6.Загальна характеристика технології програмованого навчання. Особливості навчання за допомогою комп’ютера. Дистанційне навчання.

Програмоване навчання - це кероване навчання з оптимальним зв'язком, тобто програма пізнавальної діяльності учнів. Основою його є три уявлення про навчання: як про процес керування, інформаційний процес, індивідуалізований процес. Воно потребує спеціальної побудови навчального матеріалу, а саме:

навчальний матеріал (навчальна інформація) дається учням невеликими частинами (дозами, кроками). Кожна доза є логічно завершеною, зручно доступною для цілісного сприйняття; кожна частина навчального матеріалу супроводжується вказівками або завданнями, як здійснити певні дії, спрямовані на її засвоєння; засвоєння кожної частини навчального матеріалу перевіряються переходом до нової шляхом надання учню спеціального завдання; учень одразу ж дізнається, правильно чи неправильно він відповів тобто учень забезпечується засобами контролю і самоконтролю; залежно від відповіді учня оцінюється можливість його просування: якщо дав правильну відповідь, переходить до наступної частини, дози навчальної інформації. Якщо відповідь неправильна, учень повинен ще раз опрацювати поданий матеріал або прочитати додаткові пояснення, виконати ще одне завдання або дізнатися, яка відповідь правильна.

Отже, навчання передбачає такі етапи: пред'явлення, засвоєння і перевірки.

Залежно від характеру розміщення навчального матеріалу, наявності кроків і зв'язків між ними розрізняються програми: лінійні (весь матеріал поділяється на частини, дози), розгалужені (матеріал поділяється на частини більш великі, потім подаються завдання і вказівки щодо засвоєння змісту) й комбіновані (передбачає вивчення деяких частин навчального матеріалу за лінійною схемою, інших - за розгалуженою).

Ці програми є джерелом інформації; певним чином організують навчальний процес; контролюють ступінь засвоєння матеріалу; регулюють темп вивчення

навчального предмету; дають необхідні пояснення; попереджують помилки;

Засобами програмованого навчання можуть бути:

програмовані підручники, за допомогою яких здійснюється весь цикл засвоєння знань; збірники задач і вправ, які побудовані в основному на завданнях з варіативними відповідями; зошити з друкованою основою; перфокарти, сигнальні картки; контролюючі машини; технічні засоби навчання (ТЗН).

Одним із видів програмування у навчанні є алгоритмізація навчання (алгоритм - це суворе розпорядження до виконання учнями пізнавальних і практичних завдань, операцій, дій).

Алгоритмізація навчання передбачає побудову моделей правильних процесів мислення: послідовних розумових дій, що найкоротшим шляхом ведуть до розв'язання навчальних завдань. Але надмірне захоплення алгоритмізацією призводить до формалізації, стандартизації, шаблонізації у здійсненні пізнавальних дій.

Комп’ютерне навчання. Ідея застосування комп'ютера як засобу навчання виникла в 50-ті роки XX століття в рамках програмованого навчання, а в 70-80-ті р. комп'ютери з'явилися в школах. Комп'ютерне навчання у вузькому значенні передбачає застосування комп'ютера як засобу навчання, а в широкому застосування комп'ютера в навчальному процесі з різною метою (комп'ютеризація навчання). Основна мета навчання - підготовити підростаюче покоління до життя в інформатизованому суспільстві, підвищити ефективність навчання шляхом впровадження засобів інформатизації.

Напрями комп'ютеризації (інформатизації) навчання:

вивчення комп'ютера як електронної обчислювальної машини (ЕОМ), щоб забезпечити комп'ютерну грамотність учнів (знання про можливості ЕОМ, застосування її в різних сферах виробництва, культури, освіти та ін.) та оволодіння способами застосування комп'ютера в навчальній діяльності, тобто технологією комп'ютерного навчання, що включає розробки навчаючих програм (НП). Комп'ютерні навчальні програми можуть бути: навчаючими; тренувальними; контролюючими; імітаційними; моделюючими; ігровими.

