Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПМ.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
634.37 Кб
Скачать

15.Громадське виховання: мета, завдання, шляхи реалізації. В.О. Сухомлинський про формування громадянськості.

Громадянське виховання - процес формування громадянськості як риси особистості, яка характеризується усвідомленням нею своїх прав і обов'язків у ставленні до держави, народу, законів, норм життя; турботою про благополуччя своєї країни, збереження людської цивілізації конкретними діями відповідно до власних переконань і цінностей. Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві зумовлена потребами державотворчих процесів на засадах гуманізації, демократії, соціальної справедливості, що пов'язано зі становленням громадянського суспільства в Україні, а також процесом відродження нації.

  • Основна мета громадянського виховання - сформувати свідомого громадянина, якому притаманні високі моральні ідеали суспільства, любов до Батьківщини, відповідальність за виконання громадянського обов'язку.

Мета громадянського виховання визначає основні його завдання: 1)забезпечення оволодіння школярами системою знань, необхідних для виховання громадянина;

2)формування умінь, необхідних для участі учнів у житті суспільства, реалізації його ідеалів і цінностей;

3)створення умов учням для набуття досвіду громадянської дії; формування у школярів потреби в громадянській поведінці, виховання у школярів якостей громадянина України.

Основні шляхи громадянського виховання школярів

  1. Громадянському вихованню школярів може сприяти запровадження спеціального навчального предмета в старших класах.

  2. Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів: історії України, всесвітньої історії, географії, основи правознавства, природознавства, суспільствознавства, літератури як української, так і світової, рідної мови, предметів художньо-естетичного циклу, а також курсів дисциплін шкільного компонента навчального плану ("Людина і світ", "Основи ринкової економіки", "Права людини" тощо).

  3. Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й залученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина. Для цього можна використовувати різноманітні форми та методи роботи: бесіди, інформації, усні журнали, різного спрямування клуби, конкурси коментаторів, круглі столи, прес-конференції, заочні подорожі, години запитань і відповідей, диспути, конференції, суспільно-політичні вікторини, захисти рефератів з різних громадянських питань, аналіз конкретних політичних та історичних ситуацій, робота прес-центрів, лекторіїв: мітинги; зустрічі; випуск незалежних шкільних газет; клуби юних парламентарів, які об'єднують тих, хто бажає розібратися в поточних подіях, "теледебати кандидатів у президенти", відповіді політичному супротивнику, шкільні політичні театри та ін.

Наприклад, в Українському коледжі ім. В.О. Сухомлинського (м. Київ) працює Міжнародний клуб дитячої дипломатії. Цілі клубної діяльності визначено такі: розвивати дружні зв'язки між молоддю різних держав ("народна дипломатія"); поширювати екологічні знання; вивчати демократичні традиції у розвинених країнах світу; сприяти організації цікавого І змістового дозвілля молоді, всебічному розвитку колежан, підвищенню їх політичної культури; забезпечити зайнятість молоді, реалізацію особистості в умовах навчання і виховання, спрямувати на здоровий спосіб життя та його пропаганду.

Діяльність клубу включає: вивчення світової історії та дипломатії; отримання найвищої Інформації про демократичну освіту, суспільно-політичний лад, спосіб життя різних країн світу; обмін інформацією; вдосконалення знання української та іноземних мов; обмін навчальними посібниками; проведення конкурсу "Юний дипломат". Отже, виховання громадянськості є цілісним процесом оволодіння знаннями, розвитку громадянської свідомості, громадянського мислення, громадянських рис і почуттів, організації суспільно-політичної діяльності особистості.