- •2. Механізм формування екологічного права.
- •3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і методи екологічного права.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права.
- •8. Поняття екологічного права.
- •9. Система учбового курсу “Екологічне право”.
- •10. Поняття екологічних прав громадян.
- •11. Види економічних прав громадян.
- •12. Обов'язки громадян в галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.
- •16. Форми права власності на природні ресурси.
- •17. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування.
- •20. Підстави виникнення права природокористування.
- •21. Суб'єкти і об'єкти права природокористування.
- •22. Зміст права природокористування.
- •23.Підстави зміни, припинення права природокористування.
- •24. Юридична природа екологічної безпеки.
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •27. Науково-правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи.
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи.
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи.
- •32. Поняття управління в галузі екології.
- •33. Система органів управління в галузі екології.
- •34. Функції управління в галузі екології.
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології.
- •36. Правові форми платежів в галузі екології.
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність в галузі екології.
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування.
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування.
- •44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.
- •46. Земля як об'єкт правової охорони .
- •47. Правові форми використання , відтворення та охорони земель громадянами.
- •48. Поняття і значення правової охорони земель.
- •49. Організаційно-правові заходи охорони земель.
- •50. Форми власності на землю в Україні.
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •52. Право землекористування: поняття, види.
- •53. Підстави припинення права користування землею.
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю.
- •55. Води як об'єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •56. Поняття та види права водокористування.
- •57. Правові форми охорони вод.
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •59. Суб'єкти , об'єкти, зміст права водокористування.
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру.
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності.
- •63. Ліс як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення і охорони.
- •64. Право лісокористування та його види.
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів.
- •66. Організаційно - правові заходи охорони лісів.
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин.
- •72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ.
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види.
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства.
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу.
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.
- •87. Законодавство про надра.
- •88. Право власності на надра.
- •89. Суб’єкти та об’єкти права власності на надра.
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр.
- •92. Право користування надрами та його види.
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика.
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр.
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони.
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду.
- •99. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України.
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •101. Земельне право як підгалузь екологічного права.
- •103. Лісове право як підгалузь екологічного права.
- •104. Надрове (гірниче) право як підгаїузь екологічного права.
- •105. Фауністичне право як підгаїузь екологічного права,
- •106. Повітряохоронне право як підгадучь екологічного права.
- •107. Заповідне право як підгалузь екологічного права.
- •108. Право екологічної безпеки як складова частина екологічного права.
- •109. Основні напрями державної екологічної політики.
- •110. Мета екологічного права.
- •111. Принципи, функції та норми екологічного права.
- •112. Види екологічних прав громадян.
- •113. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.
- •114. Права і обов'язки природокористувачів.
- •115. Особливості орендних правовідносин природокористування.
- •116. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.
- •117. Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси.
- •118. Зміст права власності на природні ресурси.
- •119. Припинення права власності на природні ресурси.
- •120. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони природи, природокористування та екологічної безпеки.
- •123. Екологічна відповідальність.
- •124. Поняття екологічного правопорушення.
- •125. Об'єкти та суб'єкти правопорушення.
- •126. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •127. Адміністративна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •128. Ядерна та радіаційна безпека. Загальна характеристика.
- •129. Стан атомної енергетики.
- •130. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.
- •131. Радіоактивні відходи і поводження я ними.
- •132. Стан уранодобувної та переробної промисловості.
- •133. Багатостороннє співробітництво та міжнародна діяльність.
- •134. Міжнародне співробітництво: програми та проекти.
- •135. Загальні засади екологічної безпеки.
- •136. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •137. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •138. Завдання земельного законодавства.
- •139. Правова охорона земель.
- •140. Контроль за використанням та охороною земель.
- •141. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •142. Права та обов'язки користувачів надр.
- •143. Охорона надр.
- •144. Характеристика і завдання водного законодавства.
- •145. Водний та земельний фонди України.
- •146. Охорона вод.
- •147. Права і обов'язки водокористувачів.
- •148. Завдання лісового законодавства України.
- •149. Права та обов'язки лісокорнстувачів.
- •150. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •151. Право використання лісових ресурсів.