При розробці навчальних програм важливо уникати монотонності, враховувати необхідність змінювати характер пізнавальної діяльності: узнавання, відтворення, застосування, творче використання; давати можливість успішно працювати і сильним, і середнім, і слабким учням; ураховувати фактор пам'яті; додержуватись основних дидактичних принципів: науковості, доступності, систематичності, зв'язку теорії з практикою, активності, наочності, індивідуального підходу, міцності засвоєння. Необхідно також додержуватися ергономічних вимог: зручної для роботи форми викладення матеріалу, розташування інформації на екрані, чіткість завдань, коментарів, пояснень.

Значення комп'ютерного навчання в тому, що воно: вносить значні зміни в пізнавальну діяльність учня, який звільняється від шаблон ної, рутинної розумової діяльності, переключаючи її на машину. Учень має можливість навіть, не звертаючись до вчителя, одержати необхідну інформацію, в тому числі і ту, яка відноситься до способів вирішення самостійно поставлених школярем конкретних завдань; сприяє створенню сприятливого для навчання психологічного клімату, бо учень позбавляється остраху допустити помилку, усвідомлюючи, що ЕОМ її виправить, і це не викличе негативної реакції вчителя. Учень одержує можливість побачити, результати своїх дій, що спонукає до рефлексії; дає можливість залучення школярів до дослідницької роботи, розвивати творче ставлення до пізнання природи, суспільства, світу; будувати навчання в режимі діалогу, в процесі якого відбувається засвоєння певної інформації, обговорення правильності конкретних самостійних дій учня, стратеги пошуків розв'язання навчальних задач, планування дій, прийомів самоконтролю тощо; забезпечує індивідуалізацію навчання, дає можливість (у доступних і достатніх межах) керувати самостійною пізнавальною діяльністю;

розвиває навички алгоритмізації вирішення навчальних задач, формуючи на цій основі логічне мислення; вносить суттєві зміни у використання методів навчання, тому що забезпечує наочне уявлення змісту матеріалу, діалогізацію навчального процесу, самостійний доступ школярів до необхідної інформації, використання різних видів ігор, застосування евристичних засобів при визначенні стратегії вирішення задач, інтеграції навчальних предметів, здійснення самоконтролю та ін.

Дистанційне навчання. передбачає просторову віддаленість суб'єктів навчання, які взаємодіють між собою за допомогою телекомунікацій. Це новий вид навчання, побудований на використанні комп'ютерних технологій. Воно дозволяє школярам: здійснювати доступ до світових та наукових скарбниць із будь-якого місця, яке має доступ до Інтернету; спілкуватися з педагогами-професіоналами, однодумцями з інших міст, сіл і країн, консультуватися у спеціалістів; обирати систему навчання, зміст, форми, методи, знаходитися одночасно в різних віртуальних класах, обирати також темп навчання, його інтенсивність у різних освітянських галузях; одночасно навчатися в різних навчальних закладах; мати можливість у процесі оволодіння навчальним матеріалом ставити питання, одержувати відповіді на них; брати участь у конкурсах, олімпіадах, які проводяться в різних містах і країнах. Одночасна участь у олімпіаді великої кількості учнів із різних міст, країн створює ефект їх творчого єднання й загального співробітництва; демонструвати продукти своєї особистої діяльності, бачити свої праці опублікованими в мережі, ставати авторами наукових, художніх або інших творів тощо. Коли учень друкує свою роботу в мережі, він тим самим заявляє про своє авторство наукового, художнього чи будь-якого іншого твору, тобто має можливість самовиявлення й самоствердження; знімати психологічні проблеми, пов'язані з безпосередньою комунікацією. Дистанційне навчання може здійснюватися:

як самонавчання за певною комп'ютерною навчальною програмою;

за допомогою очного чи дистанційного комп'ютера (вчителя-інструктора), який допомагає знаходити інформацію в мережі Інтернет;

базуватися на телекомунікаціях (регіональних, глобальних);

сполучення технологій компакт-дисків і мережі Інтернет.

Форми оцінювання результ. дист. навчання : очний екзамен, дист. тестування.