Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕП шпоры (1).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.

2. Механізм формування екологічного права.

3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.

4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.

5. Предмет і методи екологічного права.

6. Об'єкти екологічного права.

7. Джерела екологічного права.

8. Поняття екологічного права.

9. Система учбового курсу “Екологічне право”.

10. Поняття екологічних прав громадян.

11. Види економічних прав громадян.

12. Обов'язки громадян в галузі екології.

13. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.

14. Способи захисту екологічних прав громадян.

15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.

16. Форми права власності на природні ресурси.

17. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.

18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.

19. Поняття, принципи і види права природокористування.

20. Підстави виникнення права природокористування.

21. Суб'єкти і об'єкти права природокористування.

22. Зміст права природокористування.

23.Підстави зміни, припинення права природокористування.

24. Юридична природа екологічної безпеки.

25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.

26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.

27. Науково-правові засади екологічної експертизи.

28. Юридична природа екологічної експертизи.

29. Правові форми та види екологічної експертизи.

30. Правовий статус експерта екологічної експертизи.

31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи.

32. Поняття управління в галузі екології.

33. Система органів управління в галузі екології.

34. Функції управління в галузі екології.

35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології.

36. Правові форми платежів в галузі екології.

37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.

38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми

39. Позитивна юридична відповідальність в галузі екології.

40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.

41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

42. Законодавчі засади раціонального природокористування.

43. Зміцнення законності в галузі природокористування.

44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.

45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.

46. Земля як об'єкт правової охорони .

47. Правові форми використання , відтворення та охорони земель громадянами.

48. Поняття і значення правової охорони земель.

49. Організаційно-правові заходи охорони земель.

50. Форми власності на землю в Україні.

51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

52. Право землекористування: поняття, види.

53. Підстави припинення права користування землею.

54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю.

55. Води як об'єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони.

56. Поняття та види права водокористування.

57. Правові форми охорони вод.

58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.

59. Суб'єкти , об'єкти, зміст права водокористування.

60. Облік і ведення державного водного кадастру.

61. Відповідальність за порушення водного законодавства.

62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності.

63. Ліс як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення і охорони.

64. Право лісокористування та його види.

65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів.

66. Організаційно - правові заходи охорони лісів.

67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства.

68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.

70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.

71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин.

72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ.

73. Право використання тваринного світу, його форми та види.

74. Правове регулювання мисливства та рибальства.

75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу.

76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.

77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.

78. Порушення законодавства у галузі використання. Відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.

80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря.

81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря.

82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.

83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.

84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

86. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

87. Законодавство про надра.

88. Право власності на надра.

89. Суб’єкти та об’єкти права власності на надра.

91. Поняття і зміст правової охорони надр.

92. Право користування надрами та його види.

93. Правове регулювання геологічного вивчення надр.

94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика.

95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр.

96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони.

98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду.

99. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України.

100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

101. Земельне право як підгалузь екологічного права.

102. Водне право як підгалузь екологічного права.

103. Лісове право як підгалузь екологічного права.

104. Надрове (гірниче) право як підгаїузь екологічного права.

105. Фауністичне право як підгаїузь екологічного права,

106. Повітряохоронне право як підгадучь екологічного права.

107. Заповідне право як підгалузь екологічного права.

108. Право екологічної безпеки як складова частина екологічного права.

109. Основні напрями державної екологічної політики.

110. Мета екологічного права.

111. Принципи, функції та норми екологічного права.

112. Види екологічних прав громадян.

113. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.

114. Права і обов'язки природокористувачів.

115. Особливості орендних правовідносин природокористування.

116. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.

117. Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси.

118. Зміст права власності на природні ресурси.

119. Припинення права власності на природні ресурси.

120. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони природи, природокористування та екологічної безпеки.

121. Стан нормативної бази охорони природи.

122. Економічний механізм природокористування та фінансування природоохоронної діяльності.

123. Екологічна відповідальність.

