- •1.1. Поняття права природокористування та його види.
- •1.2. Права і обов'язки водокористувачів.
- •1.3. Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •1.4. Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •2.1.Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •2.2.Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.
- •2.3. Міжнародне екологічне судочинство.
- •2.4. Поняття та види екологічної безпеки.
- •3.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •3.2. Ядерна та радіаційна (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- •3.3. Державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •3.4. Права та обов'язки експерта державної екологічної експертизи.
- •4.1. Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення.
- •4.2. Управління в галузі використання і охорони вод.
- •4.3.Поняття та види екологічно-правових норм.
- •4.4.Поняття та структура екологічно-правових відносин.
- •5.1. Склад екологічного правопорушення.
- •5.2. Поняття та види надзвичайних ситуацій.
- •5.3.Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
- •5.4. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- •6.1.Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”: загальна характеристика.
- •6.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр.
- •6.3.Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісових ресурсів.
- •6.4.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі України.
- •7.1.Поняття, зміст та форми права власності на природні ресурси.
- •7.2.Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •7.3.Забезпечення і захист екологічних прав громадян.
- •7.4.Співвідношення екологічного права і екологічного законодавства.
- •8.1.Підстави виникнення, зміни і припинення права власності на природні ресурси.
- •8.2.Право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (загальна хар-ка).
- •8.3.Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей (загальна хар-ка).
- •8.4.Поняття міжнародного права навколишнього природного середовища .
- •9.1.Джерела міжнародного права навколишнього природного середовища.
- •9.2.Права та обов’язки користувачів надр.
- •9.3.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- •9.4.Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •10.1.Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •10.2.Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими продуктами.
- •10.3.Поняття екологічного права як галузі права, навчальної дисципліни та галузі науки.
- •10.4.Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •11.1.Водні об’єкти природо-заповідного фонду (поняття, загальна характеристика).
- •11.2.Загальна характеристика екологічних прав і обов’язків громадян України.
- •11.3.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •11.4.Повноваження Кабінету Міністрів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •12.1. Право загального і спеціального природокористування та їх ознаки.
- •12.2.Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
- •12.3.Повноваження Міністерства охорони навколишнього природного середовища в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •12.4.Поняття і місце європейського права навколишнього природного середовища в системі європейського права.
- •13.1.Використання природних ресурсів на умовах оренди: поняття та загальна характеристика.
- •13.2.Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •13.3.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
- •13.4.Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього природного середовища.
- •14.1.Принципи екологічного права.
- •14.2.Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •14.3.Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об’єктів навколишнього середовища.
- •14.4.Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки.
- •15.1.Суб’єкти і об’єкти права природокористування.
- •15.2.Міжнародні договори єс у сфері охорони навколишнього природного середовища (загальна характеристика).
- •15.3.Правове регулювання мисливства і рибальства в Україні.
- •15.4.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях.
- •16.1.Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •16.2.Міжнародні конференції з навколишнього середовища. Всесвітня Хартія охорони природи (загальна характеристика).
- •16.3.Конституція України в системі джерел екологічного права.
- •16.4.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •20.4.Суб’єкти, об’єкти права власності на тваринний світ.
- •17.1.Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- •17.2.Законодавство про рослинний і тваринний світ: поняття та загальна характеристика.
- •17.3.Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •17.4.Користування землями водного фонду.
- •18.1.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених теріторіях.
- •18.2.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми у галузі використання і охорони вод та відтворення природних ресурсів.
- •18.3.Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
- •18.4.Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •19.1.Поняття екологічного ризику та його місце в системі правовідносин екологічної безпеки.
- •19.2.Захист екологічних прав громадян.
- •19.3.Історія розвитку екології та екологічного права (загальна характеристика).
- •19.4.Державний лісовий кадастр та облік лісів.
- •20.1.Функції екологічного права та їх види.
- •20.2.Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки.
- •20.3.Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •21.1.Державне регулювання і управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.
