Міністерство освіти і науки України

Одеський націоналЬний політехнічний університет

Методичні вказівки

до РОЗРАХУНКОВО ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛіНі

"МЕТРОЛОГІЯ ТА ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ "

для студентів за спеціальністю 6.0905

"ЕНЕРГЕТИКА"

Затверджено

на засіданні кафедри

"Автоматизації теплоенергетичних процесів"

Протокол № 5 від __.04.2003 р.

Одеса ОНПУ 2003

Методичні вказівки до розрахунково графічної роботи з дисципліни "Метрологія та стандартизація" для студентів за спеціальністю 6.0905 "Енергетика" / К.В.Беглов, О.М. Конишева - Одеса: ОНПУ, 2003. - 16 с.

Укладачи К.В.Беглов, старш. викл.

О.М. Конишева, старш. викл.

1 Загальні положення

Розрахунково-графічна робота є одним з етапів вивчення дисципліни "Метрологія та стандартизація" виконується у 5 семестрі в об'ємі __ годин самостійної роботи.

Метою розрахунково-графічної роботи є розвиток у студентів навиків самостійної роботи по розрахунку метрологічних характеристик засобів вимірювання, що використовуються для контролю технологічних процесів.

Основні задачі роботи - навчиться самостійно користуватися необхідною технічною і довідковою літературою в області виконання інженерних розрахунків; освоїти техніку розрахунків метрологічних характеристик комплексів засобів вимірювання.

Завдання на виконання розрахунково-графічної роботи видається кожному студенту індивідуально. Закінчена робота представляється на перевірку керівнику за три дня до захисту. Захист виробляється щодо графіка, складеному з урахуванням роботи студентів в течію семестру над розрахунково-графічною роботою. Захист проводиться в комісії.

2 Зміст розрахунково-графічної роботи.

Розрахунково-графічна робота складається з розрахунково-пояснювальної записки, включаючи до себе необхідні схеми та малюнки формату. Розрахунково-пояснювальна записка виконується на аркушах формату А4.

Обсяг розрахунково-пояснювальної записки не регламентується. Малюнки та схеми виконуються на таких аркушах, як і записка.

2.1 Зміст розрахунково-пояснювальної записки

1 Титульний аркуш.

2 Завдання до роботи

3 Вступ

4 Розрахункова частина

5 Висновки

6 Література

3 Стисла вказівка щодо оформлення розрахунково-графічної роботи.

3.1 Загальні вимоги з оформлення пояснювальної записки див. [4].

3.2 титульний аркуш

Титульний аркуш оформлюється за зразком додатка А.

3.3 завдання

завдання на розрахунково-графічну роботу повинно відображувати всі вхідні позиції роботи і мати підпис керівника.

3.4 реферат на виконаний проект

У рефераті стисло викладається зміст і мета виконання проекту.

3.5 При оформленні розрахункової частини слід дотримуватися наступних вимог.

3.5.1 Розрахунок, який наводиться, повинен мати чітку логічну послідовність і бути описаний достатньо докладно.

3.5.2 Спочатку словами описується величина, яку знаходять. Потім наводять математичний вираз в загальному вигляді, за допомогою якого знаходиться ця величина.

3.5.3 Якщо всі складові математичного виразу відомі, через знак райвно цей вираз записується з підстановкою чисельних значень складових і далі записується кінцевий результат. При цьому обов’язково необхідно вказувати одиниці фізичної величини.

3.5.4 Якщо усі або деякі складові математичного виразу не відомі, після виразу ставлять кому і в наступному рядку після слова "де" наводять пояснення величин, які раніше не пояснювались.

3.5.5 При поясненні бажано наводить одиниці цієї величини. Особливо це стосується формул до яких входять постійні коефіцієнти.

3.5.6 Розраховуючи значення похибки за формулами, особливо при користуванні електронним калькулятором, значення похибок одержують з великим числом знаків. Однак вихідними даними для розрахунку є нормовані значення похибок засобів вимірювання, що вказуються усього з однією або двома цифрами, які значаться. Внаслідок цього і в остаточному значенні розрахованої похибки повинні бути залишені тільки перші одна-дві цифри, що значаться. При цьому слід враховувати наступну обставину. Якщо отримане число, починається з цифр 1 або 2, те відбракування другого знаку наводить до дуже великої помилки. Якщо ж отримане число починається, наприклад, з цифри 9, те збереження другого знаку, тобто вказівка похибки, наприклад, 0.94 замість 0.9, є дезинформацією, бо вихідні дані не забезпечують такої точності.

Виходячи з цього, на практиці встановилося три наступних правила округлення розрахованого значення похибки і отриманого результату вимірювання.

1) Значення похибки при відкиданні зайвих цифр завжди округляють в більший бік, не залежно від значення першої цифри, що відкидається

2) Похибка результату вимірювання виявляється двома цифрами, що значаться, якщо перша з них рівна 1 або 2, і однієї — якщо перша є 3 і більш.

3) Результат вимірювання округляється до того же десяткового розряду, яким закінчується округлене значення абсолютної похибки.

4) Округлювання виробляється лише в остаточній відповіді, а всі попередні обчислення проводять з однім-двома зайвими знаками.