- •1. Ідеали виховання.
- •2. Загальнолюдські цінності як основа ідеалів виховання.
- •3. Цінності і методи виховання
- •4. Сутність процесу виховання
- •5. Принципи виховання
- •6. Виховання як соціалізація особистості
- •7. Загальний напрям виховання
- •8. Зв’язок виховання з життям, працею
- •9. Виховання: сутність, призначення, сучасні ідеї
- •10. Виховання, його специфіка та характерні особливості.
- •11. Етапи виховання
- •12. Закономірності і принципи виховання.
- •13. Мета й завдання виховання.
- •14. Сім’я як чинник виховання.
- •15. Учнівський колектив: методика його створення і розвиток.
- •16. Проблема змісту виховання в сучасній теорії і практиці.
- •17. Виховна діяльність: значення, сутність, зміст, основні методики.
- •18. Стимулювання здорового способу життя педагога і вихованців як основа виховання.
- •19.Колектив як чинник виховання
- •20.Виховна робота класного керівника у навчальному закладі
- •21.Особливості виховання у птнз
- •22.Вибір методів виховання
- •23 Класифікація методів виховання
- •24. Методи формування свідомості особистості
- •25. Методи організації діяльності
- •26. Методи стимулювання і корекції поведінки
- •27.Виховні засоби
- •28. Прийоми і педагогічна техніка впливу у процесі виховання.
- •29. Сучасні технології виховання.
- •30. Виховна робота в навчальному закладі.
- •31. Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи.
- •32. Організаційні форми виховання: поняття і сутність, характеристика різноманітних форм.
- •33. Методика і техніка підготовки і проведення різноманітних форм виховної роботи.
- •35. Система роботи класного керівника з батьками учнів птнз.
- •36. Вихованість як критерій результативності виховного процесу.
- •37. Система додаткової освіти, її виховний потенціал, зміст і основи методики.
- •38. Призначення і функції класного керівника в сучасному професійно-технічному закладі.
- •1.Зміст роботи класного керівника:
- •Співпраця з психологом навчального закладу.
- •39. Традиційні і творчі форми роботи з батьками учнів.
- •40. Прийоми (елементи) в структурі різних форм виховної роботи.
- •41. Методичні основи діяльності класного керівника в професійно-технічному навчальному закладі.
- •43. Методи виховання як система
- •44. Зміст виховання як система.
18. Стимулювання здорового способу життя педагога і вихованців як основа виховання.
Збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління, створення необхідних умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку, безпеки життєдіяльності, навчання та виховання є одним із пріоритетів національної освіти.
За останні роки в Україні відбулися деякі позитивні зміни щодо формування певних навичок здорового способу життя, безпечної поведінки, фізичного вдосконалення серед дітей та учнівської молоді. Але ситуація щодо здоров’я неповнолітніх і сьогодні в державі залишається не досить напруженою. Фізичне виховання і масовий спорт повинні стати важливою складовою процесу повноцінного розвитку людини та її виховання, дієвим засобом профілактики захворювань, підготовки до високопродуктивної праці.
Фізичне виховання сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню продуктивності навчання, формує елементи фізичної культури, що служить показником фізичного, психічного і соціального благополуччя людини, оскільки є результатом комплексного впливу соціальних, екологічних, медичних і психо-емоційних факторів. Основні задачі фізичного виховання: зміцнення і загартовування організму; сприяння правильному фізичному розвиткові і підвищенню працездатності організму.
Стан оптимальної працездатностяк дорослої людинини, так і школяра нерозривно пов’язане з хорошим самопочуттям, з найкращим функціонуванням усіх систем організму. Здорова дитина із задоволенням і радістю включається в усі види діяльності: інтелектуально- пізнавальну, трудову, громадську, фізкультурну, ігрову… Вона життєрадісна, оптимістична, відкрита у спілкуванні з однолітками і педагогами.
19.Колектив як чинник виховання
Колектив — це соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення визначеної мети і мають органи самоврядування. Виділяють дитячі колективи (первинні, загальношкільні, тимчасові), виробничі, громадські та ін. Сім'я — це теж колектив.
Значення колективу: - пов’язує між собою суспільство і особистість, - сприяє реалізації мети виховання, - виступає середовищем самовираження і самоствердження особистості. Колектив буває первинний і загальний, постійний і тимчасовий, одновіковий і різновіковий.
Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції: — організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань); — виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості); — стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).
Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в різних аспектах.
Виховний колектив виконує такі функції: — залучення дітей до системи суспільних відносин, набуття ними досвіду таких відносин.
— організація самостійної діяльності дітей: навчаль ної, трудової, громадської, ігрової.
— формування моральної сутності особистості, її морально-естетичного ставлення до світу й самої себе.
— ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу дітей. Завдяки цьому відбувається коригування й регулювання їх поведінки та діяльності.
До структури колективу входить формальна група(на основі будь яких офіційних документів) і неформальна(виникає на основі симпатій, близькості оглядів, переконань).
Мета розвитку колективу – створення умов для самореалізації особистості. Основою згуртованості колективу є сумісна колективна діяльність, яка включає в себе педагогічно-організовану навчальну діяльність, ігрову діяльність, індивідуальну роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу.
Педагогічне керівництво колективом учнів в ПТНЗ здійснюється як 2 взаємозалежних процеси: 1) збір інформації про учнівський колектив і особистостей, що входять до нього; 2) організація впливів, що мають за мету удосконалювати сам колектив і оптимізувати вплив його на кожну окрему особистість.
Ось декілька правил керування учнівським колективом:
Організовувати і координувати всі виховні впливи
Розумно поєднувати педагогічне керівництво з природним прагненням учнів до самостійності і незалежності
Враховувати міжособистісні стосунки між членами колективу
Впливати на окрему особистість через колектив
Враховувати можливості і інтереси самих особистостей колективу і т.д.