87. Фонд надр

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

88. Законодавство про надра

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Кодексом України про надра та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО НАДРА (КпН Укра­їни) - кодифікований законод. акт у галузі охорони та використання надр. Прийнятий ВР України.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.У Кодексі — 9 розділів і 6 глав. У розд. І («За­гальні положення») дано визначення поняття надр, видів корисних копалин, регламентуєть­ся питання права власності на надра держ. фонду надр і держ. фонду родовищ корисних копалин. Встановлюється компетенція ВР Ук­раїни, KM України, ВР АР Крим, місц. рад у сфері регулювання гірничих відносин і визна­чаються склад органів, що здійснюють держ. управління у галузі геол. вивчення, викорис­тання та охорони надр, а також засади участі гр-н, їх об'єднань у здійсненні заходів рад. використання та охорони надр. Подано також норми, що регламентують порядок надання надр у користування, визначають права та обо­в'язки користувачів надр, встановлюють заг. положення про плату за користування надрами. У наст. розділах розглядаються: геол. вивчення надр (розд. II); держ. облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин, а також ділянок надр, наданих у користування, не пов'язане з видобуванням корисних копалин (розд. III); проектування, буд-во і введення в експлуатацію гірничодобув. об'єктів, а також підзем. споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­лин користування надрами для роз­робки родовищ корисних копалин і для цілей, не пов'язаних з їх видобуванням (розд. V); охорона надр (розд. VI); держ. контроль і нагляд за веденням робіт по геол. вивченню надр, їх використанням та охороною (розд. VII). Про порядок вирішення спорів з питань користу­вання надрами та відповідальність за порушен­ня зак-ва про надра йдеться у розд. VIII. У розд. IX («Міжнародні відносини») висвітлено пи­тання надання надр у користування іноз. юрид. особам та гр-нам і застосування міжнар. дого­ворів у разі виникнення колізій із зак-вом України про надра.