ЕП

Підприємство - це самостійний господарюючий, статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)

Точка беззбитковості - це досягнення обсягу виробництва (реалізації), при якому сума доходу дорівнює сумі поточних витрат

Точка ліквідації - це досягнення такого обсягу виробництва (реалізації), при якому сума доходу дорівнює сумі постійних витрат.

Зона збитковості - це такий обсяг діяльності, при якому доходи підприємства нижчі за його поточні витрати

Зона прибутковості - це такий обсяг діяльності, при якому доходи підприємства вищі за його поточні витрати.

Планування - це цілеспрямована діяльність дер­жави, органів управління, суб'єктів ринку з розроблення перспектив со­ціально-економічного розвитку краї­ни, регіону, галузі, підприємств усіх форм власності.

Стратегія - це генеральна комплексна програма діяльності підприємства, яка визначає головні цілі та задачі підприємства; напрями його діяльності; необхідні ресурси для досягнення поставлених цілей та порядок їх використання

Стратегічне планування - це процес здійснення сукупності си­стематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню ці­лей та напрямів діяльності підприємства.

Виробнича програма - це система планових показників виробництва заобсягом, асортиментом та якістю продукції. Виробнича програма визначає: обсяг випуску продукції, номенклатуру та асортимент продукції, кількісні та якісні показники виробництва, обсяги робіт промислового характеру, які заплановані до виконання на підприємстві, обсяги реалізова­ної продукції протягом планового періоду.

Продукція - матеріально-речовий та інформаційний про­дукт, утворений у процесі виробництва; резуль­тат праці.

Товарна продукція (ТП) - характеризує обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації стороннім підприємствам, а також робіт та послуг промислового характеру, що виконані для сторонніх підприємств.

Валова продукція (ВП) - характеризує загальний обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у не­змінних (порівняльних) цінах.

Валовий оборот (ВО) - характеризує загальний обсяг продукції,

робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації стороннім підприємствам) за певний (плановий) період.

Чиста продукція підприємства - характеризує додаткову (нову) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період (ЧП).

Нормативна продуктивність - це мінімальна кількість продукції встановленої якості, що виготовляється за одиницю часу, при застосуванні новітніх технологій, використанні передової тех­ніки, організації виробництва та праці.

Прогресивна трудомісткість відображає - максимальні витрати часу на виготовлення виробу, при використанні новітніх технологій, передової техніки, організації виробництва та праці.

Виробництво - це процес взаємодії людини, предметів і засобів праці та пристосування їх до задо­волення тих чи інших потреб.

Підприємство - це комбінація основних видів ресурсів для виробництва певно­го виду продукції.

Діяльність підприємства - це безперервно поновлюваний процес руху вартості факторів виробництва.

Потенціал - це сукупність ресурсів і можливостей підприємства, які можуть бути використані для досягнення обраних цілей.

Трудові ресурси (персонал підприємства) - це частина працездатного на­селення, що за своїми якостями -вік, фізичні та освітні дані тощо відповідає сфері діяльності під­приємства.

Матеріально технічне забезпечення - забезпечення виробництва різноманітними матеріально-технічними ресурсами (сировиною, матеріалами, паливом, енергією, комплектувальними виробами тощо), які необхідні для випуску продукції.

Виробничі запаси - основна частина матеріальних запасів підприємства, яка є предметом та засобом праці, що поступили на підприємство) але ще не залучені у виробничий процес.

Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться у стадії доробки у цехах та на виробничих дільницях. Незавершене виробництво займає друге місце в обсязі матеріальних запасів підприємства.

Нормативний виробничий запас - такий обсяг запасів, визначений у нату­ральному чи вартісному вимірі, який дозво­ляє у повному обсязі забезпечувати техно­логічні та технічні потреби виробництва при досягненні мінімальних сукупних витрат по їх

управлінню.

Мінімальний запас матеріальних цінностей, що постійно повинен знаходитись на складах підприємства; склада­ється з транспортного, підготовчого, технічного, страхового (резервного) запасів.