124. Поняття екологічного правопорушення.

125. Об'єкти та суб'єкти правопорушення.

126. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.

127. Адміністративна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.

128. Ядерна та радіаційна безпека. Загальна характеристика.

129. Стан атомної енергетики.

130. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.

131. Радіоактивні відходи і поводження я ними.

132. Стан уранодобувної та переробної промисловості.

133. Багатостороннє співробітництво та міжнародна діяльність.

134. Міжнародне співробітництво: програми та проекти.

135. Загальні засади екологічної безпеки.

136. Класифікація надзвичайних ситуацій.

137. Надзвичайні ситуації природного характеру.

138. Завдання земельного законодавства.

139. Правова охорона земель.

140. Контроль за використанням та охороною земель.

141. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

142. Права та обов'язки користувачів надр.

143. Охорона надр.

144. Характеристика і завдання водного законодавства.

145. Водний та земельний фонди України.

146. Охорона вод.

147. Права і обов'язки водокористувачів.

148. Завдання лісового законодавства України.

149. Права та обов'язки лісокорнстувачів.

150. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

151. Право використання лісових ресурсів.

152. Державний облік лісового фонду.

153. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.

154. Права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.

155. Охорона тваринного світу.

156. Контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

157. Контроль по охороні атмосферного повітря.

158. Завдання і принципи екологічної експертизи.

159. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.

160. Поняття і форми екологічної експертизи.

161. Державна екологічна експертиза.

162. Громадська екологічна експертиза.

163. Спеціальні екологічні експертизи.

164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.

165. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.

166. Порядок проведення екологічної експертизи.

167. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:

168. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів:

169. Підсумком дослідження є висновки державної екологічної експертизи.

170. Кінцевим результатом дослідження є висновки громадської екологічної експертизи.

171. Висновки державної, екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:

172. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.

173. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значеная.

174. Підготовка і призначення судової експертизи.

175. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовн в загальній системі міжнародного права

176. Нормативі акти як джерела міжнародного екологічного права.

177. Поняття міжнародного екологічного права.

178. Принципи міжнародного екологічного права.

179. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища

180. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.

2. Механізм формування екологічного права.

Механізм формування екологічного права - сукупність історичних, соціальних, екологічних, правових та інших передумов і чинників, спрямованих на виникнення, становлення і розвиток екологічного права,

Екологічні інтереси людей:

• регулювання використання природних ресурсів; •забезпечення охорони об'єктів навколишнього природного середовища;

• забезпечення охорони здоров'я громадян від несприятливого впливу навколишнього природного середовища.

Форми взаємодії людини І навколишнього природного середовища:

• економічна;

• екопого-біологічна;

• еколого-соціальна.

Форми екологічної політики держави:

• внутрішня; зовнішня.

Забезпечення екологічної політики держави:

• політична;

• економічна;

• правова;

• управлінська;

• науково-технічна;

• контрольна.

•Механізми забезпечення екологічного права:

• еколого-правова ідеологія;

• еколого-правова психологія;

• еколого-правова свідомість;

• еколого-правова культура;

• еколого-правова освіта;

• еколого-правова наука.

Все це можна назвати механізмом формування, забезпечення і реалізації екологічного права.

3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.

Правова екологія формується в складі соціальної екології як сукупність норм різних галузей права, які регулюють суспільні відносини в сфері взаємодії суспільства і природи. Вона не відноситься до числа цілісних правових структур. Наше право ділиться на окремі галузі права та Інститути за предметом правового регулювання, а не за функціями, які виконуються правом. Відповідно, в системі права нема місця «екологічному праву». Екологічне навантаження несуть всі галузі права, його інститути і норми права, так чи інакше пов'язані з регулюванням взаємодії суспільства та природи.

Співвідношення екологічного та цивільного права. Екологічні відносини мають схожість із цивільно-майновими відносинами:

• право власності та інші майнові права на природні ресурси;

• відшкодування шкоди природному середовищу;

• відшкодування шкоди здоров'ю та майну громадян від несприятливого впливу навколишнього середовища;

• відповідальність власників джерела підвищеної екологічної небезпеки.