- •21.2.Джерела європейського права навколишнього середовища (поняття, види, загальна характеристика).
- •21.3.Органи державного управління спеціальної компетенції та їх повноваження (загальна характеристика).
- •21.4.Геологічне вивчення надр (поняття та загальна характеристика).
- •22.1.Поняття надзвичайної екологічної ситуації.
- •22.2.Процедура проведення екологічної експертизи (загальна характеристика).
- •22.3.Юридична відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
- •22.4.Принципи права природокористування.
- •23.1.Державний лісовий кадастр та облік лісів: поняття та загальна характеристика.
- •23.2.Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •23.3.Міжнародні екологічні організації (загальна характеристика).
- •23.4.Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •24.1.Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •24.2.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі.
- •24.3.Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища.
- •24.4.Порядок вирішення спорів з питань користування надрами.
- •25.1.Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •25.2.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •25.3.Поняття і види екологічної безпеки.
- •25.4.Форми, суб’єкти, об’єкти права власності на природні ресурси.
- •26.1.Управління в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •26.2.Державне управління в галузі екологічної експертизи.
- •26.3.Особливість користування надрами для розробки родовищ корисних копалин для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
- •26.4.Поняття, мета, завдання та принципи екологічної експертизи.
- •27.1.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •27.2.Управління і контроль в галузі охорони атмосферного повітря.
- •27.3.Поняття, суб’єкти, об’єкти екологічної експертизи.
- •27.4.Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •28.1.Права і обов’язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав.
- •28.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною.
- •28.3.Види і порядок водокористування.
- •28.4.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- •29.1.Предмет, метод, система та принципи екологічного права.
- •29.2.Поняття та види екологічних прав і обов’язків громадян.
- •29.3.Органи спеціальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •29.4.Поняття і види права водокористування.
- •30.1.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •30.2.Принципи права природокористування.
- •30.3.Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •30.4.Поняття та система європейського права навколишнього середовища.
- •1.1. Поняття права природокористування та його види.
1.1. Поняття права природокористування та його види.
Природокористування - це використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини.
Суспільні відносини, що виникають у зв'язку із природокористуванням, регулюються правовими нормами, які визначають порядок споживання об'єктів природи з метою використання їх корисних властивостей. Ці норми містяться в нормативно-правових актах різного рівня (Конституції України, Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельному, водному, лісовому кодексах, кодексі про надра, законах про охорону атмосферного повітря, про тваринний світ, про рослинний світ, про природно-заповідний фонд, а також в Указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, актах спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади), які у своїй сукупності утворюють інститут права природокористування.
Суб'єктами права природокористування є: органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи й особи без громадянства. Об'єктами права природокористування є: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території держави, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.
Існують різні класифікації природокористування. Так, залежно від об'єкта природокористування, розрізняють: землекористування, водокористування, лісокористування, надрокористування, а також користування тваринним світом, рослинним світом, атмосферним повітрям.
Залежно від мети природокористування, розрізняють наукове, рекреаційне, виробниче природокористування.
Залежно від віднесення природних ресурсів до категорії загальнодержавних чи місцевих, розрізняють користування загальнодержавними і місцевими природними ресурсами.
Основним же є поділ природокористування на загальне й спеціальне.
Загальне використання природних ресурсів здійснюється громадянами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо). За загальне природокористування (купання у водоймах, плавання на човнах, аматорське та спортивне рибальство у водоймах загального користування, водопій тварин, збирання в лісах грибів тощо) не стягується плата. Воно здійснюється без закріплення природних ресурсів за окремими особами та без отримання на те відповідних дозволів (ліцензій).
Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється громадянами, підприємствами, установами й організаціями за плату на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), порядок видачі яких визначається Кабінетом Міністрів України. Таке природокористування, як правило, пов'язане із закріпленням природних ресурсів за конкретними користувачами і з використанням технічних пристроїв чи споруд.