- •152. Державний облік лісового фонду.
- •153. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.
- •154. Права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.
- •155. Охорона тваринного світу.
- •156. Контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •157. Контроль по охороні атмосферного повітря.
- •158. Завдання і принципи екологічної експертизи.
- •159. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.
- •160. Поняття і форми екологічної експертизи.
- •161. Державна екологічна експертиза.
- •162. Громадська екологічна експертиза.
- •163. Спеціальні екологічні експертизи.
- •164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
- •165. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.
- •166. Порядок проведення екологічної експертизи.
- •167. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
- •168. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів:
- •169. Підсумком дослідження є висновки державної екологічної експертизи.
- •170. Кінцевим результатом дослідження є висновки громадської екологічної експертизи.
- •171. Висновки державної, екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
- •172. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.
- •173. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значеная.
- •174. Підготовка і призначення судової експертизи.
- •175. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовн в загальній системі міжнародного права
- •176. Нормативі акти як джерела міжнародного екологічного права.
- •177. Поняття міжнародного екологічного права.
- •178. Принципи міжнародного екологічного права.
- •179. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища
- •180. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.
- •1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.
163. Спеціальні екологічні експертизи.
Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою заінтересованих юридичних І фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-екс-пертними органами і формуваннями.
Примірний договір про надання еколого-експертних послуг затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.
Практика проведення екологічної експертизи в різних регіонах країни свідчить про те, що створювані, особливо на державному рівні, еколого-експертні структури поки що не в змозі подолати стереотип нормативного підходу екологр-експертної діяльності. Перш за все тому, що в переважній більшості такі державні еколого-експертні структури побудовані на принципах відправлення управлінської служби. Зрозуміло, що в цих умовах їм бракує дійсного наукового підходу при проведенні екологічної експертизи.
Загострення екологічної ситуації в різних регіонах набирає катастрофічного характеру. Тому надзвичайно важливо запроваджувати нові механізми попередження наступу таких ситуацій. Таким чином, життя вимагає нових підходів в організації, науково-методичному забезпеченні проведення екологічної експертизи, особливо в нашій державі з ускладненою екологічною обстановкою.
За цих умов логічно, що в країні почали створюватись нові форми екологічної експертизи, які направлені на забезпечення потреб сучасної практики. Слід зазначити, що така тенденція набирає силу як на рівні державних еколого-експертних органів, так і в структурах недержавних, неурядових формувань. Багато з них проводяться різноманітними організаційно-правовими структурами при громадських, громадсько-екологічних об'єднаннях та формуваннях, які здійснюють свою роботу на високому науково-технічному та методичному рівні. Можна констатувати, що запроваджується в практику важливий принцип екологічної експертизи - поєднання міждисциплінарних знань, екологічних, соціальних, природничих та технічних наук.
Тому до спеціалізованих екологічних експертиз можна віднести такі її форми, які здійснюються спеціалізованими організаційними структурами, що реалізують поліфункціональну діяльність з правом проведення екологічної експертизи. Для таких організаційних утворень проведення екологічної експертизи передбачаться їх статутами поряд з консультативними, пошуковими, науково-технічними та іншими функціями.
164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
Державне регулювання а галузі екологічної експертизи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Уряд Автономної Республіки Крим, органи державного управління, місцеві Ради народних депутатів та інші організації.
Державне управління в галузі екологічної експертизи здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи влади І самоврядування, Міністерство екологи та природних ресурсів України як спеціально уповноважений орган у цій галузі і його органи на місцях, а також органи та установи Міністерства охорони здоров'я України та інші органи державної виконавчої влади відповідно до законодавства України.
Компетенція статутних органів об'єднань громадян та Інших громадських формувань у галузі екологічної експертизи визначається їх статутними документами відповідно до законодавства України.
Експертні та консультативні ради екологічної експертизи можуть утворюватися на добровільних засадах при державних еколого-експертних органах, об'єднаннях громадян та інших формуваннях з працівників науково-дослідних установ, вузів, висококваліфікованих спеціалістів-практиків народного господарства, представників громадськості та засобів масової інформації.
Типове положення про експертні та консультативні ради екологічної експертизи затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.