Підготовчий запас - визначається часом, необхід­ним для підготовки матеріальних ресурсів до використання у виробництві (розкрій матеріалів, сушіння деревини тощо). Норма підготовчого запасу встановлюється на базі хрономет­ражу технології виробництва.

Технологічний запас - складається з виробничих запа­сів, необхідних для підтримки технологічного режиму (наприклад, для заповнення труб та проміжних резервуарів хімічних установок). Норма технологічного запасу визначається залежно від технологіч­них вимог та розміру первинних запасів сировини та матеріалів для початку виробничого процесу.

Транспортний запас - створюється на період часу зна­ходження матеріальних ресурсів у дорозі після їх оплати та вклю­чає час на транспортування, розвантаження, перевірку, реєстрацію сировини, що поступила, а також час з моменту оплати вантажу до його фактичного відвантаження.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмін­ній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкрет­ною працею на вартість виготовлюваної продукції части­нами в міру спрацювання.

Первісна вартість - це фактична їхня вартість на мо­мент уведення в дію чи придбання. Визначається як сума оптової ціни даного виду основних фондів, витрат на його транспортування й установ­ку на місці використання.

Відновлена вартість - це вартість відтворення основних фондів за сучасних умов вироб­ництва

Дооцінена вартість - це реальна вартість основних фондів ще не перенесена на вартість виго­товленої продукції.

Залишкова вартість - Визначається як різниця між первісною (відновленою, дооціненою) вартістю та накопиченою на момент обчислення су­мою спрацювання основних фондів (амортизації).

Ліквідаційна вартість – цевартість основних фондів, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов'язані з процесом їх ліквідації (продажу).

Амортизована вартість - це вартість спрацювання основних фондів. Визначається як різниця між первісною (дооціненою) вартістю основних фондів і їх ліквідаційною вартістю.

Балансова вартість - це вартість на початок розрахункового року

Середньорічна вартість основних фондів -

визначається на підставі первісної вартості з урахуванням введення в дію та вибуття протягом звітного року.

Фізичне (матеріальне) спрацювання або фізичний знос - поступова втрата основними фон­дами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості;

Економічне спрацювання - зменшення реальної вартості осно­вних фондів за рахунок втрати спо­живної вартості;

Техніко-економічне старіння або моральний знос - це процес знецінення діючих основних фондів до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.

Амортизація - це процес перенесення вартості ос­новних фондів на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування

Амортизаційні відрахування - грошовий вираз вартості основних фондів, що перенесена на вартість продукції.

Методи розрахунку:

/. Показників руху основних фондів

абсолютний приріст - визначається як різниця між наявними основними фондами на кінець і початок періоду.

темп приросту - розраховується як співвідношення аб­солютного приросту основних фондів до їх вартості на кінець періоду

коефіцієнт оновлення - питома вага нових основних фондів, які надійшли за період, що аналізується, в загальній їх кількості на кінець періоду

коефіцієнт вибуття - розраховується як співвідношення вар­тості основних фондів, які вибули за період, що аналізується, до вартості основних фондів на початок періоду ,

//. Показників технічного стану основних фондів

коефіцієнт придатності - розраховується як співвідношення за­лишкової вартості основних фондів до їх первісної вартості

коефіцієнт спрацювання - розраховується як співвідношення суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних фондів.

Методи розрахунку показників ефективності використання

основних фондів

Узагальнюючі показники

Фондовіддача - відношення обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних фондів

Фондомісткість - відношення середньорічної вартості основних фондів до обсягу випуску про­дукції.

Фондоозброєність - відношення середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності працюючих

Рентабельність - відношення обсягу прибутку підприєм­ства до середньорічної вартості ос­новних фондів

Коефіцієнти:

Змінності роботи устаткування відношення загальної кількості відпра­цьованих машинозмін за добу до кіль­кості одиниць встановленого устат­кування

Напруженості використання устаткування (виробничих площ) - випуск продукції в розрахунку на одини­цю устаткування (загальної або вироб­ничої площі)

Інтенсивності навантаження устаткування - відношення кількості виготовлених ви­робів за одиницю часу до технічної (па­спортної) продуктивності відповідного устаткування

Ефективності використання устаткування – відношення фактично відпрацьованого часу до календарного фонду часу ро­боти обладнання

Інтегральний - добуток коефіцієнтів інтенсивного на­вантаження і ефективного викорис­тання устаткування.

Трудові ресурси (кадри, персонал) підприємства - це су­купність робітників різних професійно-кваліфікаційних груп, що зайняті на підприємстві та входять у його обліковий склад.

Продуктивність праці - ефективність трудових витрат; і здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Трудомісткість продукції - це витрати робочого часу на виробництво (виготовлення) одиниці продукції у натуральному виразі по всій номенклатурі продукції, що випускається.

Мотивація праці - це процес стимулювання робітника або групи працюючих до діяльності, що спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення їх власних потреб та інтересів.

Оплата праці - це обчислена в грошовій формі частина доходу підприємства, яку за трудовим договором (або контрактом) влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за вико­нану роботу або надані послуги.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватися оплата за фактично виконану найманим працівником повну мі­сячну (денну, годинну) норму праці (робочого часу).

Науково-технічний прогрес (НТП) - безперервний процес впровадження нової техніки і технології, організації виробництва і праці на підставі досягнень і реалізації наукових знань

НТП > НТР

Науково-технічна революція (НТР) - це вища ступінь НТП, що визначає корінні зміни в науці, техніці, які суттєво впливають на суспільне виробництво.

Витрати - обсяг спожитих виробничих факторів (ма­теріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні.

Поточні витрати - це сукупність затрат живої та уречевленоїпраці, що виражені у грошовій формі, на здій­снення поточної господарської діяльності підприємства (виробничої, реалізаційної, фінан­сової, іншої)ю

Виробнича собівартість продукції - це грошове відображення поточних витрат підприємства на виробництво продукції (робіт,

послуг).

Кошторис виробництва - це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період, неза­лежно від того, відносяться вони до собівар­тості продукції в цьому періоді чи ні.

Оцінка запасів за методом "ФІФО" базується на припу­щенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій во­ни надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпус­каються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за со­бівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вар­тість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом "ЛІФО" базується на припу­щенні, що запаси використовуються у послідовності, що є проти­лежною їх надходженню на підприємство. Тобто запаси, які пер­шими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття) оціню­ються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишків запасів на складі на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів,

Оцінка матеріальних цінностей за нормативними за­тратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю про­дукції, які встановлюються на підприємстві з урахуванням нор­мального рівня використання запасів, праці, виробничих потужно­стей і діючих цін.

Калькулювання - процес обчислення собівартості окремих виробів по статтях витрат .

Об'єкт калькулювання - це продукція, вироби, роботи, по­слуги, собівартість яких обчислюється.

Калькуляційна одиниця - кількісна одиниця виміру об'єкта.

Фінансові результати діяльності - це основні фінансові показники, які складаються з доходів та прибутків, отриманих від усіх видів господарської діяльності підприємства.

Доход - це результат здійснення усіх видів діяльності підприємства за певний період часу при використанні наяв­них ресурсів, враховуючи фінансово-господарські ри­зики.

Доходи підприємства - це джерело розвитку його діяльності

Дохід за НСБО - визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання влас­ного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Валовий доход - це загальна сума доходу, що отримує підпри­ємство від всіх видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріаль­ній формах як на території України, так і за її межами, за певний проміжок часу.

Чистий доход - є різницею між доходами від реалізації продукції та обов'язковими платежами, що входять до ціни товару.

Необхідний доход - це доход, який дозволяє підприємству фі­нансувати всі заплановані поточні витрати, обов'язкові платежі та отри­мати цільовий прибуток.

Можливий доход - це доход, який може отримати підприємство при наявних виробничих потужностях, можливому обсязі реалізації про­дукції при наявній кон'юнктурі ринку.