Однак між названими відносинами існує і певна різниця, що дозволяє вважати їх різнорідними відносинами зі своїми правовими формами і методом правового регулювання:

• екологічні відносини Існують лише в період звичайного розвитку об'єктів без відриву їх від єдиного природного середовища;

• екологічні відносини, зміст яких становлять природні об'єкти, що розвиваються за законами природи, підлягають впливу цих законів, тому вплив людей І права надані відносини обмежений;

• суб'єкти екологічних відносин зобов'язані дотримуватись екологічних нормативів, що обумовлюється єдиною екологічною системою, лімітами при використанні природних об'єктів тощо;

• в екологічних відносинах правовий режим містить значну кількість імперативних розпоряджень, виконання яких є обов'язковим для суб'єктів цих відносин.

Співвідношення екологічного та адміністративного права.

Існує схожість і різниця між екологічними та адміністративними відносинами. В них суб'єкти підлягають владним розпорядженням, проте в екологічних відносинах це проявляється не в усіх випадках, тоді як в адміністративних відносинах владні розпорядження в управлінні є основним елементом.

Екологічна функція права - складова частина його загальної соціальної функції, яка спрямована на регулювання суспільних відношень у сфері взаємодії суспільства і природи з метою забезпечення якості навколишнього природного середовища.

У структурі права виділяються декілька еколого-правових галузей, основними з яких є: природноресурсне та природоохоронне.

Природноресурсне право -система правових норм, які регулюють природноресурсні відносини на основі державної власності на ресурси природи з метою раціонального використання, охорони та відновлення земельних, лісових тощо ресурсів, охорони прав природокористувачів і держави, зміцнення законності в даній галузі відношень.

Природоохоронне право -система правових норм, які регулюють природоохоронні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів тощо.

Відмінність природоресурсного права від екологічного права

Відмінність природоресурсного права від екологічного права відображена в предметі, методі правового регулювання та його джерелах.

Предметом екологічного права є суспільні відносини особливої природи, які стосуються не стільки самих природних процесів, скільки внутрішніх та зовнішніх зв'язків цих об'єктів, їх властивостей, стану, процесів, які відбуваються в них, А природоресурсне право звужує коло цих відношень до економічно значимих.

На відміну від екологічного права, яке регулює загальні екологічні відношення, природоресурсне право вивчає тільки суспільні відносини, які пов'язані з природними комплексами: землею, водою, лісами тощо. Предмет природоресурсного права більш вузький, ніж предмет екологічного права.

За методом правового регулювання екологічне право також відрізняється від природоресурсного права. Воно має більш обумовлений вольовий метод правового регулювання і ця обумовленість відображає дію основних законів екології.

Екологічне право - це система правових норм, які специфічним способом регулюють екологічні суспільні відношення з метою досягнення гармонійних відношень між суспільством та природою, і, на думку переважаючої більшості фахівців-юристїв, екологічне право є самостійною, некомплексною галуззю права з підгалузевою структурою та з існуючою назвою.

Екологічне право як галузь права становить сукупність правових норм, що регулюють адміністративно-цивільним методом екологічні відносини, які складаються з приналежності використання, відтворення природних об'єктів в їх неподільному стані з природним середовищем, охороною навколишнього природного середовища з метою реалізації різноманітних інтересів відповідних суб'єктів і забезпечення нормального екологічного стану в країні і в окремих її регіонах (містах, селах, селищах тощо).

Предметом екологічного права є загальні (екологічні) відношення в галузі взаємодії суспільства та природи, які поділяються на дві групи:

• галузеві - земельні, водні, лісові тощо.

• комплексні - відношення до природних територій, комплексів, рекреаційних зон (що охороняються) тощо.

Специфіка - вони виникають та розвиваються з охорони навколишнього природного середовища в цілому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]