин, БТР, а також особовому складу, який слідує на них) проводиться шляхом видачі їм ЗВНСП із запасів, які створюються за вказівкою начальника продовольчої служби у технічному замиканні колони.

Поповнення рухомих запасів продовольства під час маршу проводиться в районах привалів і денного (нічного) відпочинку автомобільним, а коли необхідно і повітряним транспортом. Для поповнення запасів води використовуються автоцистерни ( АЦПТ-4,1, АЦПТ-5,0, АВЦ-2,8 ).

Таким чином, режим і планування харчування на марші залежить від умов його здійснення. Їжа готується, як правило, із консервованих і концентрованих продуктів та видається особовому складу три рази на день на привалах. У тому випадку, якщо по умовам маршу нема можливості готувати і видавати гарячу їжу три рази на день, вона готується два рази на день з видачею проміжного харчування.

В польових умовах не планується і не готуються холодні закуски, соус, третя солодка страва.

Для складання розкладки продуктів для приготування їжі в польових умовах із свіжих продуктів встановлений такий розподіл продуктів за прийманнями їжі.

РОЗПОДІЛ

ОВОЧЕВО-КРУП’ЯНОЇ ГРУПИ ЗА ПРИЙМАННЯМИ ЇЖІ:

на сніданок – 500 г;

у тому числі друга страва – 500 г;

на обід – 775 г;

у тому числі перша страва – 275 г;

друга страва – 500 г;

на вечерю – 500 г;

у тому числі друга страва – 500 г.

ВСЬОГО 1775 г.

Розподіл продуктів норми № 1 – загальновійськова

при дворазовому приготуванні гарячої їжі (г.)

№ пп	Продукти	Сніданок	Проміжне харчування	Вечеря	Всього
1	Консерви м’ясні	75		75	150
2	Крупи, макаронні вироби	110		126	236
3	Консерви м’ясо-рослинні		265 (1 банка)
4	Картопля			100	100
5	Морква	15		15	30
6	Цибуля	10		25	35
7	Жири	10		17,5	27,5
8	Цукор	30	30	25	85
9	Чай	0,6	0,6	0,6	1,8
10	Хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного 1 сорту	150	50	150	350
11	Хліб із борошна пшеничного 1 сорту	150	166,7	150	466,7

Хліб розподіляється також, як й при складанні розкладки продуктів із свіжих продуктів.

М’ясо змінюється на консерви м’ясні (за 100 г. – 75 г.), риба - на консерви м’ясні (за 150 г. – 75 г.).

50 г. борошна пшеничного 1 сорту та 0,5 г. дріжджів замінюється на 66,7 г. хліба із борошна пшеничного першого сорту

15 г. борошна пшеничного другого сорту замінюється на крупу різну.

25 г. олії замінюється на жири тваринні топлені або маргарин.

20 г. сухофруктів замінюються на 15 г. цукру та 0,6 г. чаю.

100 г. м’яса, 86 г. крупи різної та 12,5 г. жиру тваринного замінюються на одну банку (265 г.) консервів м’ясо-рослинних.

Складання розкладки продуктів для приготування їжі в польових умовах із консервованих і концентрованих продуктів здійснюється згідно наступного розподілу продуктів: